В Енергодарі Запорізької області, як і на інших окупованих територіях України, російські загарбники продовжують вилучати житло людей та визнавати його "безхазяйним". У подальшому окупанти планують всі такі об'єкти нерухомості передати у власність окупаційних адміністрацій. Через це зростає кількість звернень і запитів, що надходять від енергодарців, з питаннями - як діяти, якщо окупанти захопили житло і визнали його "безхазяйним"?

"Справжнє" поспілкувалося з мером Енергодара Дмитром Орловим про ситуацію з вилученим окупантами майном енергодарців.

Дмитре, скажіть, будь ласка, які реальні масштаби вилучення житла в Енергодарі, яке вважається безхазяйним, чи є така статистика?

– З перших місяців окупації ворог заволодів старими списками щодо тих людей, хто мешкав у певному житлі. І десь через пів року-рік вони почали активно впливати на свідомість людей, особливо літніх людей. Казати, що вони втратять своє право на житло, якщо не приїдуть на окуповану територію й не переоформлять його відповідно до законодавства країни-окупанта.

Але це ж все провокації. Ми розуміємо, що з житлом, яке є в реєстрах або фізично належить громадянам України, окупанти не можуть нічого зробити. І будь-яке переоформлення не відповідає законодавчій базі України.

Яку нерухомість окупанти забирають насамперед? І чи є такі випадки, коли виселяють людей, які перебувають в Енергодарі?

– Дійсно, випадки примусового виселення були. На початку окупації, десь через рік-два, коли люди виїхали на підконтрольну Україні територію. Потім, з якихось причин, були вимушені повернутися на територію окупованого міста. І були випадки, коли вони знаходили в своїх квартирах вже заселені родини військових РФ. Звісно, ворог відмовлявся виїхати й люди фактично були змушені виїжджати або до друзів, або знов на підконтрольну територію.

І що люди робили з цим?

– Перша реакція – піти до відділу поліції окупаційних органів. Але коли ставало зрозуміло, що там живуть військові, вони розводили руками. Фактично люди втратили фізичну можливість мешкати в своїх квартирах.

Ви закликаєте не їхати на ТОТ для "підтвердження прав". Чи відомі вам випадки, коли люди все ж їхали і потрапляли у полон або під тиск?

– Це одна з маніпуляцій, які РФ демонструє вже не перший рік. Вони розуміють, що місто фактично не зруйноване і відсотків на 95 воно вціліло. Є інфраструктура і житловий фонд, але місто без людей, бо приблизно 70 відсотків людей виїхали або на підконтрольну територію України або на територію країн Євросоюзу, або інших країн, де знайшли прихисток. І місто фактично пусте, без людей. Тому одна з маніпулятивних речей, які РФ транслює в ефірі – це шантаж саме правом власності на житло. Особливо на такий шантаж ведуться літні люди.

Деякі з них робили спроби повернутися на окуповану територію і щось там переоформити. Але якщо в тебе немає документів країни-окупанта, то шлях йде через фільтраційні пункти, які розташовані в Шереметьєво. Людина повинна купити квиток на літак, щоб дістатися. І ці фільтраційні пункти на 90-95% не пропускають навіть пенсіонерів чи людей, які з будь-яких причин хочуть потрапити знову в окупацію. А ті документи, які в них є на житло, просто відбирають. І людина фактично втрачає і оригінали документів, і можливість потрапити в своє житло на окуповану територію.

Таких людей зазвичай розвертають, тому потрапити на окуповану територію без російського паспорта, тим паче переоформити щось, є чимось фантастичним. А окупанти отримують документи й фактично вже легітимізують право власності на те житло.

Багато таких було випадків?

– Це точно не поодинокі випадки. І, на жаль, літні люди більше схильні вірити в цю пропаганду і йти на ці провокаційні маніпулятивні заяви країни-агресора.

Якщо людина втратила оригінали документів на квартиру під час евакуації, як їй діяти та де відновлювати витяги?

– Це питання лежить в юридичній площині, але схема однакова. Якщо в тебе забрали або ти був вимушений покинути своє житло, то є міжнародний реєстр збитків, є заява через Національну поліцію, яку потрібно зробити про те, що людина фізично втратила або окупанти захватили майно. Це треба потім фіксувати через міжнародний реєстр збитків. Там це все фіксується в окрему базу і потім, теоретично, можуть будути репараційні виплати.

Існує можливість, що людина отримає якусь компенсацію у випадку, якщо територія не буде деокупована і людина не зможе потрапити до свого житла.

Чи відомо скільки виїхало енергодарців і скільки втратили житло?

– Точної цифри немає. Але в Енергодарі до повномасштабного вторгнення мешкало 53 тисячі людей. На сьогодні 15% залишається. Але ми ж розуміємо, що, наприклад, родина могла виїхати, а родичі залишились і доглядають за тим чи іншим майном. Тому в цьому випадку, якщо приблизно брати, то я думаю, що половина людей втратили можливість користуватись своїм житлом, а у другої половини вже вважайте, що житла в Енергодарі немає.

Чи відомо, кого саме заселяють окупанти в чужі квартири?

– Ну, є певна кадрова проблема. Це стосується містоутворюючих підприємств – атомна станція, комунальна сфера. І тому вони залучають працівників відповідних професій і відповідної кваліфікації з навколишніх територій. Є навіть випадки, коли завозять з материкової частини РФ. Військові, зазвичай, вони базуються на території Запорізької атомної станції і там постійно перебувають, бо вважають, що там більш безпечно. Але є випадки, коли військові і представники спецслужб розселяються в багатоквартирних будинках. Зазвичай це люди, які з навколишніх населених пунктів сільської місцевості просто переїжджають в місто, вважаючи, що воно більш комфортне для життя. Окупанти їм там дають якусь роботу в комунальній сфері або на території атомної станції. Таким чином заселяють у "вільні” квартири.

Як саме відкриття провадження в ЄРДР допоможе власнику квартири після деокупації міста?

– Зараз важко сказати, яким чином і яка процедура буде. Але це та можливість, якою треба користуватись, бо зараз наповнюється цей реєстр фактами. Скажу, що не дуже просто туди все завантажити, бо там великі вимоги і шлях важкий. Але це треба робити для того, щоб зафіксувати сам випадок. Щоб цей факт вже був в Міжнародному Реєстрі збитків. Щоб під час розгляду репараційних історій, там була вже конкретна сума, а не 100-200 квартир. Бо ми ж розуміємо, що півміста, це 25 тисяч населення, яке втратило своє житло. І вони повинні, в моєму розумінні, це зафіксувати. Заява до Національної поліції, фіксація, відкриття провадження, і, в подальшому, фіксація в Міжнародному Реєстрі збитків.

Які міжнародні механізми, окрім Міжнародного Реєстру збитків, розглядаються для компенсації втраченого майна?

– Нам би, звичайно, хотілося, щоб якимось чином наша держава втрутилась у питання вимушених переселенців в плані компенсації грошей за втрачене майно. Але ж це великі суми грошей. Ми розуміємо, що зараз пріоритет – це, звичайно, Сили оборони. І тому, на жаль, місцевий бюджет не в змозі якимось чином прийняти програму, яка б тим чи іншим способом могла б компенсувати ці речі. А якщо буде така можливість підтримки міжнародних наших партнерів, то, звичайно, ми б всіляко підтримали цю ініціативу.

За кожним оголошенням про "безхазяйне майно" стоїть доля конкретної родини. Що зараз відчувають енергодарці, які бачать свої адреси у списках окупантів? Які настрої панують серед людей? Чи діляться вони з ними?

– Звичайно, діляться. Телефонують, питають, чи варто їхати на окуповану територію, чи не варто. І особливо це люди пенсійного віку, які розуміють, що все, що вони впродовж свого життя заробили в матеріальному плані, вони залишили на окупованій території. Настрої не скажу, що панічні, тому що всі розуміють, що триває війна. Коли люди свідомо приймали рішення виїхати і не жити в рідному місті з окупантами, то вони розуміли, що, скоріш за все, втратять житло. Але сум та відчай з цього приводу нічого не дадуть. Варто сподіватися на наші Сили оборони й підтримувати їх. І сподіватися, що деокупація рано чи пізно відбудеться.

Не пропустіть

ЗСУ звільнили Малу Токмачку на Запоріжжі, – ISW 22.05.2026, 11:25 Пошкоджена інфраструктура: понад 800 разів вгатила РФ по громадах Запоріжжя 22.05.2026, 07:28