Народився 17 вересня 1983 року в місті Львів. Громадянин України

Родина

Батько – український проросійський політик, колишній народний депутат від партій СДПУ(о) і Опозиційний блок; пов’язаний із родиною Медведчуків.

Молодший брат – Олег Шурма, підприємець, співвласник та керівник понад пів сотні компаній, пов’язаних зі спільними бізнес-інтересами родини.

Ростислав Шурма одружений. Дружина – Юлія Шурма, є (або була) підприємницею.

Родина виховує сина Дмитра та доньок Анастасію й Аліну.

Мешкає родина, включно з Ростиславом Шурмою, в Німеччині, де Юлія Шурма з серпня 2022 року орендує будинок та земельну ділянку.

За кордоном перебуває і брат Ростислава – Олег, який, за даними ЗМІ, жодного разу не з’являвся в Україні за час повномасштабної війни.

Актуальних даних щодо місця перебування Ігоря Шурми у відкритих джерелах немає. Станом на 2024 рік він перебував в Україні.

Освіта

Ростислав Шурма отримав базову академічну економічну освіту в Україні та додаткову управлінську підготовку у закордонних, включно з російською, бізнес-школах. Освітня траєкторія поєднує економічну теорію, фінанси підприємства та спеціальні навчальні курси для керівників компаній і топменеджерів.

2004 рік – Національний університет "Києво-Могилянська академія", спеціальність: "Економіка та підприємництво", ступінь бакалавра. Підготовка з мікро- та макроекономіки, економіки підприємства, ринкового аналізу, основ корпоративних фінансів і бізнес-планування.

2005 рік – Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, спеціальність: "Економічна теорія", ступінь магістра. Поглиблена теоретична підготовка: економічні моделі, політика ринків, фінансові системи, державне регулювання економіки, аналітичні методи.

2011-2012 роки – Московська школа управління "Сколково", програми управлінської освіти (executive-рівень). Орієнтація на стратегічне управління, трансформацію бізнесу, корпоративні стратегії, масштабування компаній.

2013 рік – Донецький національний університет. Аспірантура (економічний напрям).

2015 рік – IMD Business School (Швейцарія). Короткі програми для керівників: стратегія, лідерство, корпоративні фінанси, управління змінами.

2017 рік – The Wharton School, University of Pennsylvania (США). Програми для керівників – фокус на фінансовому менеджменті, конкурентних стратегіях, прийнятті рішень на рівні топкерівництва.

2019 рік – INSEAD (Франція/Сінгапур). Міжнародні програми для топменеджменту: глобальні ринки, стратегія багатонаціональних компаній, операційна ефективність.

Кар’єра

Професійний шлях сформований у міжнародному консалтингу та великій промисловій групі. Спеціалізація – стратегія, фінанси, операційне управління, промислова ефективність.

Міжнародні компанії та консалтинг (2003-2006 роки):

фінансовий менеджер у Procter & Gamble Eastern Europe.

консультант у BCG (Boston Consulting Group).

Робота була пов’язана з фінансовим аналізом, бізнес-моделюванням та управлінським консалтингом.

Професійний стрибок у великий індустріальний сектор відбувся у 2006 році, коли він приєднався до групи "Метінвест" Ріната Ахметова – однієї з найбільших металургійно-гірничих бізнес-груп України.

У структурі групи працював у стратегічному та фінансовому блоці – напрямах, що відповідають за довгострокове планування розвитку активів, інвестиційні рішення та підвищення ефективності виробництва.

Обіймав низку керівних посад:

керівник напряму стратегічного розвитку – відповідав за планування трансформацій і модернізації активів;

очільник управління стратегії групи – координація довгострокових бізнес-планів і дивізіонних моделей розвитку;

фінансовий директор Макіївського металургійного заводу;

заступник директора металургійного дивізіону.

Паралельно входив до наглядових і директорських органів закордонних та українських підприємств групи:

член наглядової ради Маріупольського металургійного комбінату;

голова наглядової ради заводу "Промет" (Болгарія);

член ради директорів Metinvest Trametal (Італія).

Найбільш публічно помітний етап його промислової кар’єри – керівництво комбінатом Запоріжсталь, він був генеральним директором підприємства з 30 липня 2012-го по 25 листопада 2019 року.

Після завершення роботи в корпоративному секторі перейшов до державних наглядових і управлінських структур:

21 травня 2021 року призначений членом наглядової ради Укроборонпром (згідно з указом президента №209/2021);

з 23 листопада 2021 року по 3 вересня 2024-го – заступник керівника Офіс президента України, де відповідав за економічний та промисловий напрям, інвестиційну політику тощо;

З 28 січня 2023 року – член наглядової ради Нафтогазу, 29 грудня 2025 року повноваження Шурми у раді були припинені достроково.

Політична кар’єра

Політична діяльність Ростислава Шурми охоплює роботу в партійних структурах проросійського табору у 2000-2010 роках, участь у місцевому та загальнонаціональному виборчому процесі, а з 2021 року – роботу на посаді в центральній виконавчій вертикалі.

Початок політичної діяльності припадає на 2002-2006 роки (IV скликання Верховної Ради), коли Ростислав Шурма став помічником-консультантом на громадських засадах народного депутата від СДПУ(о) – свого батька Ігоря Шурми.

У 2010 році як член Партії регіонів був обраний 2010 року від цієї політичної сили депутатом Донецької обласної ради.

Після розпаду Партії регіонів брав участь у діяльності "Опозиційного блоку":

17 квітня 2015-го обраний головою Запорізької регіональної організації партії.

На дострокових парламентських виборах 2019 року – кандидат у народні депутати від "Опозиційного блоку", разом із Євгеном Мураєвим, Олександром Вілкулом, Геннадієм Кернесом, Геннадієм Трухановим, Вадимом Бойченком. У Шурми був шостий номер у виборчому списку.

"Опоблок" не подолав прохідний бар’єр у 5%, набравши трохи більше 3% (443 195) голосів виборців у багатомандатному виборчому окрузі. Тож Шурма мандату не здобув.

На Запоріжжі, де він очолював обласну організацію "Опоблоку", кандидати від партії, які йшли в обласному центрі під брендом "команди Буряка", програли в усіх одномандатних округах. Так само програв "Опоблок" й округи на інших територіях області. З огляду на ресурси, витрачені на кампанію, поразка була максимально нищівною.

Уже 17 лютого 2020 року політрада Запорізької регіональної організації "Опозиційного блоку" задовольнила його заяву про складення повноважень керівника регіональної організації.

А 21 травня 2021 року стало відомо, що указом президента України Володимира Зеленського Ростислав Шурма призначений членом наглядової ради державного концерну Укроборонпром.

У листопаді 2021-го став заступником тодішнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмак.

У січні 2023-го – членом наглядової ради Нафтогазу.

Скандали

"Заводомерія"

За часів Шурми на чолі Запоріжсталі та обласного "Опоблоку" міську раду Запоріжжя стали називати "заводомерія". Як пояснював тоді народний депутат Ігор Артюшенко: місто – під контролем заводів: на 70% Запоріжсталі, на 30% – "Мотор Січі". Так, 2016 року майже всі посади у виконавчій владі міста були віддані "запоріжсталевським", у міськраді була сформована більшість з "Опоблоку", який перебував під контролем заводу, "Самопомочі", яку контролювали брати Марченки, "моторівців" та людей із орбіти братів Кальцевих. Підрядники з "Запоріжсталі" отримували сотні мільйонів із бюджету.

"Запорізька імперія" Шурми

Фірмам, пов’язаним з Ростиславом Шурмою та його братом Олегом, виділялися гектари міської землі. Зокрема, під сонячні електростанції (СЕС).

"Ці сотні гектарів були виведені з-під земельного конкурсу, бо міськрада маніпулювала законодавством, надаючи їх в оренду, як елементи енергетичної інфраструктури (ЛЕП, підстанції), а не генерації, чим вони були. Пізніше для СЕС в межах міста встановили дуже низьку ставку оренди", – писав Запорізький центр розслідувань.

Також Шурма і люди з його орбіти активно викупали в обласному центрі нерухомість і землю під нею.

Журналісти-розслідувачі, окреслюючи 2025 року "запорізьку імперію" Ростислава Шурми, зараховують до неї:

сонячні станції на околицях міста;

ділянки під житлом різного ступеня готовності – від котловану до новеньких багатоповерхівок;

більш-менш прибуткові бізнеси, "вбудовані" у міське господарство;

перекуплені-перепродані ділянки, які міська влада відвела в оренду ще 20 років тому.

Провал на парламентських виборах

Провал "Опозиційного блоку" на дострокових парламентських виборах 2019 року не був суто "запорізьким явищем". Попри це, однією з версій щодо запорізьких результатів політичної сили називалася "гра Шурми за іншу команду". Так чи інакше, після виборів він залишив пости гендиректора "Запоріжсталі" і керівника обласного "Опоблоку" та невдовзі знайшов себе в команді новообраного президента Володимира Зеленського, ставши заступником керівника Офісу президента.

СЕС в окупації

Згідно з розслідуванням Bihus.Info, з липня 2022-го по липень 2023 року компанії, співвласником низки яких є Олег Шурма, сукупно отримали понад 320 млн грн сонячним станціям в окупації. При цьому вироблена електроенергія, ймовірно, не потрапляла в загальну енергосистему України.

Відповідні рішення ухвалював Комітет електроенергетики при Офісі президента під головуванням Ростислава Шурми.

Сам Шурма наголошував, що немає ніякої "справи Шурми та його брата", а є "фактова справа по ситуації з більше ніж 70 підприємствами, електростанції яких опинилися на тимчасово окупованій території, але продовжували постачати електроенергію в енергосистему України".

Кримінальні справи

Кримінальне провадження, у якому фігурує Ростислав Шурма, пов’язане з історією виплат за електроенергію з відновлюваних джерел на об’єктах у Запорізькій області. Поштовхом до процесу стали матеріали журналістського проєкту Bihus.info, оприлюднені у серпні 2023 року. У розслідуванні йшлося про три сонячні електростанції, які журналісти пов’язали з бізнес-структурами його молодшого брата – Олег Шурма.

За викладеними даними, ці об’єкти опинилися на тимчасово окупованій території Запорізької області та, за версією авторів матеріалу, не здійснювали фактичного відпуску електроенергії, але продовжували отримувати платежі. Сам Ростислав Шурма публічно відкинув ці твердження, назвавши публікацію замовною і маніпулятивною.

Він заявив, що станції були технічно підключені до української енергосистеми, а також наголосив, що не є власником і не бере участі в управлінні цими активами.

Після виходу розслідування Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) зареєструвало кримінальне провадження. Упродовж 2024 року детективи провели низку слідчих дій: обшуки відбулися в приміщеннях Укренерго, а також у працівників компаній, пов’язаних із енергетичними проєктами, які фігурують у справі.

У липні 2025 року слідчі разом із правоохоронцями провели обшук за місцем проживання Шурми в Мюнхені – тоді було вилучено мобільний телефон та електронні носії даних.

21 січня 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосила про підозри дев’ятьом особам у межах цього провадження. Заочно підозру повідомили Ростиславу Шурмі та його братові, а також одному з керівників обленерго; очно – керівникам і співробітникам електростанцій та директору інвестиційного фонду "Геліос", який управляє відповідними об’єктами.

Кваліфікація – розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем і легалізація коштів, за версією сторони обвинувачення.

Наступного дня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід директору фонду – тримання під вартою з альтернативою застави у 30 мільйонів гривень.

У лютому 2026 року в обліках розшуку Міністерство внутрішніх справ України з’явилися дані про оголошення Ростислава Шурми та Олега Шурми в розшук у межах цієї справи.

У розшуковій картці зазначено підозру за статтями Кримінального кодексу України, що стосуються привласнення або розтрати майна в особливо великому розмірі та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, із санкціями у вигляді тривалих строків позбавлення волі, заборони обіймати посади та можливої конфіскації майна.

Станом на момент підготовки досьє розслідування триває, а судових вироків, що набрали законної сили, у цій справі немає.

Статки

Нерухомість, якою володіє або користується родина Шурми розташована, згідно з даними щорічної (за 2025 рік) декларації від 12 лютого 2026 року, від Донецька до Німеччини, з концентрацією в Києві та області.

У столиці в Ростислава Шурми три квартири, набуті 8 липня 2020 року:

квартира 61,6 м² –2 654 896 грн;

квартира 61,5 м² – 2 650 586 грн;

квартира 90,3 м² – 5 241 718 грн.

Там же – дві земельні ділянки:

1 000 м², дата набуття права 30. 08.2016, вартість 962 738 грн;

800 м², дата набуття права 9.09.2014, вартість 897 335 грн.

У дружини, Юлії Шурми, у Києві є квартира площею 710,4 м² вартістю 73 255 304 грн та два паркомісця.

Також на неї в окупованому Донецьку задекларований житловий будинок в площею 631,4 м², придбаний 2012 року, квартира площею 28,2 м² і земельна ділянка для обслуговування будинку, власником якої зазначена Куйбишевська районна у місті Донецьку рада.

В окупованій Красногорівці на Донеччині Юлія Шурма має дві земельні ділянки по 600 м², дата набуття права – 13.08.2008.

Окрім того в Німеччина родина з серпня 2022 року орендує житло – будинок площею 421 м² із земельною ділянкою невказаної площі. Власником зазначено іноземного громадянина Міхаеля Сюсса.

У Київській області дружина Ростислава Шурми має:

житловий будинок 64,1 м², дата набуття права 6.06.2023;

земельна ділянку 1 240 м², дата 6.06.2023;

частина будинку площею 195 м² із земельною ділянкою, дата 15.08.2023 (оренда такої собі Лариси Рокитської).

Родина має кілька кілька легкових авто (частина – електромобілі), а також водний транспорт і причіп.

У власності Ростислава Шурми:

причіп-лафет ВЕРДА, 2013 року випуску;

Гідроцикл BRP RXT X RS, 2013 року;

TESLA X, 2020 року вартістю 2 160 433 грн.

У дружини:

NISSAN Leaf 2019 року вартістю 629 666 грн;

AUDI e-tron S sportback 2021 року – 961 500 грн.

Окрім того Шурма користувався за довіреністю:

MERCEDES-BENZ GLS 400 2017 року свого батька – Ігоря Шурми;

TESLA Y 2022 року, власницею якої є Марта Шурма.

Доходи

Найбільший задекларований дохід Ростислава Шурми – виплати від Нафтогаз України:

дохід за цивільно-правовим договором – 6 296 796 грн;

заробітна плата –1 855 грн;

додаткове благо – 149 562 грн.

Також задекларовано невеликі банківські доходи та бонуси:

проценти та інші нарахування від Перший український міжнародний банк –4 651 грн процентів і 1 756 грн (Priority Pass);

інші доходи від ПриватБанк – 2 412 грн;

інші доходи від Райффайзен Банк – 4 847 грн;

додаткове благо від Універсал Банк – 3 641 грн.

Доходи дружини – Юлії Шурми

В Україні:

заробітна плата від ТОВ "Квантум Хоум" – 131 984 грн;

інші доходи від ТОВ "Київські енергетичні послуги" – 78 419 грн;

банківські проценти, бонуси й додаткові блага від ПУМБ та інших банків – сукупно кілька тисяч гривень (проценти, cashback, Priority Pass, додаткові блага).

Іноземні доходи (Німеччина):

заробітна плата від Colobridge GmbH – 874 120 грн (у гривневому еквіваленті в декларації);

банківські проценти від Postbank (Deutsche Bank AG) – 41 413 грн;

банківські проценти від Deutsche Bank AG – 91 845 грн;

виплата cashback від CHECK24 VP Hotel GmbH – 42 596 грн.

Грошові активи у готівці

Ростислав Шурма: 50 000 грн; 3 000 USD; 3 000 EUR.

Юлія Шурма (дружина): 100 000 грн; 7 000 USD; 81 500 EUR.

Кошти на рахунках (Україна):

Ростислав Шурма:

ПУМБ – 201 135 грн;

Правекс Банк – 75 484 грн;

Райффайзен Банк – 35 778 грн;

Універсал Банк – 22 661 грн;

ПриватБанк – 33 027 грн

Разом по рахунках в грн: 368 085 грн (без урахування валютних рахунків).

Юлія Шурма:

ПУМБ – 455 631 грн;

Універсал Банк – 4 162 грн;

ПриватБанк – 1 163 грн;

Райффайзен Банк – 4 964 грн;

Правекс Банк – 61 770 грн

Разом по рахунках в грн: 527 690 грн (без урахування валютних рахунків).

Кошти на рахунках (за кордоном / валютні рахунки):

Ростислав Шурма:

Revolut – 1 026 EUR; 2 CHF; 12 USD

ПУМБ – 3 675 EUR

Юлія Шурма:

ПУМБ – 8 765 EUR

UniCredit Bank AG – 15 246 EUR

Postbank (Deutsche Bank) – 38 461 EUR

Deutsche Bank AG – 127 912 EUR

Revolut – 6 139 EUR.

Позики третім особам (поворотна фінансова допомога):

Ростислав Шурма – Олегу Шурмі: 138 491 844 грн.

Юлія Шурма – Олег Шурмі (фізособа): 6 012 608 грн.

Позики – ключова, найбільш "вагома" позиція розділу – саме вона формує масштаб грошових активів родини.