
Китай та Росія підписали ряд документів, які зафіксували нинішній статус-кво. І це є певною перемогою Путіна.
1. Попри багато пафосу і вкидів від росіян, фінальний документ виявився більш ніж декларативним. Жодного вагомого прориву ми не побачили і не почули. І головне, ніяких домовленостей по Силі Сибіру-2 нема.
Китай не буде вкладатися в Росію, не буде передавати технології і залишиться покупцем останньої надії.
2. Росія продовжує, як собака на сіні, розторговувати між Китаєм та США північний морський шлях і ресурси біля нього.
Але поки, ні Америка, ні КНР не готові йти на широкі домовленості з РФ по цих питаннях. А Росія продовжує тримати ці речі, як свій головний козир, з який вони хочуть зірвати джекпот. В їхньому розумінні цей джекпот – одночасне входження двох країн в ці проекти з паралельним експортом в Росію технологій, грошей і зняття санкцій.
3. Попри це, візит Путін може вважати вдалим. Він отримав добро на те, що правила гри не зміняться, а це означає, що поставки обладнання для ВПК будуть продовжені.
4. Таким чином, маємо ситуацію при якій Путін має можливість не ставити війну на паузу. Правда, й великих проривів в нього не передбачається.
5. І тут ми підходимо до найважливішого. Путін хоче продовжувати війну не тому, що вірить в літню операцію. На відміну від минулої весни – він навряд чи впевнений в результатах.
Він просто не може зупинити цю війну. Зупинка війни в нинішніх умовах означатиме для нього політичну смерть.
Головний розрахунок Путіна лежить в двох ілюзіях:
Сподіваюся і перше, і друге – чергова помилка кремлівського старця.
Джерело: сторінка Вадима Денисенка у Facebook