
Зараз правоохоронці виконують завдання, як у цивільному житті, так і на фронті. Про специфіку роботи Нацполіції під час війни "Справжнє” поспілкувалися з начальницею відділу комунікації ГУНП у Запорізькій області – майоркою поліції Анною Ткаченко.
Анно, як змінилася робота поліції під час повномасштабної війни, якщо порівнювати?
– Умови війни значно змінили роботу поліції. Звісно, що зараз перед поліцейськими щодня постають все нові й нові виклики. І все це вимагає гнучкості та вміння швидко підлаштовуватись під ситуацію, переформатовувати власну роботу. Це вимагає нових поглядів на виконання службових завдань Робота змінилася, тому що додалося дуже багато функцій до повсякденних посадових обов'язків, які не пов'язані безпосередньо з правоохоронною роботою.
Ви маєте на увазі, що поліцейські зараз працюють і як рятувальники?
– Так, можна сказати, що чим ближче до лінії фронту, тим більше функція поліцейського зводиться до порятунку. Ми ділимо з рятувальниками всі ті дії, які виникають безпосередньо на місцях російських обстрілів. Тобто поліцейський по прибутті на місце обстрілу встає поряд з ДСНСником, починає розбирати завали в умовах цих всіх оперативно-пошукових заходів. Поліцейські зараз надають і першу домедичну допомогу, стабілізують постраждалих, поранених. Вони вивозять людей з-під російських обстрілів, евакуюють і надають всі можливі види порятунку
Є якийсь спеціальний протокол, за яким поліцейський працює під час обстрілів?
– Так, алгоритми за роки війни відпрацьовані. Є спеціальні загони парамедиків, які знають свій час на реагування. Вони мають бути буквально в перші хвилини після влучання ракети чи КАБу. Є слідчо-оперативні групи, які знають свій функціонал. Вони мають прибути на місце обстрілу для того, щоб вчасно зібрати докази злочину. Є криміналістична лабораторія, яка також працює над збором доказової бази. Це й вибухотехніки, які уже опанували знання щодо всіх видів російського озброєння, яке застосовується проти мирного населення.
Алгоритм передбачає швидке реагування, компетентні дії на місці обстрілу, швидку евакуацію людей, які перебувають в зоні ураження, якщо є загроза повторного удару. Наприклад, щойно поліцейські прибувають на місце обстрілу, одразу в нашому загальному чаті з'являється інформація щодо найближчих укриттів, щодо порядку дій, номери телефонів, куди швидко звернутися. Тобто, всі можливі компетентні служби залучаються для швидкої та якісної роботи.

Чи змінилося навчання молодих поліцейських в умовах війни?
– Ми сьогодні оновлюємо лави Національної поліції за рахунок випускників відомих вишів – це всі академії, університети, структури МВС. І це академія поліції, там, де проходять першочергову професійну підготовку поліцейські, яких набирають вже з якоюсь базовою освітою. Вони проходять конкурсний відбір, і після базової підготовки, долучаються до роботи в правоохоронних органах.
Вся підготовка спланована з урахуванням сьогоднішніх викликів, тобто поліцейських вчать працювати в умовах війни, від цього нікуди не дінешся. Проходять курси домедичної допомоги обов'язково, щоб вміти допомогти пораненим і собі. Курсанти приходять на практику із залученням діючих працівників поліції. Ми багато розповідаємо їм про те, яким чином проводиться евакуація, яким чином проводяться якісь контрдиверсійні заходи, як поліцейський має реагувати на будь-які події, тобто це відпрацювання алгоритму, наприклад, в умовах терористичних загроз, які нерідко виникають, тощо.
Наскільки ускладнилася на сьогодні робота по евакуації людей з прифронту?
– Ситуація змінюється, тому що ворог краще і краще озброюється. Колись ми захоплювалися нашими винахідниками, які сконструювали дрони. Невдовзі росіяни перехопили ініціативу, й почали застосовувати ударні дрони. На жаль, як ми знаємо, не тільки по військових, а й по цивільних. І щоразу ми бачимо, що російські ударні дрони долітають все далі. І якщо у нас в зоні вогневого ураження до цього були Оріхів, Гуляйполе, Степногірськ, то зараз в цих місцях безпосередньо вже точаться міські бої, ближні бої, там працюють штурмовики.
Тому евакуація ускладнюється безпосередньо тим, що "небо червоне”, як це кажуть поліцейські і як кажуть про нього військові. Раніше ми знали, що таке ясне чи хмарне небо, а тепер, на жаль, знаємо, що таке "небо червоне”. Це говорить про те, що на певному квадраті велика концентрація саме дронів ударного типу. І, звісно, що це не просто ускладнює евакуацію, але іноді унеможливлює її, тому що ворог вистежує дронами не тільки з неба, а й робить засідки на землі.

Ситуація значно погіршилася у прифронтових селищах.
– Так, якщо раніше Комишуваху ми сприймали лише, як такий перевалочний пункт, де було більш менш безпечно перші два роки великої війни, то зараз це селище на значний відсоток також розбите і там не можна перебувати просто так без захисту, без "чуйки” тієї ж.
Коли ми туди заїжджаємо, бачимо, що місцеві жителі дуже швидко пересуваються по селищу. Постійно оглядаються, пильнують небо, тому що загроза може з'явитися будь-якої миті, бо FPV-ішки долітають навіть до Комишувахи.

Я знаю, що із селищ цієї громади теж триває евакуація.
– Поки що звідти немає примусової евакуації для родин з неповнолітніми дітьми, але все ж таки дуже багато місцевих жителів вже заявляють про таке бажання, звертаються до поліції за допомогою щодо виїзду.
Дуже ускладнена ситуація в Біленькому. І якщо говорити про ті нові функції, які з'явилися в роботі поліції, то не можна залишити поза увагою антидронові загони. От зараз, наприклад, в Біленькому відбувається облаштування антидронових тунелів. Сітки натягуються, і роботу логістично прикривають саме поліцейські з антидронової зброї, які пильнують небо і вчасно прикривають тих робітників, які роблять ці захисні конструкції.
Цього тижня дізналися про те, що очевидно наші парамедики тепер чергуватимуть і в Біленькому, бо туди не виїжджає швидка.
У Біленькому ще багато людей залишається?
– За словами голови сільради, десь близько двох тисяч людей, а було там більше пʼяти тисяч. Дітей дуже мало, але діти ще є. У підземній школі будуть розміщуватися всі логістичні структури, типу ЦНАПу, сільради тощо, щоб можна було безпечно працювати.

З війною з'явилося нове технічне обладнання у поліцейських, на кшталт бодікамер?
– Бодікамери були ще до повномасштабки. Хочу відзначити, що дуже допомагають в розкритті злочинів близько тисячі відеокамер, які розміщені в межах проєкту "Безпечне місто". І це дуже зручно, в тому плані, що коли трапляються якісь правопорушення, не складно знайти самого порушника. Ось у нас була ситуація, буквально днями, звернулася до нас керівниця Степногірської селищної ради (яка релокована до Запоріжжя), й повідомила про те, що у них хтось викрав з приміщення чотири ноутбуки. Поліцейські відреагували миттєво, і саме завдяки камерам відеоспостереження знайшли того чоловіка, який викрав ці ноутбуки.
На Хортиці все ще працюють патрульні дрони?
– Так, є аеропатрулювання, яке почало працювати ще минулого року. Патрулювали саме рекреаційні зони. Їх було чотири, на сьогоднішній день все так і залишається. Завдяки цьому дуже багато розкритих й попереджених правопорушень. Це зазвичай і порушення ПДР, це затримання "закладників”, які розкладають наркотичні чи психотропні речовини, це розпиття спиртних напоїв, це "хуліганка”. Також дрони використовують для розшуку людей.
Тобто робота набагато більш ефективна, коли ми користуємося допоміжними засобами. З неба побачити набагато простіше і швидше, ніж це зробити на землі.
Треба говорити також про засоби захисту. Це "чуйки”, які використовують поліцейські під час виконання службових завдань, безпосередньо в прифронтових населених пунктах. Наш відділ зв'язку зараз досить компетентно та кваліфіковано вміє обслуговувати РЕБи. Правоохоронці також виготовляють дрони, які потім застосовуються на фронті.

Що стосується криміногенної ситуації, які зараз найпоширеніші види злочинів? Чи вони відрізняються від тих, що були до війни?
– Напевно не відрізняються, але, наприклад, динаміка деяких посилилася. Буду говорити перш за все про шахрайство. Шахрайства стало набагато більше, тому що з'явилося більше вразливих категорій населення. Це ті ж вимушені переселенці, які страждають від шахрайських дій. Наприклад, на оренді житла.
Дуже багато дурять на донатах. Багато шахрайських дій відносно військовослужбовців. Тому що військові звідки зазвичай роблять замовлення? З передової. Коли є там час на перепочинок, вони заходять також на якісь платформи розміщення оголошень, якісь екіпірування замовляють, ще щось. Є випадки, коли навіть втрачають гроші, купуючи автомобіль.
У нас створений цілий центр протидії шахрайству, і є номери телефонів – ми дуже часто на своєму сайті їх розміщуємо, для того, щоб люди могли вчасно звернутися, без зволікань.
Можемо говорити про те, що до війни ми не знали про те, хто такі колаборанти. А тепер фіксуємо і документуємо злочини колаборантів на тимчасово окупованій території.
Якщо говорити про криміногенну ситуацію, то збільшується потік зброї. Це неконтрольований облік зброї, тому що в прифронтовому регіоні, самі розумієте, складність в тому, що поруч фронт, дуже близько велике накопичення зброї. На сьогодні дуже багато затримань, дуже багато вилучень незаконної зброї.
Як Ви думаєте, наскільки високий рівень довіри до поліції у населення?
– Складно говорити, тому що мобілізація – це така популярна тема, але для нас тригерна та болюча. Участь поліції в мобілізації, звісно ж таки, викликала дуже багато хейту серед населення, але ми маємо розуміти, що якщо не буде мобілізації, то ми втратимо країну. Там хлопці, які ще з 14-го року, чекають на заміну, чекають на ротацію. І будь-який військовозобов'язаний має якимось чином послужити або на фронті, або в тилу.
І я розумію, що участь у мобілізаційних заходах зробила поліцію непопулярною, викликала дуже багато негативу серед населення.
Однак слід пам'ятати про те, що ця участь в мобілізації покладена на нас державою. Це не вигадка, це не власна ініціатива. Тому задача поліції допомагати ТЦК. Ми нікого не заарештовуємо, ми нікого не в'яжемо. Але є багато ситуацій, коли росіяни розганяють в мережі змонтовані відео, де хтось когось "бусифікує”. Ми проводимо за кожним фактом, за кожним негативним випадком службові перевірки, обов'язково.
Просто це така прикра ситуація, яку дуже важко здолати. Але на початку року піднімали результати статистичних досліджень щодо рівня довіри населення до поліції. І я бачила, що Запоріжжя десь на горі турнірної таблички довіри населення.
Багато запорізьких поліцейських виконують бойові завдання і які саме?
– У нас є три стройові підрозділи. Один з них БПОП – батальйон поліції особливого призначення. Він виконує боєву функцію – нищить ворога на фронті й прикриває небо над Запоріжжям. Наші хлопці вже навчилися й шахеди збивати. Своїми дронами вони збивають ворожі ударні дрони і розвіддрони. Ці хлопці цілодобово виконують і таку функцію.

Ще є стрілецький батальйон поліції особливого призначення. Ми знайшли людей, які навчили поліцейських під час БЗВП, за дуже короткий термін, стріляти з гаубиць. У нас на озброєнні є самохідні артилерійські установки, є мінометні розрахунки, є дронові групи, які працюють як ППО й виконують круту робота на фронті.
Є Корпус оперативно-раптової дії, який був завжди орієнтований на протидію терористичним загрозам. От зараз вони виконують і цю роботу, яка на них була покладена, ще до великої війни, і безпосередньо несуть службу і на фронті. Ну і на початку нашої розмови я говорила про антидронові загони. Це наш четвертий спецпідрозділ, який є в Запоріжжі.

І, нарешті, як справляєтесь з емоційними навантаженнями?
– По-перше, у нас є психологи, підрозділ психологів. Це дівчата, які виїжджають і працюють і на місцях обстрілів, і з людьми, яким потрібна допомога. І, звісно ж таки, вони надають підтримку колегам. У них є певні напрацювання, є певні якісь такі тренажери, вправи, які трохи розслабляють, знімають напруження. Однак сьогодні важко про це говорити, тому що, чесно кажучи, без якогось прикрашання, робота відбувається в цілодобовому режимі. Ну, умовно, у нас там є неділя для деяких співробітників, це як вихідний день, але якщо обстріли, ми все рівно виїжджаємо. І так само всі задіяні підрозділи, які мають виїжджати, тобто немає у нас часу доби на відпочинок, немає там вихідного.

В такому режимі психологи допомагають. Але я не буду говорити про свою якусь втому – мені ще гріх жалітися. Але хлопці кажуть, що головна допомога – це спілкування з родиною. От родина тримає на плаву, тому що ти розумієш, для кого ти це робиш і до кого ти повертаєшся. Це родина.