Мами, дружини, діти військовополонених та зниклих безвісти українських захисників, а також кілька небайдужих запоріжців вийшли у суботу, 20 вересня, на семикілометрову дистанцію, аби нагадати суспільству про його захисників. Бігли від парку "Дубовий гай" до каскаду фонтанів "Веселка", передає "Справжнє".
Учасники забігу
Забіг на підтримку бранців та безвісти зниклих втретє за майже півтора року організувала військова волонтерка Стелла Орел. Для родичів, які чекають та перебувають у невідомості щодо долі близьких, подібні заходи – можливість дії в умовах, коли більше нічого дійового для рідних вони зробити не можуть.
Пані Аліна
Про це щиро говорить учасниця забігу пані Аліна. Її чоловік, військовослужбовець 110 бригади територіальної оборони, вважається зниклим безвісти два роки та два місяці – з часів українського контрнаступу на Запоріжжі. Дружина військового вперше взяла участь у такій акції, залишивши з подружкою шестирічну доньку. Бігла і за чоловіка, і за його побратимів.
"Це важливо, бо я практично більше нічого дієвого зробити не можу. А біг – це рух. Щось треба робити… Машини сигналили, які проїжджали повз, люди звертали увагу. Суспільство має пам’ятати", – каже пані Аліна.
Зізнається: трохи бігла, трохи йшла, головним було – дістатися цілі, тобто здолати дистанцію.
Для переселенок із Маріуполя, які також долучилися до акції, вона стала можливістю висловити шану його захисникам та нагадати суспільству про ціну, яку вони сплатили.
Маріупольці на акції, ліворуч – пані Світлана
"Ця акція дуже важлива, а особливо – для маріупольців, тому що оборона Маріуполя тривала дуже довго, було багато полеглих, полонених… Ми ці акції підтримуємо обов'язково і біжимо сьогодні на підтримку полонених Маріупольського гарнізону", – каже колишня мешканка Маріуполя пані Світлана.
Ліцеїсти
Колону бігунів на акції очолили хлопці з запорізького військового ліцею "Захисник". Бігли, здіймаючи "Прапор Надії" – символ вшанування пам’яті та боротьби за бранців.
Єгор
"Біжу за всіх полеглих героїв України та військовополонених. Тому що хлопці там сидять, я вважаю, що їм потрібна підтримка. І все", – каже ліцеїст Єгор.
Артем
"Не надто добрий вигляд зараз має байдужість, коли люди просто сидять і дивляться. Патріоти – це не ті, котрі просто говорять, це ті, котрі роблять, хоч щось віддають", – каже ліцеїст Артем.
Ліцеїсти
Байдужістю суспільства переймається й організаторка акції пані Стелла. Каже: пів сотні учасників забігу – це дуже мало для Запоріжжя, особливо на тлі забитих людьми літніх майданчиків та кав’ярень.
Учасники акції
"Це не може лишатися болем тільки родин. Це має бути болем суспільства. Болем всієї країни. Адже в полоні перебувають наші оборонці, ті, хто захищав нас від ворога. Майте повагу, прийдіть, знайдіть годину. Потрібно, аби це боліло у всіх", – каже волонтерка.
Раніше "Справжнє" вже розповідало, як мами військовополонених долали семикілометровий забіг зі словами: "Нашим дітям важче".