
На околицях Розумівки порожньо. Попри денний час, люди практично не виходять із домівок через безперервне чатування російських дронів у повітрі.
.png)
"Бачите: майже нікого немає. Раніше було – йдеш, і купа людей назустріч: хто в крамницю, хто на роботу, хто просто гуляє. А зараз, окрім вас, нікого не бачу", – каже журналістам місцевий житель Сергій.
.png)
Його сусід Валерій підтверджує: за останні пів року обстріли значно почастішали.
"Гірше стало жити в Розумівці. За пів року – набагато гірше. Росіяни нерідко полюють на вантажівки, які везуть будівельні матеріали на дамбу. Коли будівництво почалося, ситуація погіршилася. Летить постійно. У лісі часто вибухає, я все рідше туди ходжу, бо небезпечно. Багато там пластикових "крил" валяється від "шахедів". Ракетою дерево навпіл перебило, усе навколо зруйноване", – каже чоловік.
_1.png)
Попри те, що має власну квартиру в Запоріжжі, виїжджати з Розумівки не збирається, бо тримає невелике господарство – десяток курей. Та й не вважає, що в Запоріжжі безпечніше.
"Запоріжжя теж обстрілюють. Якраз моя квартира у Шевченківському районі постраждала від чергового "прильоту". Вікон немає, стеля посипалася. Треба робити ремонт, щоб туди заїхати. Але який сенс? Шостий поверх – "панелька". Розвалиться – і хто потім дістане?" – розмірковує пан Валерій.
.png)
На берег Дніпра місцеві воліють не ходити – одразу стаєш живою мішенню для росіян.
"На рибалку вже давно не ходжу, бо "прильотів" багато: і у воду летить, і просто на берег. У мене приятель у Біленькому так ходив до останнього, попри все, і потрапив під обстріл. Вони (росіяни, – авт.) бачать і просто заради розваги можуть спустити дрон на тебе. Він цілий, слава Богу, трохи зачепило", – додає Валерій.
Пані Марія, яка мешкає на сусідній вулиці, переїхала в Розумівку напередодні повномасштабної війни. Каже, що спочатку було відносно спокійно, але з кожним роком тут усе гучніше.
_2.png)
"На початку було чудово, ми навіть вибухів не чули. А потім почалося… І масовані обстріли були: ракетами, "шахедами" – чим вони тільки не били. Потім було довге затишшя. А останні пів року не дають спокою: летить постійно. У мене квартира в Хортицькому районі, але ми поки тут залишаємося, бо ж, бачите, усе доглянуте: город, квіти", – каже жінка.
.png)
Вона показує будинок через два двори від неї, куди кілька тижнів тому влучив ворожий FPV-дрон. Там дістала поранення жінка.
.png)

"У нас же швидкі не працюють – не хочуть сюди їхати. То її дістали рятувальники й самі відвезли до лікарні. Спочатку – у дев’яту, потім – в обласну. Сама я з 36 років хворію на діабет, тож їжджу маршруткою за інсуліном на Бабурку", – додає пані Марія.
_3.png)
.png)
Попри постійні загрози в небі, маршрутка курсує із Запоріжжя в Розумівку й назад п’ять разів на день. Водій має детектор дронів.
.png)
"Поки що виконуємо свої обов’язки. Як стане гірше – подивимося. Такий прилад у мене є – стежу за небом. Як десь поруч летить, то зупиняюся і висаджую людей. Ховаємося, потім знову їдемо. Такі наші будні. А що робити? У Біленьке й на Лисогірку, наскільки я знаю, вже не їздять маршрутки", – розповідає водій Сергій.
.png)
У центрі Розумівки все ще працюють крамниці – є люди. В одному з магазинів – продавчиня з сусідньої Лисогірки.
_2.png)
.png)
"Маршрутки до нас більше не ходять, то попутками добираємося сюди. Якщо порівнювати ситуацію в Розумівці з Лисогіркою, то приблизно однаково: обстріли щодня. Сьогодні зранку вже КАБ прилетів – кудись на берег. У нашому селі переважно залишилися літні люди. Дітей уже майже немає. Найближчим часом і я планую виїжджати з дитиною", – розповідає продавчиня Аліна.
_4.png)
Мешканка Розумівки Тетяна працює прибиральницею в місцевому будинку культури. Каже, що зараз ані він, ані дитсадок поруч, ані школа не працюють. Водночас, за її словами, у селі планують відкриття підземної школи, яку вже побудували.
_5.png)
"Нічого не працює, ми просто доглядаємо територію. Дітей ще багато, це правда – більше ста точно. Зараз усі вчаться дистанційно, але ж, наче, підземну школу планують відкрити. У мене діти вже дорослі, тож не дуже стежу за цим процесом, але знаю, що школу побудували. Ми раді – не хочемо нікуди звідси виїжджати, а хочемо тут бути. Може, в мене колись онуки будуть – то вчитимуться в ній", – говорить місцева жителька.
Пані Тетяна розповідає, що останнім часом ворог не лише атакує людей дронами, а й розкидає малопомітні міни.
"Із дронів вони розкидають так звані "пелюстки", а ще з’явилися якісь "пряники" – круглі міни. Нещодавно бачили, як на дротах застрягли такі, ніби колби, які спускали на парашутах. Треба уважно дивитися під ноги, бо вони під колір землі", – каже жінка.
.png)
.png)
.png)
.png)
Місцеві жителі розповідають, що значна кількість розумівців виїхала ще на початку повномасштабної війни. Зараз у селі залишається приблизно половина від довоєнної кількості жителів – близько тисячі людей.
.png)




.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
_6.png)
Читайте також: "Надто небезпечно": посівну згортають біля фронту на Запоріжжі