
Ще торік запорізькі фермери, ризикуючи життям, засівали поля на прифронтових територіях. У цьому році відмовилися від посівної через посилення ворожих обстрілів. "Справжнє" дізнавалося, як почалася посівна на Запоріжжі й з якими проблемами, окрім обстрілів, фермери стикнулися цього року.


Близько 8 тисяч гектарів землі обробляли фермери запорізького агропідприємства "Славутич" неподалік від Оріхова. Торік зібрали врожай із частини цих полів, але цієї весни починати оранку не збираються.
"Оріхов, Пологівський район – у цьому році посівної не буде. Повністю відмовилися ми від цих ділянок. Ми довго думали і готувалися, і посівний матеріал підготували, зокрема планували сіяти там сочевицю й горох. Але вирішили, що це вже дуже-дуже небезпечно. Плюс не знаємо, чи зможемо врятувати цей врожай і зібрати його врешті-решт", – говорить співвласниця агротехнічного підприємства Єлізавета Марич.

Зараз підприємство шукає роботу для десятьох аграріїв, які до останнього сіяли під російськими обстрілами, а тепер залишилися без роботи. Планують або придбати окреме невелике господарство для них, або влаштувати в інших областях України.

"Трактористи, механізатори, бухгалтерія – там працював окремий колектив. Тимчасово вони без роботи, але ми шукаємо їм місця в більш безпечних районах", – каже пані Марич.
На щастя, оріхівська техніка, яка працювала минулого року, вціліла. А от на початку повномасштабної війни частина тракторів та комбайнів, що розташовувалися в Оріхові, була пошкоджена ворогом.


"Ми тоді майже все перевезли в Запорізький район, де у нас зараз 9 тисяч гектарів землі. Частину техніки, звісно, довелося ремонтувати. В Оріхові ж ми втратили свій сільгоспзавод та все обладнання, яке не вдалося вивезти. Ми витратили багато грошей на перевезення техніки й ще хлопцям премію дали в нашому Запорізькому районі, які займалися цим. Тому що це було на початку, і російська армія стояла дуже близько до нашої території. Обмаль часу було, тому це все дуже швидко робилося. І було небезпечно. Хлопці самі взялися за евакуацію техніки – ми не змушували", – розповідає фермерка.



На відносно безпечних полях у Запорізькому районі аграрії підприємства засіяли вже 3700 га пшениці, 200 га ячменю, 40 га ріпаку, 3700 га соняшнику, горох, сочевицю тощо. Також додали нову для себе культуру – льон.
"Ми вже почали посівну. Зараз у нас триває процес сівби льону, сочевиці та гороху. У цьому році збільшили площу під посів соняшнику, бо взимку було багато опадів, тож для соняшнику це добре – врожай буде", – впевнена співвласниця підприємства.

Вона каже, що основну частину минулорічного врожаю підприємство вже реалізувало, однак залишили ще велику частину насіння соняшнику й пшениці другого класу в надії, що пізніше трейдери запропонують кращу ціну.
"У минулому році була хороша класність пшениці. Зараз ми возимо другий клас на Дніпромлин, тому що цього року дуже багато такої пшениці. Ми зараз хочемо її трішки залишити й собі – притримати, тому що, можливо, запасів буде менше влітку. І ціна може підніматися на таку пшеницю. А зараз активно всі продають пшеницю", – пояснює фермерка.


Крім обстрілів прифронтових ділянок, проблеми фермерів – значне зростання цін на пальне та добрива. На підприємстві встигли запастися пальним до підвищення ціни, але його вистачить лише на пів сезону.
"Потім нам треба буде знову купувати і вже за новою ціною. У нас вже стоїть питання: купити зараз чи пізніше? Тому що ціна продовжує зростати. Оскільки є проблема з ціною на пальне, логістичні компанії піднімають ціни на доставку. Також дуже сильно зросла ціна на добрива. Тут ми також встигли зробити запас, але на наступний сезон їх не вистачить. Тож купувати далі будемо вже за геть інші гроші", – говорить співвласниця агрофірми.
Єлізавета Марич додає, що свою продукцію підприємство везе в сусіднє Дніпро, де трейдери купують і вже самі доставляють до одеського порту. Чи подорожчає хліб через нові ціни на пальне, які змушують піднімати ціну на пшеницю, фермерка ще не знає.


"Не думаю, що для українців сильно підніметься ціна на борошно. Про це ніхто з переробників не каже, це питання не стоїть. З іншого боку, хліб може подорожчати тільки через дорожчі транспортні послуги", – пояснює вона.
В агрокомпанії кажуть, що цього року продовжують купувати землю на відносно безпечних територіях – у бік Дніпра – й планують будувати новий склад.
"Ті паї, які можна купити, ми беремо, бо втратили багато землі біля фронту. Продовжуємо будувати нові склади для зберігання продукції. У минулому році побудували додатковий склад, цього року ще один почнемо будувати. Було в плані будувати завод агротехніки в районі Лукашевого, але поки що думаємо", – додає Єлізавета Марич.
На роздоріжжі опинився ще один запорізький фермер, який більше не може засівати свої поля в Новояківлівці Комишуваської громади.




"Останній раз я був у Новояківлівці на початку грудня. Після того, як за мною гнався ворожий дрон, вирішив, що відправляти людей працювати в таких умовах уже неможливо. Ми трималися до останнього. У минулому році зібрали там врожай, але в цьому році це вже нереально", – розповідає власник фермерського господарства "Добротвір" Іван Пендрак.

Фермер втратив близько тисячі гектарів землі й власний будинок у Новояківлівці, який росіяни понівечили ще на початку повномасштабної війни й "добили" пізніше.

Склад, де розміщувалася продукція агропідприємства, за чотири роки великої війни теж майже повністю зруйнований.



"Поки що не знаю точно, що ми будемо робити й чи зможемо відновитися деінде. Техніка є, але треба шукати поля в більш безпечній місцевості", – каже фермер.


Як повідомляла Запорізька військова адміністрація, нещодавно уряд затвердив порядок визначення зон ризикованого землеробства. Йдеться про території, де вести сільське господарство складніше через посуху або наслідки бойових дій. Це рішення створює основу для додаткової підтримки аграріїв, які працюють у небезпечних умовах.
Читайте також: Релокація з-під обстрілів: як оріхівці налагоджують виробництво в Запоріжжі