На десяток бізнесів, які виїхали із Запоріжжя від початку війни, припадає один релокований. Це підприємства, які перемістилися до обласного центру з окупованих чи прифронтових територій. Одне з них – оріхівське, що 15 років спеціалізується на виробництві агротехніки. "Справжнє" дізнавалося у його працівників, як довго довелося налагоджувати виробництво на новому місці та з якими викликами стикається сьогодні бізнес у прифронтових містах.

Такий вигляд мала оріхівська агротехнічна компанія на початку повномасштабного вторгнення. Ворог у перші ж тижні почав обстрілювати підприємство, що було розташоване на околицях міста – майже впритул до лінії зіткнення. Тож із рішенням про релокацію не зволікали.

"Фронт зупинився за п’ять кілометрів від нашого підприємства. Тобто ми в Оріхові були крайньою точкою… Уже 1 березня 2022 року почалися обстріли. Тож у березні було прийнято рішення релокувати наше підприємство”, – розповідає директорка пані Ольга Оніщенко.

Виїхати було непросто – і через щільні ворожі обстріли, і через велику кількість важкої техніки, яку треба було вивезти. Утім, вдалося врятувати 60% обладнання.

"Ми виїхали, весь 2023 рік налагоджували роботу тут, налагоджували обладнання весь 2024 рік. Зараз можна сказати, що ми працюємо вже майже на повну силу", – каже керівниця.

До повномасштабної війни оріхівське підприємство виробляло понад 60 моделей сільськогосподарської техніки та понад 2 600 запчастин до неї. У Запоріжжі виробництво довелося скоротити майже вдвічі, позаяк ані територія, ані кількість працівників не дозволяють повернутися на довоєнні рейки.

"Щодо крупногабаритної техніки, то зараз ми не можемо повернутися до її виробництва. Якщо в Оріхові до великої війни ми виробляли і причепи, і багатотонні причепи, то зараз фізично, навіть з огляду на територію, ми не можемо повернути ані оріхівські обсяги, ані масштаб. Тому сконцентрувалися на тому, що зараз доступно і що можна робити в нинішніх умовах", – ділиться заступник директора з продажу Сергій Писаренко.

Попри всі виклики війни, за рік підприємство змогло на 30 % збільшити асортимент і кількість продукції. Її реалізують як місцевим фермерам, так і за кордон.

Виробництво забезпечують 33 працівники проти 110, які працювали до великої війни. Більшість співробітників – оріхівці.

"Наша родина покинула Оріхів 6 жовтня 2022 року. Більш-менш трималися там пів року. Потім околиці, де ми жили, почали сильно обстрілювати. До сусідів був "приліт", тому вирішили їхати до Запоріжжя”, – розповідає оператор лазерного верстата пан Павло Нестерцов.

До 2022 року він працював на підприємстві електриком, а зараз довелося розширити фах.

Переїхавши до Запоріжжя, повернувся на рідне релоковане підприємство і оріхівець пан Сергій Дук.

"Усі 14 років працював на станках. Спочатку в Оріхові були ще старі станки, які можна побачити і тут. Але перед війною придбали і нові. Звісно, вони сучасніші й точніші, але з ними складність у програмі – правильно підібрати інструмент, зарядити "магазин”, виміряти все. Ну й далі слідкувати за всім процесом", – розповідає оператор верстата Сергій Дук.

Під час великої війни підприємство долає багато викликів: від нестачі працівників-чоловіків до дефіциту сировини й забезпечення електрикою. Витрати на виробництво, за словами директорки, сьогодні дорівнюють аналогічним у Європі.

"Сировина сильно подорожчала. Раніше металопрокат поставляли з Маріуполя… Звідти йшли руда, сталь – усе. Маріуполь в окупації. Нам важко конкурувати сьогодні з Європою, тому що, якщо взяти наші матеріали, наше світло, наші комунальні, ми виходимо з ними вже "один в один", – зауважує пані Ольга Оніщенко.

З відключеннями електрики завод справляється самотужки. Щоб працювати 8 годин, як і раніше, улітку минулого року придбали й встановили велику генераторну систему. Утім, не все обладнання можна увімкнути під час знеструмлень.

"Але повний робочий день ми працівникам таким чином забезпечили. І плануємо придбати ще один генератор. Це, звісно, великі затрати. Але, щоб не втратити наших клієнтів і працівників, ми готові на це йти", – додає директорка.

На підприємстві кажуть, що готові прийняти на роботу щонайменше десяток працівників, бо замовлення є не тільки від місцевих аграріїв, а й від європейських.

За чотири роки повномасштабної війни до Запоріжжя з міст, максимально наближених до фронту, релокувалося понад 600 підприємств. За цей же час понад 5 тисяч бізнесів покинули Запорізький регіон.

Читайте також: "На вулиці небажано "світитися": як виживають в Оріхові

Не пропустіть

П'ятеро поранених: ворог 767 разів вгатив по Запорізькій області 11.02.2026, 07:48 РФ атакувала об'єкт інфраструктури Запоріжжя: виникла масштабна пожежа 11.02.2026, 07:07