Захоплення пілатесом стало для жительки Запоріжжя початком власної справи. Утім, "Справжнє" поговорило з пані Катериною не лише про бізнес, а й про рішення розвивати його та і власне залишатися жити у 20 кілометрах від лінії зіткнення.

"На початку минулого року я переживала смерть батька і я знайшла втіху в пілатесі, бо це тримало моє ментальне здоров`я. Ходила в студії не тільки в Запоріжжі, але також в Києві та Львові. У Запоріжжі студій з реформерами (спеціальний багатофункціональний тренажер з рухомою кареткою, пружинною системою опору та регульованими елементами, – ред.) майже не було, а в інших містах були. Тож я хотіла, щоб в Запоріжжі так само була студія пілатесу з тренажерами”, – розповідає Катерина Маркова.

Жінка замислилась над фінансуванням цієї ідеї через отримання державного гранту. Каже, не менш важливим було і знайти співробітників.

"Річ у тому, що я дуже сервісно орієнтована людина, бо дуже люблю якісне обслуговування. Нерідко критикую надавачів послуг щодо сервісу. Тому я хотіла відкрити студію, як для себе: де буде гарно, естетично, тепло, професійно, а також українськомовну, бо для мене це важливо”, – пояснює Катерина.

Після певних розрахунків, дружина захисника подала заявку на грант в розмірі 500 тис. грн. Невдовзі отримала кошти й винайняла тренерів, які пройшли попереднє навчання.

"Державний грант відпрацьовується сплатою податків протягом трьох років. Найскладнішим було знайти хороших працівників – з цим є проблема в Запоріжжі. Мені дуже пощастило, що тренерка, до якої я раніше ходила, пристала на мою авантюру й пішла зі мною. Мені треба було два тренера, а в нашому місті була лише одна людина, яка працювала з реформерами. Тому я шукала, де цьому навчають, і за свій кошт відправляла на навчання своїх людей”, – розповідає власниця пілатес-студії.

Катерина додає: важливим було й самій пройти навчання, щоб розуміти, з чим має справу й професійно оцінювати тренерів.

"В принципі, я завжди в пошуках тренерів, тому що часи такі бентежні зараз – все може змінитися в будь-який момент. Хтось може виїхати й треба мати план "Б”, – каже пані Катерина.

Попри те, що ворог нерідко атакує прифронтове Запоріжжя з усіх видів зброї, проблем з клієнтами, за оцінкою підприємниці, немає. Ба більше, іноді не вистачає вільних місць. Та й сама власниця студії впевнено підтримує Запоріжжя.

"Ризики є в будь-якому місті України. Я не бачу в цьому ніякого особливого подвигу, розвивати щось в Запоріжжі й залишатися тут. Це життя, це прогрес, це рух вперед. Я обрала своє рідне місто й живу тут своє життя. Так само – моя родина. Ми придбали тут нове житло місяць тому. У мене немає питань до тих, хто залишається, більше питань до тих, хто виїздить. Як я нерідко кажу: "Я тримаю цю посадку до кінця”, – оптимістично говорить Катерина.

Жінка каже, коли маєш багато справ, не зациклюєшся на негативних думках про те, як лячно жити в Запоріжжі, а просто живеш в тих реаліях, що є.

"Останні три роки я себе максимально завантажую: вигадую собі різні справи. То збираюсь Босфор переплисти, то студію відкриваю, то хату купую – роблю ремонт тощо. Чоловік зараз на Запорізькому напрямку, тому ми всі тут. І він максимально мене підтримує. Вірить в мене більше, ніж я сама”, – каже Катерина.

Державні гранти на розвиток власної справи почали видавати ще в середині 2022 року. Лише за рік понад 10 тис. українців отримали кошти від держави на старт або розвиток бізнесу.

Запоріжці отримали 653 гранти на 212,5 млн грн. З них 48 – гранти для учасників бойових дій (УБД) і 605 – мікрогранти.

Усі світлини надані Катериною Марковою

Читайте також: До крафту – через знеструмлення: як ветеранка перебудовує бізнес у Запоріжжі

Не пропустіть

Запорізький притулок для тварин прихистив мармурову лисицю 22.03.2026, 18:57 ЗСУ просунулися у трьох населених пунктах на сході Запорізької області, – ISW 22.03.2026, 09:31