Багатодітна мати, ветеранка АТО Юлія Матвієнко торік відкрила крамницю крафтових продуктів власного виробництва. Захисниця отримала державний грант, щоб забезпечити частину виробничих потреб. "Справжнє" дізнавалося, як працює підприємство та з якими проблемами доводиться стикатися.

Пані Юлія чотири з половиною роки захищала країну на Донеччині й відстоювала права ветеранок. За рік до повномасштабного вторгнення розпочала власну справу – зайнялася птахофермою.

"Ферма працює, як і раніше. З неї все починалося: спочатку ми тримали птицю й продавали м’ясо, пізніше я зацікавилася виготовленням ковбасних виробів, копченням тощо. Навчилася все це робити. Торік постало питання: як не залежати від обставин? Як мати більшу гнучкість у збуті? Перший рік війни показав, що електрику відключають дуже часто. Попит на сире м’ясо впав, натомість зріс попит на ковбасні вироби та копченості", – розповідає ветеранка.

Відтак Юлія вирішила розширити виробництво – перейти від власної кухні до невеликого цеху з виготовлення м’ясної продукції. Каже, що друзі допомогли опанувати цю справу.

"Також я завершила магістратуру, ставши професійним технологом. Уже маю диплом. У мене завжди так: спочатку я сама роблю щось, розумію, що це в мене виходить і виходить добре, а потім складання власного іспиту – це отримання диплома", – каже вона.

Торік ветеранка подала заявку на державний грант, завдяки якому придбали необхідне устаткування.

"Це був грант на відкриття виробництва – заявлена сума 500 тис. грн. Гроші пішли на обладнання: сиров’яльні камери, коптильню, ковбасний шприц, фаршеміс, щоб не вимішувати фарш вручну, бо це важко. Руками я можу вимісити 5–6 кг – не більше. М’ясо для ковбаси вимішується, як тісто", – розповідає Юлія.

Із 500 тис. грн гранту п’яту частину становив податок. За решту коштів Юлія орендувала приміщення для крафтової крамниці, де розмістили й ковбасний цех, а також взяла на роботу трьох працівників.

"Зараз у нас понад 50 видів виробів. У нас і крамниця, і виробництво – все в одному місці. Виробництво базується переважно на власній сировині. Окрім курятини, є й свинина, бо ми вирощуємо свиней. Також співпрацюємо з іншими фермерами та місцевими крафтовими виробниками, які тримаються, попри все. За останній рік додали напівфабрикати й тушковану продукцію", – розповідає Юлія Матвієнко.

За її словами, у виробництві не використовують ані консервантів, ані барвників. Водночас ціни не перевищують ринкових – завдяки власній сировині.

"Попри все, намагаємося тримати минулорічні ціни. І я точно знаю, що кладу у свою продукцію. Куряча ковбаса – наша фірмова, і копчена, і смажена – це лише філе й м’ясо стегна. Не шкірки, не якісь обрізки чи щось інше. Єдине, що додається, – спеції та сіль. Нічого зайвого. Нашу ковбасу дуже люблять мої діти", – додає Юлія.

Щоб довше зберігати продукцію без консервантів, використовують вакуумування. Таким чином термін придатності можна подовжити ще на півтора тижня. Без вакуумного пакування продукція зберігається до трьох днів.

"Ми спеціально виробляємо продукцію невеликими партіями. Можемо поповнювати асортимент, коли бачимо потребу. Також працюємо під замовлення, бо ми самі й виробники", – пояснює вона.

Ветеранка говорить про традиції, які пам’ятає з дитинства, – як у селі виготовляли ковбаси та зберігали їх у погребі без консервантів.

"Це наші пологівські традиції. На жаль, територія, де розташоване наше село, нині окупована. Я добре пам’ятаю, як восени різали порося і всі робили ковбаси: кров’янку, м’ясні ковбаси. Їх заливали смальцем, ставили в погріб і так зберігали. Ми справді можемо похвалитися, що вміємо це робити, бо так робили наші бабусі й прабабусі", – каже захисниця.

У Юлії четверо дітей. Старші вже допомагають у справі, а молодші – перші дегустатори продукції.

"Діти приїжджають допомагати. Я підходжу – маю замовлення: чотири кільця ковбаси, а молодша донька, їй чотири роки, з кожного понадкушувала. Вона знає, що не можна, але нічого не може вдіяти – це її улюблена ковбаска", – сміється Юлія.

Окрім власної продукції, у крамниці можна придбати крафтові сири, трав’яні чаї, домашню консервацію, джеми, мед тощо.

У найближчих планах – розширити виробництво та розпочати співпрацю з відомими супермаркетами, які готові реалізовувати частину продукції ветеранки.

Читайте також: Релокація з-під обстрілів: як оріхівці налагоджують виробництво в Запоріжжі

"Справжнє" – тепер і в Telegram: підпишіться, щоб мати ще більше новин: t.me/spravzhne_media

Не пропустіть

"Прилетіло" по Токмаку, де РФ зібрала резерви для наступу на Запоріжжі, – Андрющенко 03.03.2026, 13:05 "Нікого не виганяємо": до 70 людей прийняв шелтер у Запоріжжі 03.03.2026, 12:31