Сьогодні, 29 травня, для запорізьких школярів завершився четвертий навчальний рік під російськими обстрілами. Останні дзвоники пролунали в укриттях місцевих навчальних закладів. "Справжнє” завітали до 94-ї гімназії, щоб на власні очі побачити, як юні запоріжці святкують завершення навчального року.

Святкування останніх дзвоників в укриттях, на жаль, стало традицією для шкіл прифронтового Запоріжжя. Цей рік не став виключенням: учні 94-ї гімназії проходили квести й танцювали в укритті, яке відремонтували минулоріч.

"Цей рік був складний, але я вважаю, що він пройшов дуже успішно, тому що наші діти навчалися кожного дня. Кожного дня ми бачили їх, вони бачили нас, ми мали нагоду спілкуватися одне з одним, проводити свята разом. Тому що школа – це не тільки уроки, школа – це ще знання і спілкування після уроків, тому я вважаю, що для нашої гімназії цей рік пройшов дуже успішно”, – розповідає директорка гімназії Вікторія Яковлева.

Укриття в 94-й гімназії повноцінно працює з січня 2025 року. Директорка навчального закладу каже, що діти зайшли в режим щоденного повноцінного навчання тільки після того, як в підземному просторі зробили капітальний ремонт.

"Ми дуже вдячні за те, що нам відремонтували нарешті укриття. В цьому навчальному році діти вже мали можливість повноцінно навчатися й спілкуватись один з одним. Ми навчаємося в дві зміни, але навчається повністю вся школа кожного дня, а у другу зміну ми навіть співпрацюємо з позашкіллям і в цей час у нас багато гуртків. Цього року було до 5 гуртків, на наступний рік ми плануємо 15 безкоштовних гуртків для наших учнів”, – говорить директорка навчального закладу.

До святкування приєдналися й батьки учнів. Подружжя Дахненко мають доньку 9-класницю. Кажуть, неймовірно раді, що останній навчальний рік дитина мала змогу ходити до школи.

"Це чудово, що була змога цей рік навчатися в школі й бачити однокласників, вчителів. Тому що за період великої війни й карантину, який був до того, вони просто перестали спілкуватись один з одним. Вважайте, їх закрили вдома. А тут, нарешті, реальне життя. Це вкрай важливо, бо соціалізація потрібна в подальшому житті”, – ділиться Наталія Дахненко.

9-класниця Поліна мріє стати перекладачем, бо добре знає англійську мову. Дівчина каже, що рада була повернутися до школи.

"Так, за три роки звикли підключатись на уроки онлайн, але це все одно не те. Не бачиш однокласників, не бачиш учителів. Спочатку якось трішки ніяково було – всіх побачити, але дуже швидко адаптувались, наче цієї ізоляції й не було”, – каже Поліна.

У Олени донька навчається в другому класі. Жінка каже, що перший клас пройшов у дистанційному форматі.

"О, це було важко не для доньки, а для батьків. Перший клас, уявіть собі, що це зовсім діти. Тож постійно доводилось сидіти з нею на уроках, щоб вона не відволікалася. Це повний контроль батьків: де увімкнути, що натиснути, вислухати вчителя треба мамі, а не дитині. Але якось пережили той рік – навчилися читати, рахувати. А далі добре, що вже в школі”, – говорить Олена Бондар.

А от донька Світлани – першокласниця. Підготовку до школи дівчинка проходила в садку.

"Вона вміла все, крім читання. Читати навчилась вже за останній рік в школі. До того проходили підготовку в садочку, теж в укритті. Чесно, вони вже звикли до укриттів – вже не питають, чому треба вчитися під землею”, – вважає Світлана.

Ольга Михайлівна – вчителька математики – каже, що всі викладачі гімназії раді поверненню до навчання дітей наживо.

"Попри те, що частина дітей, як і раніше, підключається онлайн, інша половина ходить до школи. І це чудово, бо повернулись вони трішки асоціальними в минулому році. Спілкування дає їм змогу розслабитися, не замкнутися в собі. Навчання в укритті добре й тим, що, коли зверху вибухи, то тут діти їх не чують. Вони спокійно продовжують вчитися”, – говорить Ольга Головчак.

До речі, в 94-й гімназії навчається ще одна школа, яка не має власного укриття.

"Інша школа теж навчається кожного дня у дві зміни, вистачає площі всім. Дітям потрібно вчитися офлайн, щоб надолужити освітні втрати за останні три роки. На базі нашої школи ще працює цифровий центр від ЮНІСЕФ і ми проводимо спеціальну програму щодо надолуження освітніх втрат. Там працюють всі наші викладачі. Крім цього, ми проводимо й своїми силами додаткові заняття для дітей з інших предметів. І плануємо в перший тиждень червня теж проводити додаткові заняття для дітей, які перебували за кордоном або які довго хворіли, або в силу якихось причин не зовсім гарно засвоїли матеріал”, – каже директорка гімназії Вікторія Яковлева.

Частина дітей навчального закладу навчалась офлайн, а інша частина – онлайн. Заняття проходили одночасно, як для тих, так і для інших учнів.

Цьогоріч у 94-й гімназії заняття відвідували понад 430 дітей. Викладачі кажуть, що вже набрали два перші класи на наступний рік.

Читайте також: В Запоріжжі визначили шість локацій для складання НМТ

Не пропустіть

"Встигла в коридор, і все посипалося": що розповідають запоріжці про нічну атаку 29.05.2026, 13:11 Атака на Запоріжжя: у центрі міста пошкоджені багатоповерхівки 29.05.2026, 08:35