
Таврійська громада, розташована за 15 кілометрів від лінії фронту, пережила вже кілька хвиль евакуації. У 2022-2023 роках люди тікали самі, передусім із села Юрківка, яке найбільше потерпало від ударів – і артилерійських, і авіаційних.
"Тоді ми дійсно вивозили дітей: було вже багато "прильотів". І перед хатою був "приліт", і на вулиці багато вибухало", – розповідає жителька Юрківки пані Вікторія.

Родина рятувала дітей в обласному центрі, де вони провели близько чотирьох місяців.
"Потім повернулися, бо трішки тихіше стало. Їм важко було далеко від батьків, тому просилися додому, і ми погодилися. У Запоріжжі на той момент, звісно, було тихіше, але сини хотіли додому", – пояснює жінка.
Утім, тепер цій родині, де виховують чотирьох синів, доведеться пристосуватися до життя у великому місті. Позаяк із Юрківки евакуювали всі родини з дітьми. Останніми – дві багатодітні, включно з родиною пані Вікторії.
.png)
"Офіцери-рятувальники громади разом із Національною поліцією провели евакуацію населення. Її ускладнювали близькість лінії бойового зіткнення та насичення повітряного простору FPV-дронами. Останніми вивезли десять місцевих, вісім із них – діти", – повідомив представник ДСНС Олександр Терза.


Однак, діти залишаються в сусідньому Таврійському – щонайменше в 70 родинах. Як корінних мешканців села, так і переселенців із розташованих ще ближче до фронту Оріхова й Преображенки.
Серед місцевих – пані Марина. У неї двоє дітей: син і молодша за нього донька. Жінка каже, що залишається в рідному селі впродовж усієї великої війни, попри близькість фронту.

"Поки що нема бажання покидати домівку і виїжджати. Не бачу такої потреби. Мамочки, які поруч, мої подруги, теж не бачать потреби. Майже в кожному дворі є машина – можемо сісти і виїхати. Я вважаю, що примусова евакуація не потрібна взагалі", – говорить пані Марина.
Разом із тим запевняє: щойно посиляться обстріли й вона відчуватиме, що залишатися неможливо, то одразу евакуюються. Сьогодні ж родина виживає за рахунок домашнього господарства. Освіту діти здобувають дистанційно.
"Не у всіх дітей є бажання навчатися дистанційно, але можливість є. Є ноутбук, інтернет проведений. Так, перебої є зі світлом, але вони скрізь, і в Запоріжжі – теж. Навіть якщо ми виїдемо, у "підземну школу" я дитину не віддаватиму. Ні в садочок, ні в "підземну школу": я їм не довіряю", – коментує пані Марина.

Дистанційно вчиться і молодший син жительки Таврійського пані Алли. У неї четверо дітей. Старші покинули рідне селище, але решта родини не хоче їхати з Таврійського.

"Хто нас чекає? Тут наш дім, усе облаштовано. Прожили тут дуже велике життя… Не хочеться їхати нікуди. Я і народилася тут, і дітей народила", – каже жінка.
За її словами, останнім часом Таврійське ворог обстрілює менше, ніж на початку великої війни. У будинку є підвал, де родина під час небезпеки ховалася і тоді, і зараз.

"Дуже жорстко тоді було, дуже. Ми в підвалі цілодобово сиділи. Тільки виходили, щоб їсти щось узяти. Я не заперечую, і сьогодні буває лячно, бо дрони ворожі літають. Також ховаємося, але вже звикли трішечки, стрес не такий уже", – пояснює пані Алла.

Рятівний підвал є і у дворі Євгенії, яка мешкає в Таврійському з п’ятирічною донькою та батьками.
"Зараз тут приблизно як і на початку війни. Єдина зміна – FPV-дрони частіше атакують. А так ми звикли, уваги не звертаємо. Є Telegram-канали, де ми відстежуємо ситуацію. Якщо летить, наприклад, на Таврійське, то дитину спускаю в підвал", – розповідає пані Євгенія.

Вона захищала країну на початку війни, в межах Антитерористичної операції (АТО). Зараз допомагає батькам доглядати господарство: птахів, кролів, баранів, свиней. Жінка теж проти примусової евакуації. Каже, що наразі ситуація дозволяє залишатися вдома.



"Якщо доведеться, то поїдемо, звісно. Але ситуація зараз ще не така, я вважаю… FPV-дрони по краю села вибухають. У нас відносно тихо. Тож поки сенсу в евакуації я не бачу… А далі – як життя покаже", – додає пані Євгенія.
За словами сільського голови Миколи Свириденка, ситуація в Таврійській громаді погіршилася через запуски росіянами дронів на оптоволокні. Насамперед через них довелося провести евакуацію родин із дітьми з сусідньої Юрківки.

"У Таврійському поки ситуація стабільна. Як ви бачите, родини проживають. Але всі вони готові до евакуації. Ми з ними провели роботу, з усіма поспілкувалися. Зараз визначаємо, хто може сам виїхати, а кому потрібна допомога у виїзді та з розселенням", – коментує голова Таврійської громади.


Із близько 150 дітей, які залишаються із сім’ями в Таврійському, 40 уже пережили евакуацію, адже вони з родин тимчасових переселенців. Загалом у громаді мешкають близько 3 тисяч жителів.
У Запоріжжі з прифронтової території за листопад евакуювали понад 1800 осіб. Евакуація триває щодня. Поліція, ДСНС і волонтери в надскладних умовах вивозять людей із небезпеки. На території області зараз близько 200 тисяч переселенців.
Читайте також: Після полону і поранення рятує людей із Гуляйполя – розмова з волонтером із Запоріжжя