Упродовж місяця, з 11 жовтня до 9 листопада, у Києві триватиме унікальна виставка українських ретромотоциклів: більше ніж пів сотні байків, понад половина з яких – з Запоріжжя. Усі – виробництва Київського мотоциклетного заводу (КМЗ). Власне до 80-річчя підприємства, яке вже припинило існування, і приурочена виставка.

Українцям ці машини відомі насамперед під маркою "Дніпро". Їхньою реставрацією разом із командою займається ветеран російсько-української війни, запорізький бізнесмен Олесь Кальницький. Власне ідея відкриття на ВДНГ мотоциклетного фестивалю-виставки ZVUK ZALIZA також належить йому.

Олесь Кальницький

Реставрацією саме української техніки Кальницький захопився давно. Мотоцикли називає лише початком своєї місії.

"У України шалений інженерно-конструкторський потенціал. Був, є і буде. Ми повинні про це знати", – говорить ветеран.

На виставці в Києві наголос зроблять не на масовому продукті, який столичний завод штампував по 100 тисяч (у 1980-х) на рік, а покажуть саме ті мотоцикли, які демонструють, на що здатні українські інженери-конструктори, коли їхня творча думка отримує хоча б дещицю свободи.

Олесь Кальницький

"Я хочу цими мотоциклами, унікальними, одиничними, котрі ми покажемо на ВДНГ, продемонструвати, на що були спроможні українці, що вони хотіли. А коли ми бачимо масові мотоцикли, то стає зрозуміло, як мало їм дозволяли робити. Адже керування було безпосередньо з Москви. Завод був обтяжений спортивною програмою (випуском мотоциклів для спортсменів, – ред.), величезним планом по випуску масових моделей, ескортними мотоциклами, котрі геть відрізнялись від стандартної продукції… На заводі була шалена текучка кадрів, велика кількість недоліків, але був кістяк людей, котрі штовхали вперед, надавали ідеї, розробки. Так, ці розробки не були масштабовані. Але вони випередили свій час", – говорить реставратор-ентузіаст.

Олесь Кальницький на відреставрованому мотоциклі

Наприклад, мотоцикл М-53, який завод зробив 1955 року, випереджав, за словами Кальницького, мотоцикли BMW. Завод випустив їх лише кілька десятків, фарбували їх вже тоді "металиком".

"Так, фарбування заднього крила відрізняється від рами, від бака, але це все – "металик", і це 1954-1955 рік", – захоплено розповідає реставратор.

Мотоцикл призначався для військових та використання в народному господарстві. Утім, як зазначає Кальницький, приблизно до кінця 1950-х до рук пересічних громадян СРСР мотоцикли КМЗ не потрапляли взагалі: йшли для війська, міліції, а також ескорту – тобто для КГБ, адже його дев’яте управління опікувалося безпекою радянських вождів.

Серед ескортних мотоциклів КМЗ, які реставрували в Запоріжжі і тепер покажуть у Києві, – байк, якого просто не може бути на теренах сучасної України. Це – така собі похідна модель від класичного "Ескорту", який кияни робили для Москви.

Реставрація "Ескорта"

"Наприкінці 1980-х на зв'язок з КМЗ вийшли представники Ленінграда і кажуть: у Москві є партія, нам би теж ескортний мотоцикл. І по спрощеній технології на КМЗ зробили мотоцикл "Дніпро-14.9L" зі стандартним двигуном і коробкою передач від ескортного мотоцикла. Колеса стандартні, двигун стандартний, коляска по типу "Іж". А все інше – від ескортного "московського". Такий гібрид. Їх було лише 15 штук, усі потрапили в Ленінград. І за легендою, жоден з Росії назад не поїхав. Але ми його бачимо", – посміхається ветеран, показуючи "ленінградський" ескортний мотоцикл у своїй майстерні.

Реставрація "Ескорта"

Ще одна родзинка майстерні та майбутньої виставки в Києві – міліцейський М-72. До рук реставраторів він потрапив у геть "вбитому" стані з Донбасу ще 10 років тому. Як розповідає Кальницький, за нього не бралися, бо розуміли: дуже багато роботи. Але тепер він має вигляд точно не гірший, ніж коли зійшов із конвеєра на КМЗ десь 75 років тому. Адже мотоцикли саме цієї серії почав випускати завод у 1950-х одними з перших. І не лише він, а загалом шість підприємств на території СРСР.

Відреставрований міліцейський "Дніпро"

"Однією з умов підписання пакту Молотова-Ріббентропа був необмежений доступ СРСР до всіх зразків німецької військової і невійськової техніки. Німці, звісно, багато чого сховали, але шпигуни Радянського Союзу працювали непогано. І таки дісталися мотоциклу BMW R71. Він, насправді, був не надто вдалим для BMW. Їх було вироблено лише чотири тисячі. Але у СРСР цей мотоцикл був поставлений на виробництво у Москві, у Харкові, у Кірові, Києві… Так і з'явився у нас М-72, котрий по факту, ну, може, з маленькими відмінностями, є мотоциклом BMW R71", – розповідає реставратор.

Презентують на виставці й "Дніпро-12", котрий мав би належати Адріано Челентано. Італійський актор та співак свого часу був великим поціновувачем мотоциклів "Дніпро" у червоному кольорі – ганяв на них зокрема і в кадрі. Байк, зібраний спеціально для нього на КМЗ у 1980-х, мав унікальну комплектацію, нижньоклапанний двигун, подібний до того, що на М-72, литі колеса.

Мотоцикл "Дніпро"

Однак, коли унікальний "Дніпро-12" був готовий, з’явилася заборона на продаж мотоциклів із шестивольтовими акумуляторами до Європи. Тож яскраво-червоний байк залишився в Україні і тепер, за пів сторіччя, з’явиться на виставці.

Загалом у Запоріжжі для ВДНГ готують 25 мотоциклів, деякі вже в Києві, решту доводять до ладу. Швидкість реставрації байків – один на місяць. За словами Кальницького, це дуже добрий темп. Тим більше, що машинам не лише повертають автентичний вигляд, а і роблять це за можливості автентичними матеріалами.

Реставрація

Транспорт – і захоплення ветерана Кальницького, і по часті фах. Він – логіст. Займався логістикою й у війську, куди пішов добровольцем на початку повномасштабної російської агресії проти України.

"24 лютого я відвіз родину на захід України, переночував, і зранку пішов у військкомат у Дрогобичі. Там кажуть: "Синку, приходь завтра, якщо не передумаєш". Синку завтра прийшов. І 27 лютого я вже отримав форму… Міг опинитися, де завгодно. Тоді було дуже гаряче і під Харковом, і на Київщині… Але мій ешелон прийшов на "Запоріжжя-2", ми розвантажувались, а я майже плакав, чесно. Зі мною 250 карпатських вуйків, справжніх бандерівців, і я один єдиний хлопець із Запоріжжя, котрий знає, де можна лагодити машини, де – шліфувати, де – компресори робити, де – шланги високого тиску тощо. Я був дуже корисний в моєму підрозділі", – з посмішкою пригадує ветеран.

Олесь Кальницький у ЗСУ. Фото з його архіву

Служив Кальницький у дивізіоні реактивної артилерії – у 63-й окремій механізованій бригаді. Демобілізувався торік, бо з’явилися законні підстави. Повернувся насамперед до бізнесу, а вже потім – до улюбленої реставрації, яка потребує чимало грошей.

Попри військовий досвід, ветеран не береться розмірковувати над ефективністю мотоциклів на фронті, каже лише, що це – повна відсутність будь-якого захисту.

А ось щодо чергової хвилі популярності байків у молоді в тилу відповідь у нього є: "Бо мотоцикл – то воля!". Свого часу, на початку 2000-х, саме у це відчуття свободи, яке надає мотоцикл, закохався і сам Кальницький. Схоже, назавжди.

Не пропустить

Байк спецслужб і Челентано: нащо запорізький ветеран реставрує старі "Дніпро" 15.09.2025, 12:01 Правоохоронець із Запоріжжя "погорів" на організації "ухилянтських рейсів" 15.09.2025, 08:20