Четвертий рік повномасштабної війни під постійними ворожими обстрілами жителі Гуляйполя ведуть домашнє господарство, саджають городину та доглядають хати.

"Город посадили, кукурузу посадили. Щось буде курям, щось буде голубам, щось купимо. Волонтери привозять корм тваринам – котам, собакам. Коли не вистачає, варимо ще каші тваринам. Справляємося. У мене на цьому подвір`ї десь 12 котів, на другому подвір`ї – шість котів. Їду на роботу – годую ще близько десятка котів та собак”, – розповідає жителька Гуляйполя пані Ірина.

Вона каже, що від початку великої війни не покидала рідне місто. Разом із чоловіком ведуть домашнє господарство: тримають город та худобу.

Не пропустить

Зеленський посмертно нагородив орденом Свободи юних патріотів із Бердянська 19.07.2025, 16:54 Великий стовп диму бачать біля Запорізької АЕС 19.07.2025, 14:06

Людмила мешкає у квартирі дочки. Розповідає, переїхала зі свого приватного будинку, щоб мати доступ до підвалу, в якому ночує, ховаючись від ворожих обстрілів. Утім, так само годує десятки покинутих котів.

"Ще з початку війни я годую котів. Тільки в цьому районі їх було до сорока. А тоді ж були "прильоти”, і їх дуже багато побило. Вони там віпочивали на сонечку, і якраз був черговий обстріл… Дуже багато побило. Ми їх всіх хоронимо – ми ніколи не викидаємо ні в мусорки, нікуди. Вони вже тут у нас, як члени сім`ї. Я, наприклад, вранці встаю – з підвала виходжу, а вони вже стоять і чекають на мене. Дуже вдячна волонтерам за допомогу кормами – це важливо для нас, бо безхатніх тварин зараз багато в Гуляйполі”, – ділиться пані Людмила.

Уже три роки місцеві виживають без води, електрики та газу. Багатьом гуляйпільцям за таких обстравин допомагає місцевий пункт Незламності, який відкрили наприкінці 2022 року.

"З 2022 року, як перебили електрику, то газ і вода в кранах зникла. Зв`язок – трішки пізніше… Пристосувалися – живемо. Точніше, це не життя, звісно, в повноцінному розумінні. Але ми вже звикли так жити – нікуди їхати не збираємось”, – каже пані Олена.

Жінка разом з дочкою Наталією нерідко користується пунктом Незламності. Бо тут завжди можна підзарядити гаджети, випрати білизну, випити чаю чи кави з печивом, ба більше, пообідати.

"Ми дякуємо всім, хто про нас не забуває – допомагають вижити. А в пункт Незламності ходимо, звісно. Особливо в негоду, взимку, коли треба зігрітися. Та й зараз користуємось тут зв`язком, дивимось новини, бо ж треба якось розуміти, що відбувається”, – додає Олена.

Гуляйпільський хаб відвідують близько ста людей за день. Керуючий пунктом Незламності Сергій Дерев`янко каже: попри те, що ворог обстріляв будинки навколо, місцеві ходять сюди щодня.

"Тут є сторож. Людей впускає в будь-який момент. Бувають такі ситуації, що десь у когось постраждав будинок або ще щось. Люди приходять переночувати. У нас тут є прання, кава, гарячі обіди. Душові працюють. Що нам потрібно? Багато дуже йде порошків на прання, багато печіва, кави, чаю, цукру. Така потреба є повсякчас”, – розповідає Дерев'янко.

Щодо гарячих обідів, то на невеличкій кухні гуляйпільцям готує місцева жителька пані Олена. Каже, що встигає приготувати 30-35 порцій.

"Продукти у нас гуманітарні – що привезли, те й будемо давати, з того будемо готувати. Сьогодні рагу з кукурудзою та тушонкою. Вигадую меню, враховуючи продукти, які в нас є. Зараз ось овочі залишились – картопля, капуста… Треба все це "підібрати”, щоб не залежалось”, – каже пані Олена.

Тим часом волонтери у Гуляйполі розвантажують засоби гігієни, консервацію й ще один вагомий подарунок – додатковий генератор на 30 КВт для місцевого хабу.

"Ми сьогодні привезли цей генератор в наше незламне місто Гуляйполе, яке, на жаль, вже три роки потерпає від ворожих обстрілів. В місті немає ні води, ні світла, ні електроенергії. Немає газу. Цей генератор потужністю 30 КВт буде слугувати людям на пункті Незламності – у хабі Гуляйпільської громади. Він повністю забезпечуватиме хаб електрикою. І для прання, і для водопостачання. Я думаю, що він буде слугувати добре. Цей генератор нам надали наші друзі з Німеччини”, – говорить волонтер Олександр Солом'яний.

Безперервні обстріли Гуляйпільської громади з боку російської армії призвели до практично повної руйнації міста та його культурних об'єктів. Гуляйпільці кажуть: найбільше шкода поруйнованих музеїв та культурно-спортивного комплексу (КСК) на центральній площі, який ворог повністю зруйнував ще у перший рік війни, запустивши по будівли щонайменше п`ять КАБів.

"Було дуже шкода, коли зруйнували наш спортивний комплекс. Тому що там всі кружки, всі концерти проходили – все життя, майже все життя було пов`язане з КСК. В більшій мірі, в меншій, але все рівно все було пов'язане з КСК. А після його зруйнування якось зовсім порожньо стало в місті”, – розповідає місцева жителька пані Наталія.

Дітей з Гуляйполя евакуювали ще на початку 2023 року. Утім в деяких селищах громади родини з дітьми ще залишаються.

"В тих селах нашої громади, які трошки віддалені від лінії зіткнення, на жаль, діти ще є. Але ми максимально родини вмовляємо евакуюватись. Щоб вони звернулись до нас, і ми провели евакуацію. До речі, мій товариш – міський голова Івано-Франківська Іван Марцінків. У мене з ним є домовленість з приводу розселення гуляйпільців. І всі охочі сім`ї з дітьми можуть переїхати до Івано-Франківська. Нададуть гуртожиток, і люди там зможуть жити”, – розповідає голова Гуляйпільської військової адміністрації Сергій Ярмак.

До повномасштабної війни Гуляйполе було квітучим містом із численними культурними пам'ятками, фермерськими господарствами та підприємствами. Тут проживали близько 15 тисяч людей, зараз залишаються 1 200.