Народився 11 липня 1971 року у місті Харцизьк Донецької області. Громадянин України

Родина

Повних даних про родину священника у відкритих джерелах немає. Але відомо, що священнослужителів у ній не було, лише дід митрополита Луки по материнській лінії певний час був церковним старостою.

Родина на початку війни мешкала в Донецьку, у будинку біля аеропорту, який був розтрощений бойовими діями. Після чого Лука забрав матір до Запоріжжя. Згодом сюди ж переїхав його брат.

Брат митрополита Олександр працював на "Запоріжсталі", 2022 року добровольцем пішов у ЗСУ, загинув на Донеччині.

Освіта і професійна діяльність

Андрій Коваленко 1988 року закінчив середню школу в Харцизьку і кілька разів безуспішно намагався вступити до Донецького медичного інституту. Це вдалося йому у 1990-х, уже після строкової служби в армії. До неї працював санітаром у лікарні в Харцизьку.

Саме там, за словами Коваленка, його помітив митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон і запропонував служити в храмі при лікарні.

Диплом магістра медицини Коваленко отримав 2000 року. Примітно, що його канал у Telegram називається "Лекарь.zp".

З 1998-го до 2002 року також заочно навчався у Київській духовній семінарії, а з 2002-го – заочно у Київській духовній академії.

Служіння розпочав 1998 року як диякон при митрополиті Іларіоні. Далі підіймався кар’єрними сходинками в церкві:

• 1999 рік – ієрей;
• 2003 рік – постриг у монахи, отримав ім’я Лука (на честь святителя Луки Войно-Ясенецького);
• 2004 рік – архімандрит;
• 2005 рік – єпископ;.
• 2008-2010 роки – архієпископ Конотопський і Глухівський;
• 2010 рік – архієпископ Запорізький і Мелітопольський;
• 2016 рік – піднесений у сан митрополита.

Варто зазначити, що Запорізьку і Мелітопольську єпархію Лука очолив певною мірою завдяки збігу обставин. Позаяк станом на 2010 рік її вже півтора року очолював 30-річний єпископ Йосиф Масленніков – креатура братів Кальцевих. Але він настільки загруз у скандалах, зокрема фінансових, що місцеві "центри впливу", серед яких очільник "Мотор Січі" нардеп В’ячеслав Богуслаєв, зажадали нового архієпископа.

Ним і став Лука, прихід якого в Запоріжжі, як зазначали ЗМІ, був сприйнятий неоднозначно. З одного боку, у місті посилився вплив "донецьких", з якими асоціювали Луку. З іншого – на фоні попередника Лука мав досить непоганий вигляд.

На чолі Запорізької та Мелітопольської єпархії Лука організував низку соціальних і благодійних проєктів: допомога лікарням, після початку російської агресії 2014-го – переселенцям, родинам військових.

Не цурався політики. У 2010-2014 роках просив священників агітувати за Партію регіонів – в особистих бесідах з вірянами. Про це у своїй книзі "Вихід" писав запорізький священник Ігор Савва, який залишив лоно московської церкви. Сам Лука політичну агітацію спростовував.

У 2014 році під час подій, які увійшли в історію Запоріжжя як "Яєчна неділя", коли активна громада дала відсіч спробі організувати "Запорізьку народну республіку", саме Лука домовився, що виведе колону проросійські налаштованих протестувальників з оточення обурених містян.

Не підтримав Євромайдан, про що заявляв публічно.

У 2015 році, за деякими свідченнями, саме з благословення Луки у Запоріжжі з’явилася громадська організація "Союз православний Радомир" – такі собі "православні тітушки", які охороняли хресні ходи УПЦ МП та акції "Безсмертного полку".

Одним із засновників "Радомиру" став чинний настоятель храму на честь Святого Духа в Запоріжжі Костянтин Колодка, організація зареєстрована майже за тією адресою, що і його храм. Разом із тим Лука заперечував будь-який стосунок УПЦ МП до цієї організації.

Різко негативно поставився до отримання Україною Томоса, про що заявляв публічно і навіть написав анафему на вселенського патріарха Варфоломія.

Виправдовував анексію Руською православною церквою парафій на окупованих територіях тим, що "парафіям треба жити".

На початку повномасштабного вторгнення, навесні 2022-го, виїхав із гуманітарною колоною на окуповану територію та вивіз із Бердянська понад сотню дітей, а також значну кількість маріупольців, які тікали з оточеного росіянами міста

У гуманітарній колоні перебувала журналістка Вікторія Рощина. Її тоді вперше затримали окупанти (відпустили за тиждень), Лука навіть не спробував втрутитися. Як переповіла журналістка потім, їй сказали: "Лука у колоні головний, і він від тебе відмовився".

Запорізька єпархія залишається однією з тих, де досі поминають російського патріарха Кирила.

За свідченнями тих, хто знає митрополита, його основною життєвою мотивацією є жага влади.

Вплив і зв’язки

У період 2010-2014 років вплив Луки в Запорізькій області був досить великим. Він швидко отримав потрібні звʼязки, а на його дні народження збирався весь "політичний бомонд" Запоріжжя. Це дозволяло йому, зокрема, розбудовувати церковну "мережу" УПЦ МП на Запоріжжі.

Щодо зв’язків, то Лука в різний час

• був близьким до митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона, який сприяв його духовному становленню;
• за висвячення в єпископи завдячував протекції донецького олігарха Віктора Нусенкіса – великого жертводавця УПЦ МП;
• у Запоріжжі підтримував контакти з місцевими політичними й бізнес-елітами, зокрема зі "смотрящим" Євгеном Анісімовим ("Анісіма"), пов’язаним із Віктором Януковичем. Публічно не відмовився від підтримки Анісімова навіть після арешту останнього;
• мав стосунки з В’ячеславом Богуслаєвим, ексгендиректором "Мотор Січі", якого згодом звинуватили у співпраці з РФ.
• брав участь у Священному синоді РПЦ (2018-2019 рр.), що дало йому доступ до вищого керівництва церкви в Москві.

Лояльність до РПЦ, яку зберігав і продовжує зберігати Лука, деякі експерти пояснюють тим, що запорізький митрополит міг сподіватися замістити предстоятеля УПЦ МП Онуфрія або ж очолити якусь окупаційну церковну структуру на загарбаних територіях. Нібито такий варіант розглядався Москвою. Сам Лука називає це маячнею.

У запорізького митрополита складний характер, який суттєво погіршився, коли задля позбавлення зайвої ваги він пішов на операцію зі зменшення шлунку.

Лука часто буває грубим з підлеглими, що, скоріше за все, не сприяє великої любові до нього всередині єпархії.

Скандали

У 2008 році в Сумах публічно прокляв настоятеля храму, який виступав проти передачі собору в юрисдикцію УПЦ МП.

У 2010-2013 роках у Запоріжжі йому закидали співпрацю з місцевим "смотрящим" "Анісімом" та приховану політичну агітаціюї за Партію регіонів.

У 2017 році підтримав священників, які відмовилися відспівувати загиблого дворічного хлопчика, охрещеного в Київському патріархаті, що викликало масштабний суспільний резонанс.

Пов’язаний зі створенням організації "Союз православний Радомир", хоча заперечує.

У 2018-му – написав анафему на вселенського патріарха Варфоломія через надання Томосу ПЦУ.

У 2019-му його помічник був затриманий правоохоронцями на отриманні посилки з амфетаміном. Митрополит підтвердив, що знав о залежності помічника.

У 2025-му почав судову тяжбу з телекомпанією з Черкас ВІККА. Вимагає спростування ніби недостовірної інформації, яка пролунала в етері під час програми "Актуальна розмова" у грудні 2024 року. Тоді міський голова Черкас Анатолій Бондаренко, висловлюючи свою позицію щодо московської церкви в Україні, заявив, що митрополит запорізький працює на ворога.

Також у 2025 році стало відомо, що засновник організації "Союз православний Радомир", створення й існування якої пов’язують із Лукою, Костянтин Колодка підозрюється Службою безпеки України у співпраці з російською військовою розвідкою, відомою широкому загалу як ГРУ.

Кримінальні справи санкції

У травні 2024 року Служба безпеки України повідомила, що зафіксовано "злочини, вчинені митрополитом Лукою", йому зокрема інкримінують частину 2 статті 161 Кримінального кодексу України – порушення рівноправності громадян за релігійною ознакою.

Слідство стверджує, що митрополит неодноразово під час богослужінь та спілкування з парафіянами висловлював зневагу до представників інших конфесій, публікував провокаційні дописи у Telegram-каналі, що зачіпали релігійні почуття інших віруючих. Це, за оцінкою СБУ, сприяло дестабілізації соціально-політичної ситуації в прифронтовому регіоні на користь Росії.

За результатами експертної оцінки СБУ, діяльність митрополита мала підривний характер щодо державної безпеки.

Вдома у митрополита відбулися обшуки.

Якщо провина Луки буде доведена, йому загрожує ув’язнення, але справа проти нього не рухається.

У грудні 2022 року рішенням Ради національної безпеки й оборони (РНБО) України, яке затвердив президент Володимир Зеленський, митрополит Лука включений до санкційного списку. Обмеження передбачають зокрема:

• замороження активів;
• заборону виведення капіталу за кордон;
• обмеження торговельних й майнових операцій;
• позбавлення державних нагород або заборону претендувати на них.

Такі санкції загалом були застосовані до сімох ієрархів УПЦ МП. Причини:

• сприяння та виправдання російської агресії проти України;
• поширення ідей "русского мира" на території України;
• схильність до проросійських наративів та можлива співпраця з окупаційними структурами.

Статки

Лука уникає демонстративної розкоші у побуті.

Основна слабкість – дороге церковне облачення. За свідченнями колишніх іподияконів, окремі його єпископські вбрання коштували 10-20 тисяч доларів США.

Після 2022 року, потрапивши під санкції, скаржився, що навіть сплачувати комунальні послуги стало складно.