Зустрітися з директором департаменту житлово-комунального господарства Запорізької облдержадміністрації Віталієм Литвиненком напередодні опалювального сезону виявилося завданням із зірочкою. Утім, чиновник все ж таки знайшов пів години, аби відповісти на питання, чого чекати запоріжцям взимку та чи можливо запобігти найгіршим сценаріям.

Спойлер – ні. Бо, по-перше, не в компетенції головного по ЖКГ вгадати, до яких ще злочинних дій вдасться ворог, по-друге, жодний фізичний захист не вбереже об’єкти критичної інфраструктури від прямих влучань потужних ракет.

Власне це й підтвердив масований російський обстріл України в ніч на 10 жовтня. Між іншим, не пересічний день для української енергетики, як нагадав Литвиненко під час розмови, адже 10 жовтня 1932 року було введено в експлуатацію перший агрегат на Дніпрогесі. І от – 93 роки по тому – гребля, уже не вперше, постраждала від російських ударів.

"У ворога зараз в пріоритеті не військові цілі, а цивільні. Енергетика – ціль №1", – говорить директор департаменту ЖКГ.

Тож до нового опалювального сезону регіон готували, розуміючи це.

Пане Віталію, коли має розпочатися опалювальний сезон у Запоріжжі та населених пунктах області? Які фактори на це впливають?

– Рішення про початок опалювального сезону приймають органи місцевого самоврядування, орієнтуючись насамперед на температуру зовнішнього повітря: вісім градусів тепла і менше протягом трьох діб. Також ці рішення ухвалюють із урахуванням санітарних, будівельних та інших норм, зважаючи на те, які будівлі, яка їхня енергоефективність, яка температура повітря саме в них. Органи місцевого самоврядування аналізують усі ці фактори. Якщо виходити з практики минулих років, то цей опалювальний сезон планується не раніше, ніж 1 листопада, у зв’язку з тим, що температура дозволяє. Плюс: ми всі розуміємо, які проблеми нам створює ворог, і енергоресурси все ж таки треба берегти.

Яким чином організовано опалення в населених пунктах області, окрім Запоріжжя? Тут, ми знаємо, воно переважно централізоване.

– Централізоване теплопостачання, зокрема для населення, сьогодні є лише в двох населених пунктах на підконтрольній території. Це – міста Запоріжжя та Вільнянськ. Усі решта – автономне індивідуальне опалення.

З яких джерел фінансується підготовка тепломереж населених пунктів області до опалювального сезону? Чи всюди вистачило на це коштів? Скільки вже витрачено?

– Насамперед фінансування здійснюється за рахунок місцевого бюджету і за рахунок теплопостачальних підприємств. Цього року на підготовку до опалювального сезону запланували 28 мільйонів гривень, майже на 100% вони використані. Відповідно, усі об’єкти майже на 100% готові до опалювального сезону.

Тобто додаткових потреб у грошах немає?

– Під час війни, коли немає можливості застосовувати для населення економічно обґрунтовані тарифи, підприємства мають збитки, які компенсуються за рахунок місцевих бюджетів. Окрім того, допомагають донори: обладнанням, транспортом, трубами, запірною арматурою тощо. Тому скажімо так: місцевий бюджет, підприємства і зовнішня допомога.

Який стан розрахунків за тепло, та чи вплинуло це на фінансування підготовки до зими?

Це в будь-якому випадку впливає. Населення найбільше заборгувало саме теплопостачальним підприємствам – 1 мільярд 600 мільйонів гривень, це заборгованість, яка була сформована за всі минулі роки. Але останні роки рівень розрахунків під час опалювального сезону десь 80%, у міжопалювальний період люди доплачують, тому на сьогодні у підсумку майже до 100% по нашій області рівень розрахунків. І він набагато вищий ніж в центральних і західних областях України. З одного боку, – подяка споживачам за це. З іншого – суму заборгованості ви бачите, якщо є можливість її погашати – треба погашати, аби у нас була можливість підготуватися до опалювального сезону та пройти його у сталому режимі.

Що викликало найбільші труднощі під час підготовки до опалювального сезону?

– Відповідь на це питання має дві складові. Перша – суто технічна: ми підготували до опалювального сезону вже майже всі об’єкти. Насамперед –201 котельню, 4 513 будинків та 399 закладів соціальної сфери, це лікарні і заклади освіти. У планах було більше. На жаль, на тих територіях, які ближчі до лінії фронту, декілька закладів зруйновані. Отже, друга складова – ризики: обстріли, відсутність електроенергії аж до загрози блекаутів. Це все ускладнювало підготовку. Утім, загалом, усі заплановані заходи, які в наших реаліях можливо реалізувати, реалізовані.

Тобто ми готові?

– Ми готові.

Але стовідсоткової готовності, вочевидь, не може бути взагалі через близькість фронту?

– Є територія Запорізького району, де можна проводити заходи з підготовки до опалювального сезону у відносно нормальному режимі та інші території області. До прикладу, у Пологівському районі лише чотири бюджетні установи, адміністративні будівлі, готували до опалювального сезону – підготували. У районі більше ніж 40 котелень зруйновані або зазнали значних пошкоджень. Тому там підготовки як такої в повному сенсі не проводиться. Василівський район – там взагалі небагато населених пунктів (на підконтрольній Україні території, – ред.), вони під постійними обстрілами, там теж не було сенсу щось готувати. Відповідно, Запорізький район – це територія, яку повноцінно готували до проходження опалювального сезону і підготували більш-менш нормально.

Віталій Литвиненко

Як буде забезпечена безперебійність електроживлення котелень та інших об'єктів під час опалювального сезону?

– Наш пріоритет – перше: когенераційні установки. Вони, безумовно, необхідні насамперед для найбільших котелень, для яких неможливо підібрати генератори відповідної потужності. Потім – генератори, дизельні та бензинові. І третє – це сонячна енергія. На сьогодні встановили та підключили вже дев’ять когенераційних установок потужністю майже 10 Мегават (МВт). Загалом вже 26 когенераційних установок надійшло у місто Запоріжжя за різними проєктами та різними джерелами фінансування. Плануємо підключити їх у цей опалювальний сезон.

Генераторами забезпечені всі котельні. У частині з них генератори повністю покривають потреби котельного обладнання й іншого. Є великі котельні, де планується встановлення когенераційних установок, там генератори дозоляють тримати тиск в системі, якщо буде відсутня електроенергія. Вони дозволять протриматися кілька діб, до цього часу когенераційні установки будуть встановлені.

Сонячна енергія – в бюджетних закладах, це лікарні, заклади освіти. Великі котельні за рахунок сонячних станцій неможливо забезпечити необхідною потужністю, тому – когенерація і дизельні генератори.

Значить, сонячні електростанції не мають ніякого стосунку до опалення, вони забезпечують виключно електропотреби?

– Вони забезпечують потреби окремих бюджетних установ, зокрема й в опаленні, якщо необхідно, але не зможуть забезпечити роботу великих котелень у місті Запоріжжя.

Яка частина від загального обсягу електрики, яку споживають наші котельні, покривається альтернативними джерелами живлення?

– Якщо брати когенераційні установки і генератори, то коли ми реалізуємо наші плани, потреби будуть закрити повністю. Поки що частина котелень незабезпечена когенераційними установками, домовленості щодо них є: вони або надійшли, або надійдуть. Таким чином усі потреби в енергоживленні котелень на випадок блекауту будуть забезпечені.

Об’єкти водопостачання забезпечені генераторами на 100% – навіть найбільші в Запоріжжі. Це питання ми розв’язали ще до старту нового опалювального сезону.

Чи мають об’єкти, пов'язані з забезпеченням опалення, захист від обстрілів? Чи це не так важливо, бо там можна все швидко відновити?

– Якщо говорити про котельні, то це капітальні залізобетонні споруди. Тому передусім увага приділяється захисту обладнання, яке розташоване поза цими капітальними будівлями. Це трансформатори, інше обладнання, яке можна захистити. Захищаємо його габіонами, плитами перекриття, фундаментними блоками тощо. Безпосередньо котельні додатково на сьогодні не захищають, бо ці капітальні споруди здатні витримати удар, звісно, не кожний. Бо удари, на жаль, бувають різні, що ми й побачили в ніч на 10 жовтня.

В Україні ще до початку війни 2014 року, після низки аварій в тепломережах, порушували питання про децентралізацію системи опалення. У Запоріжжі вона залишається централізованою. Чи не є війна фактором, аби переглянути це?

– Щодо цього на сьогодні існують різні думки: є різні міста, різні ситуації, різні мережі. У країнах Європи централізоване опалення застосовується доволі часто: і в країнах Скандинаві, і в Німеччині, тому не можна сказати, що це – найгірший варіант. Що стосується безпосередньо теплопостачання у Запоріжжі, то кілька місяців тому була погоджена схема теплопостачання, яке залишається централізованим. Нею передбачено встановлення когенераційних установок, інших джерел, декілька заходів, але нема плану розбивки на менші, автономні сегменти.

У той же час для багатоквартирних будинків існує нормативна можливість децентралізованого теплопостачання. Але це не проста процедура, аби це здійснити, потрібна, насамперед, наявність проєктної документації не лише для того, аби "відрізатися", а й для того, аби потім забезпечувати теплопостачання. Є відповідна комісія при міськраді, яка такі питання розглядає. Однак, зараз це не дуже на часі, позаяк такі роботи неможливо провести у стислі терміни. Я думаю, це питання на перспективу, з урахуванням тієї системи, яка буде, вартості енергоносіїв, транспортування тощо. Багато факторів. Треба розглядати окремо кожен населений пункт.

Під час командно-штабних навчань відпрацьовували сценарій роботи ЖКГ в умовах тридобової відсутності світла. Це, дійсно, найгірше, що може статися з житлово-комунальним господарством Запорізької області взимку?

– Сценарії, як ми бачимо за майже чотири роки повномасштабної війни, є доволі різними. Є сценарії, за яких окупанти повністю руйнують населені пункти. Ми розглядаємо такі варіанти, які можуть становити безпосередню загрозу для опалення, передусім – блекаути. Як я уже сказав, відповідна робота – забезпечення генераторами, когенераційними установками – проведена, зроблені запаси палива, які дозволять тримати тепло у наших оселях. Блекаут – основний негативний сценарій, але не єдиний, тому що, на жаль, ворог стирає з лиця землі цілі населені пункти.

Але ви відпрацьовуєте різні сценарії?

Так. Є рівні надзвичайних ситуацій, і під кожен з них розроблено плани дій. У всіх підприємств, і теплопостачальних, і тих, що приймають теплоносій, є інструкції на випадок аварій: що робить персонал, що роблять отримувачі послуг. Передбачені процедури зливання теплоносія з мереж тощо. Керуючі компанії та ОСББ з ними ознайомлені, розуміють алгоритми дій у найгіршому варіанті.

Як координується робота комунальників, енергетиків і військових адміністрацій на територіях поблизу фронту?

– Безпосередньо біля лінії фронту маємо 51 населений пункт без електропостачання вже кілька років і 42 населені пункти без водопостачання, з них 19 – частково. Там, де комунальних послуг немає, допомагаємо генераторами для підйому води зі свердловин та для опалення окремих локацій, а також надаємо людям матеріальну підтримку для придбання необхідного. Де послуги є, взаємодія енергетиків, комунальників та органів місцевої й обласної влади – щоденна. Робочий день починається зі зв’язку, узгоджуємо плани робіт, щоб максимально зберегти комунальні послуги в умовах, наближених до фронту, а там, де їх немає, – надати населенню допомогу всіма можливими способами. Співпраця фактично щогодинна.

Які основні ризики сьогодні?

– Насамперед це ураження об’єктів енергетики. Ми бачимо удари по наших підстанціях. Зараз запроваджується так званий "захист другого рівня" для підстанцій Укренерго – залізобетонні конструкції з перекриттям згори, бо перший рівень (габіони) не завжди достатній. Частина трансформаторів уже захищена; триває робота на підстанціях обленерго. Використовуються кошти резервного фонду держбюджету, щоб закрити саме трансформатори й мінімізувати ризик блекаутів. Від прямого влучання це може не врятувати, але від ударів БпЛА чи ракет на певній відстані – так. І це дозволить утримати електропостачання, потрібне насамперед для критичної інфраструктури: водо- та теплопостачання.

Ми будуємо цей захист не для випробувань, а для безпеки, сподіваюся, що перевіряти його не доведеться; але якщо доведеться – він витримає.

Не пропустить

Росіяни перекидають резерви на окуповане Запоріжжя, – Андрющенко 13.10.2025, 11:23 Дезертир готував вибух у центрі Запоріжжя в годину пік – запобігла СБУ 13.10.2025, 10:19