
Три сотні врятованих кажанів повернулися до Запоріжжя після холодної зими. Їх випустили на волю на території Національного заповідника "Хортиця" в неділю, 29 березня, повідомляє "Справжнє".
.jpg)
Волонтери кажуть: усі кажани родом із Запоріжжя. Узимку їх знаходили й передавали на утримання до Українського центру реабілітації рукокрилих небайдужі люди. Тепер тварини знову на волі, у рідному природному середовищі.

Руда вечірниця і нетопир білокрилий – два види, яких повернули до Запоріжжя. Їх привезли працівники реабілітаційного центру, розташованого в Харкові.

"Сьогодні здебільшого у нас будуть руді вечірниці. Це "класичні" для Запоріжжя кажани... У нас, на відміну від інших міст України, вони дуже часто живуть не лише біля людей, а й у дуплах дерев. Якщо ви колись чули з тополь специфічні звуки, то там живуть кажани", – розповіла запорізька волонтерка Олеся Кулик.
.jpg)
Зоозахисниця тривалий час опікується різними тваринами. Саме кажанами, за її словами, почала займатися через несправедливе ставлення до рукокрилих.
"Люди через брак знань нерідко, коли знаходили кажанів, вбивали їх. У перші роки, коли ми почали займатися цим питанням, просто відбирали живих кажанів серед мертвих. Одного разу у нас було два відра мертвих кажанів: люди вбили їх. На жаль, деякі вигадували неіснуючі історії про кажанів. Але кожен кажан – це Червона книга України. Це неймовірно корисні тварини, які контролюють популяції шкідливих комах", – додала волонтерка.
.jpg)
Цієї зими небайдужі запоріжці зібрали понад три сотні кажанів, які не мали змоги нормально перезимувати, у різних куточках міста: від балконів багатоповерхівок до підприємств. Щоб врятувати тварин, зверталися до волонтерів, а також безпосередньо до Центру реабілітації рукокрилих.

"Я передала двох кажанів, яких узимку знайшла в нашій дев’ятій лікарні, де працюю. Прийшла на зміну, а вони літали по коридору: звідкись вилізли, прокинулися в теплому приміщенні. Колеги відкрили вікно, щоб випустити їх на двір. Я кажу: "Мінус сім градусів на вулиці. Як випустити?!". Тоді прийшов мій чоловік, ми їх впіймали, а потім подзвонили волонтерці Марині – вона зорієнтувала, в яку клініку відвезти. І там їх забрали та погодували", – розповідає жителька Запоріжжя Ірина.
Запорізька волонтерка Марина, яка вже понад сім років опікується кажанами, каже, що цієї зими чоловік, який займається ремонтами, привіз до неї одразу близько сотні рукокрилих.

"Цієї зими був випадок виявлення великої колонії рудих вечірниць на балконі. І цей майстер, який робить ремонти, зібрав їх у мішки і привіз нам. Мої діти зустріли й розсадили кажанів по маленьких мішечках, щоб вони перезимували в безпеці", – говорить волонтерка.

Цю "компанію" кажанів випустили на Хортиці разом з іншими. А представники центру реабілітації рукокрилих розповіли, як досліджують кажанів.

"Коли нам передають кажанів, ми визначаємо стать, зважуємо, вимірюємо довжину передпліччя, бо це важлива морфологічна ознака, яка може відрізнятися у різних видів. Частково таким чином визначаємо вид. Приблизно оцінюємо вік, який визначається за репродуктивним статусом. Окільцьовуємо", – розповіла фахівчиня Центру реабілітації рукокрилих Вероніка Путятіна.
.jpg)
Руді вечірниці, яких переважно й випускали на Хортиці, за її словами, селяться в скелях, але можуть "плутати" їх із великою міською забудовою.
"Оскільки кажани використовують ехолокацію – ультразвук як основний навігатор для полювання та орієнтації в абсолютній темряві, то вони можуть сплутати великі міські споруди зі скелями. Наприклад, харківський Держпром – не рідкісне місце поселення кажанів. Тому щороку ми знаходимо там рукокрилих", – пояснює пані Вероніка.
Фахівчиня попереджає: не можна просто розбудити кажана зі сплячки й викинути у вікно, сподіваючись, що він полетить.
"Ми випускаємо кажанів навесні не просто так. Чекаємо, коли стане тепло, обережно беремо, зігріваємо в руках, а тоді вже випускаємо на природу. Сонний кажан у холодну пору ніяк не полетить. Тому дуже небезпечно робити ремонти взимку й не телефонувати нам, якщо знаходите кажана. На жаль, такий випадок у нас був. Два роки тому в Дніпрі жінка викинула на сніг тисячу рудих вечірниць. Сто з них були в дуже поганому стані, чотириста загинули, а п’ятсот нам вдалося врятувати", – додає представниця центру реабілітації.
.jpg)
Врятованих запорізьких кажанів випустили неподалік від історико-культурного комплексу "Запорізька Січ" після заходу сонця.
Невдовзі, 17 квітня, у світі відзначатимуть День вдячності рукокрилим. Його започаткувала Міжнародна організація охорони рукокрилих, аби нагадати, що ці тварини важливі для підтримання природної рівноваги.
Нагадаємо, узимку запорізькі захисники просили про допомогу для тварин, адже зима виявилася надто суворою.