
Потреба у сітках у війську постійна, розповіли виданню "Справжнє" в центрі "Паляниця", який від початку повномасштабного вторгнення РФ намагається закривати запити військових. У центрі продовжують працювати кілька цехів із виробництва необхідних захисникам речей.

"Не буває такого, що сітки не потрібні. Щодня хлопці приїжджають і просять... У різні сезони потрібні різні кольори тканини. Так, часто їм доводиться чекати по два тижні, але врешті-решт вони отримують усе, що замовляють", – розповідає волонтерка Людмила Кисіль.
Пані Людмила допомагає в "Паляниці" майже три роки. Каже, що приєдналася до волонтерів за покликом серця.

"Коли приєдналася, у перший день зрозуміла, що працюватиму до Перемоги. Плету сітки й кавери (чохли, – ред.), роблю окопні свічки. Навчилася швидко плести сітки, це нескладно", – додає волонтерка.



Окопні свічки – ще один виріб центру – потрібні в холодні місяці року: з листопада до кінця березня. Волонтери кажуть, що вони допомагають військовим зігрітися краще, ніж дрова.

"За місяць переробляємо тонну парафіну. Можемо й більше, але не вистачає грошей... Свічки дуже потрібні військовим, бо це гарантований спосіб зігрітися, коли холодно. Вони не лише стоять просто неба – частіше хлопці ставлять їх у свої буржуйки. Одна свічка може працювати 3–4 години. Тому не потрібно заготовляти велику кількість дров і кудись дівати попіл. У цьому плані вони вигідніші, ніж дрова", – пояснює волонтер центру "Паляниця" Андрій Дубовик.



Центр відкрився на самому початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну. Як зауважує спікерка "Паляниці" Олена Бережна, тоді здавалося, що для допомоги фронту працює все місто. Коли в центрі почали робити посвідчення для волонтерів, виявилося, що їх потрібно близько 600. На той момент тут виготовляли багато чого – від "їжаків" до бронежилетів.

"Зараз близько 150 волонтерів залишаються вірними цій справі. Як і раніше, ми допомагаємо військовим – від маскувальних сіток до окопних свічок. Зараз особливо актуальні маскувальні сітки, і за фінансової можливості ми намагаємося закривати ці потреби. Матеріали купуємо за донати. Але останнім часом збирати вдається дедалі менше: партнери виснажуються, а люди рідше донатять на військо ", – говорить пані Олена.

Хоча основне завдання волонтерів "Паляниці" – виготовлення маскування, тут продовжує працювати й швейний цех. Одна з волонтерок, які в ньому працюють, – Оксана Зелінська. Прийшла сюди через два місяці після початку великої війни – "щойно вдалося впоратися з тривогою й стабілізувати емоційний стан".

"За великим рахунком, волонтерство теж допомагає підтримувати себе. Коли я побачила оголошення, що потрібні люди і не обов’язково професійні швачки, одразу відгукнулася. Я не швачка, але навчилася тут шити те, що потрібно. Ми відшиваємо плитоноски, розвантажувальні жилети – усе, що можемо, щоб допомогти хлопцям", – розповідає пані Оксана.







За чотири роки повномасштабної війни волонтери "Паляниці" виготовили понад 7500 маскувальних сіток і більш ніж 100 тисяч окопних свічок.
Зараз центр гостро потребує фінансової допомоги.
Читайте також: Підтримка фронту: запоріжців вчили першій медичній допомозі й плетінню сіток