Героя на щиті Анатолія Федорченка провело Запоріжжя в останню путь у вівторок, 5 серпня, передає "Справжнє”.

Майбутній Захисник народився 11 серпня 1995 року в Запоріжжі, навчався у запорізькій гімназії №20. У вільний час захоплювався футболом та грав у команді "Металург”. Водночас ще змалечку проявляв неабияку цікавість до техніки, яку прищепив хлопцеві дідусь – Заслужений енергетик України.

Ще у дитинстві Анатолій зацікавився авіацією. Протягом шкільних років мріяв про власне майбутнє в авіабудуванні. Тож після закінчення школи не вагаючись вступив до авіаційного коледжу імені Івченка на спеціальність "виробництво авіаційних двигунів”. Після закінчення влаштувався на "Мотор Січ”. Та на цьому шлях юнака до авіабудування не завершився. Згодом хлопець розпочав навчання у Харківському авіаційному інституті, де поглиблював знання з авіаційної та ракетно-космічної техніки.

У грудні 2024 року Анатолій Федорченко приєднався до Збройних сил України. А з січня 2025-го розпочав службу у 2-му аеромобільному батальйоні, у розвідувальному взводі. Опанував навички з обслуговування та експлуатації безпілотного авіаційного комплексу (БпАК) "Вампір”. Захисник обрав позивний "Лео” відповідно до свого знаку зодіаку. Анатолій вважав його символічним та захисним.

"Коли він потрапив на війну, я приїхала його відвідати у Краматорськ. Я була здивована. Я приїхала, я побачила – взагалі не Толю, а мені його підмінили. Він сильний, мужній. Там стрілянина, а він каже: "Не хвилюйся, це далеко", – згадує мама Анатолія Федорченка.

Близькі кажуть, що "Лео” завжди з повагою та шаною ставився до своїх побратимів – Миколи, Михайла та Віталія, з якими пліч-о-пліч боронив рідну землю.

Героя не стало 27 липня. Він не дожив до свого 30-річчя два тижні. Останнє бойове завдання виконував поблизу Сіверська Донецької області.

"Попри те, що він був дуже молодий, він був дуже мудрий. Він завжди піклувався про всіх, кого йому давала доля. Він дуже любив свою маму. Він був гарним другом – і в мирному житті, і на фронті”, – зауважує хрещена Героя Вікторія Кретініна.

"Він мав дуже багато мрій. Він так хотів оженитися. Він мені завжди казав: "Мамо, у 30 років у мене буде родина, квартира, машина". Звісно, він все робив, щоб це було. Не сталося, на превеликий жаль”, – поділилась мати Героя.

В останню путь Захисника проводжали за започаткованим у Запоріжжі ритуалом "Герой на щиті". Містяни мали змогу вклонитися пам'яті Героя.

Церемонія прощання відбулася на Хортиці. Відспівали Анатолія Федорченка у тутешній церкві Покрови Пресвятої Богородиці.

Не пропустить

Не дожив два тижні до 30-річчя: Запоріжжя простилося з аеророзвідником "Лео" 05.08.2025, 16:09 Зайшла до лісу Лідією – вийшла "Марією": що взнав КГБ про селянку з Запоріжжя у порожній криївці 05.08.2025, 14:01