
Гуляйполе… Воєнному злочинцю Володимиру Путіну було заявлено про захоплення низки населених пунктів і міст України, зокрема Гуляйполя. Як і завжди, про повний контроль над Гуляйполем доповів Валерій Герасимов.
Хтось скаже, що це дежавю з Куп’янськом, але не зовсім так, адже ситуація в Гуляйполі справді критична, а його "захоплення в кредит" виправдовують тим, що фактичне взяття міста – це питання часу.
Причинами цього є як системні помилки річної давнини в оцінці ризиків заходу російських військ у Запорізьку область із Донецької області, коли противник лише починав рух у напрямку Великої Новосілки, так і провальна підготовка оборони самого Гуляйполя, коли було зрозуміло, що це основний напрямок удару найбільш боєздатної армії комбінованого угруповання на Південно-Донбаському напрямку – 5-ї загальновійськової армії.
Що примітно, коли вже було очевидно, що "п’ятірка" мчить до Гуляйполя, місто не готували до належної оборони, а це було зрозуміло ще у серпні 2025 року…
Але не відволікаймося на минулі помилки, за які й так ніхто не відповідатиме. У нас це вже стало традиційним. По факту подій.
У Гуляйполі російські окупанти повністю контролюють частину міста на лівому березі річки Гайчур.
На правому березі у російських окупаційних військ (РОВ) зона контролю проходить по трасі Р-85 або вулицях Базарна та Героїв України. Також на правому березі противник інфільтрував свої ДРГ у північну частину міста, і вони розосереджені аж до вулиці Шевченка.
Зона оперування Сил оборони України (СОУ), яку радше можна назвати сірою зоною, – це траса 08-14 або вулиця Шевченка з кількома вулицями по околицях.
Після того як російські ДРГ з’явилися в районі заводу "Сільгоспмаш", перехрестя з колишньою вулицею Герцена можна вважати втраченим.
Стабільно утримувані позиції СОУ станом на сьогодні в Гуляйполі – це околиці міста, Гуляйполе-150, пам’ятник трактору ДТ-75… і, власне, все.
Це як із літачком у Бахмуті, тільки в Гуляйполі – з трактором. От тільки Бахмут тримався місяцями, а Гуляйполе, яке могло б стати бастіоном Запорізької області, здали за кілька тижнів.
Напередодні підрозділи 425-го ОШП "Скала" намагалися провести стабілізаційні дії в районі міста, які пафосно показали на всіх провідних каналах України, але які не дали належного результату з однієї простої причини…
Місто не було підготовлене до оборони, а битися за непідготовлені руїни проти противника, який напередодні отримав підтримку підрозділів двох армій, – це суїцид.
Більше того, у Гуляйполі не спрацює сценарій Куп’янська. Причина в тому, що міста мають зовсім різні рельєфно-ландшафтні особливості. Зокрема, якщо в Куп’янську РОВ концентрувалися для інфільтрації в районі правобережного трикутника Голубівка – Радьківка – Кіндрашівка, який після "обрізання" дозволив методично зачищати Куп’янськ, то в Гуляйполі зони концентрації – це лівобережна частина міста, а також стабільна Марфопільська зона.
"Обрізати" їх зараз немає жодної можливості, якщо тільки не організувати контрнаступальну операцію силами щонайменше одного, а краще двох армійських корпусів.
Але – ні, на "гасіння пожежі" кинули не корпус, а ОШП. Відчайдушні хлопці, повага. Але й усе.
Тому говорити про повний контроль окупантів над Гуляйполем – ні, поки що не можна. Але те, що місто буде втрачено і зачистити його за принципом Куп’янська неможливо, – це теж факт.
І ще один факт – це нескінченний потік брехні з цього напрямку, який генерувався місяцями… Місяцями (!!!) на всіляких марафончиках і тіктоках, і який вилився в кризу, що в перспективі може перерости в реальну загрозу для Запоріжжя.
Забагато брехні – від осіб, які отримали право голосу за напрямками. І я навіть не знаю, кому за це має бути соромно: самим командирам, які генерують брехню на рівні російських пропагандистів; телеканалам, що допускають до ефіру брехунів; ведучим і журналістам, які з розумним виглядом їх слухають і не заперечують, бо ж як можна – від цього залежить моя зарплата(!!!) – і ще й отримують за це нагороди на кшталт "найкращий журналіст усіх часів і народів"; чи Генеральному штабу, який уже не вперше опиняється в ситуації, коли його підлеглі вішають тонни локшини на вуха.
А ви як думаєте?
У будь-якому разі, як би ви не думали, повідомлення про те, що підрозділи СОУ відійшли від Гуляйполя на більш вигідні позиції, – це питання часу.
Але ось у чому питання… а чим ці позиції вигідніші за саме Гуляйполе, з огляду на все вищезазначене?