
Ніч перед Різдвом 2.0. Сучасна версія.
Невдовзі у кожній кавʼярні та кожному торговому центрі у режимі нонстоп лунатимуть різдвяні нетлєнкі АББА, Джорджа Майкла та Мераї Кері. А вся стрічка буде у перепостах, присвячених походженню Carol of the Bells. З усіма можливими і неможливими аранжуваннями мелодії "Щедрика", від переспівування грузинами до перестукування баскетбольними м’ячами. І все це з впертим завзяттям, якому може позаздрити навіть іронія долі.
Я сам із задоволенням переслуховую перші і з методичною відповідальністю лайкаю другі.
Проте, в результаті такого стрімкого та енергійного запалу, складається стійке враження, що наш народ, попри всю свою обдарованість, спромігся за весь час свого існування написати лише одну, хай і всесвітньо відому різдвяну пісню.
Між тім, як музика та пісні українського Різдва стали основою багатьох класичних, всесвітньо знаних творів.
Недарма перша національна опера-колядка "Різдвяна ніч" (1872) Миколи Лисенка, засновника української класичної музики, була основа саме на цьому ґрунті народної творчості.
Петро Чайковський написав "Черевички" (1874), коміко-фантастичну оперу, спираючись, насамперед, на українські народні святкові пісні.
Чи можемо ми вважати твір російського композитора надбанням та спадщиною власної культури? Авжеж. Бо в цій опері автор не лише звертається до України, її мальовничої природи, пісенності, традицій, говору, звичаїв українського народу, використовує різнобарвну палітру жанрів української народної музики, від танцювальних (наприклад гопак у сцені Біса і Солохи) до епічних (наприклад дума в основі арії Вакули), але й навіть дає назву твору саме українською мовою.
Микола Римський-Корсаков, якій мав українське коріння зі Стародубщини, написав, зокрема, оперу-колядку "Ніч перед Різдвом" (1895).
Василь Барвінський, визначний представник української музичної культури ХХ століття, також є автором класичних аранжувань українських колядок. Його обробки включають такі пісні, як "Що то за предиво", "Бог ся рождає" та інші, часто представлені у хоровому або інструментальному виконанні.
Богдан Кривопуст, сучасний видатний український композитор (до речі, наш земляк, із Запоріжжя) створив низку авторських версій та фантазій на теми популярних колядок, таких як "Добрий вечір тобі", "Нова радість стала", "Тиха ніч" (аранжування оригінальної мелодії Франца Грубера) та "Різдвяна фантазія".
Євген Станкович та Валентин Сильвестров – сучасні українські композитори, чиї твори, включаючи обробки духовних та різдвяних тем (наприклад, "Аве Марія" Станковича), виконуються класичними оркестрами, зокрема Kyiv Symphony Orchestra.
Будемо відверті.
Навряд "Щедрик" був би настільки шалено популярним без вдалої обробки Миколи Леонтовича та аранжування Петра Вільговського.
Тому поруч з класиками та корифеями буде доречно згадати вдалі спроби осучаснення музики українського Різдва популярними виконавцями.
Пропоную список найкращих, з моєї точки зору, адаптацій. Без рейтингів та топів:
Різдвяні та Новорічні свята – час родинного затишку та сімейного єднання, час згадати свій рід і своє коріння.
Час розуміння, що своя сім’я, мова, культура, спадщина має значення.
Як і має значення назва вулиці та міста.
І саме у цьому, насамперед, запорука свободи, незалежності та добробуту.
А які ще класичні твори на основі народних різдвяних пісень знаєте ви? І які сучасні обробки вам до душі?