Загалом тема евакуації з прифронтових населених пунктів – це справжня біда.

Наче і механізм є, поліція та волонтери активно працюють в цьому напрямку. Але…

Люди тягнуть до останнього.

• Хтось не може покинути лежачу матір.
• Хтось не може покинути корову, курей, собак, котів.
• Хтось тримається за згорілий та зруйнований будинок, як за останню соломинку.
• Хтось – "ждун".
• Хтось чекає поки бої будуть на сусідній вулиці.
• Хтось просто та без всілякої мотивації залишається.

Але є дещо об’єднуюче більшість з вище перелічених факторів. Це "а кому ми там потрібні, нас ніхто не чекає".

І це докір не так в бік держави. Це більше від невідомості.

Люди бояться невідомості, це природня поведінка для більшості з нас.

Вони не розуміють, що в тилових містах є родичі. Або соціальне житло/кімната в гуртожитку.

В їхніх прифронтових селах цих людей годує город та худоба. Курей багато хто тримає. Врожай збирається навіть тоді, коли біля цього самого городу – стрілецькі бої на відстані 10-20-30 метрів.

Багато хто просто звик.

А хто не звик, той оговтується в останній момент, коли на зруйновану будівлю сільради окупанти начепили свою ганчірку.

І це є найбільшою проблемою.

Я не тікав від війни, бо жив на той момент (весна 2014-го) в іншому місті, а в своїй рідній Горлівці востаннє був ще до захоплення адмінбудівель, коли ще була ілюзія якогось "порядку".

Але більшість моїх знайомих до повномасштабки – це якраз ті, кому довелося тікати з рідних міст під обстрілами та після окупації.

Тому я в якійсь мірі можу зрозуміти мотивацію тих, хто зараз тягне з рішенням виїхати з чергового прифронтового села. Але не повністю, бо я не був у цій шкурі.

Я попрошу вас всіх тільки про одне – якщо у вас є знайомі/родичі, які проживають в прифронтових населених пунктах (до 15 км від ЛБЗ) – зробіть все можливе, щоб вони евакуювалися.

Бо ніхто ж не хоче потім ставати героями історій про те, як довелося пішки йти 16 км до найближчої цивілізації. Яка, втім, сама під загрозою.

Наші військові тільки подякують за це. Бо набагато простіше виконувати задачі, знаючи, що в селі цивільних немає.

Тоді й історій про перевдягання російських мразот у цивільне для штурмів буде набагато менше.

Джерело: сторінка Богдана Мірошникова у Facebook

Не пропустіть

Зникла каста Війська Запорозького: що відомо про довбишей 06.11.2025, 12:01 До двох черг: оприлюднили графік погодинних відключень для Запоріжжя (ОНОВЛЕНО) 06.11.2025, 07:22