Друзі, ситуація на фронті та в новинах про переговори відрізняється настільки, що це не може бути спотворенням. Десь точно реальність, а десь вистава. Що ми бачимо у новинах? Переговори близькі, ось-ось буде мирна угода, а дивані експерти обговорюють нові кордони. А на фронті?
Противник перекидає резерви через Ростовську область до Донецької. З Криму везуть БК, сухпаї та інше забезпечення. З Костянтинівського напряму 51 армію перекидають на Покровськ.
Більше того, за перехопленнями, противник отримав завдання до 1 вересня вийти на околиці Покровська. Тобто дуже схоже, що планується саме великий штурм міста та в перспективі всієї агломерації "Покровськ – Мирноград". А не оточення заради того, щоб перерізати логістику та змусити нас відступити.
Мирна угода та переговори на цьому тлі? Вибачте, так не буває. Тут, як у анекдоті, доводиться обирати – кому вірити. Своїм безсоромним очам чи своїй коханій дружині? У нашому випадку – реальній картині на ЛБЗ чи заявам політиків та тилових аналітиків.
Що ми маємо зараз за фактом:
Скажіть, це схоже на підготовку до перемир'я?
Резюмуємо: противник веде не просто активні бойові дії, він готується до ескалації. На тих ділянках, де вистачає сили.
Резервів на посилення тиску скрізь у нього вже явно не вистачає (йдеться про піхоту, з бронетехнікою скрізь погано). І через це він послаблює деякі ділянки, концентруючи сили на пріоритетних напрямках. Покровськ, Куп'янськ, Лиманський напрямок.
Підготовка та штурми явно не питання тижня чи двох. Противник воює, і ми чітко бачимо його військові плани на найближчі місяці. Це реальність
Висновок очевидний. Всі ці заяви Москви про мирні переговори та зустріч бункерного щура з Трампом – просто затягування часу. Імітація.
Найближчі кілька місяців буде не просто продовження бойових дій, а їхня ескалація.
І якщо серйозні переговори готуються на кінець осені, то зараз Кремль зробить усе, щоб вийти на них із сильною позицією. І це не взяття Покровська, надто дрібно. Або загальна картина наступу скрізь, або створення локальної катастрофи для ЗСУ на конкретній ділянці.
Ми це бачимо, розуміємо і у казки про швидке перемир'я не віримо. У нас є чим відповісти.
Джерело: сторінка Кирила Сазонова у Facebook