Сьогодні, 25 лютого, – день народження Лесі Українки, Лариси Петрівни Косач-Квітки. Але сьогодні відзначається й День української жінки. Дата вибрана на честь видатної української письменниці.

З початком повномасштабного вторгнення ворога на українську землю, з особливою силою звучить Лесине слово. Новим поглядом ми дивимося на тендітну постать видатної письменниці, з новими почуттями звертаємося до її творів.

Більш проникливо відгукуються в нашому серці слова, сказані про неї нашою геніальною сучасницею, Ліною Костенко про в ті часи, коли наші землі імперією звалися Малоросія: "…твоя поетеса була Українкою!..".

Постать Лесі Українки приваблювала художників. Її портрети малювали Іван Труш (1869-1941), Фотій Красицький (1873-1944). Часи існування фотографії донесли до нас багато фотопортретів письменниці.

Серед живописних творів з музейної збірки – робота лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, народного художника України Любомира Медвідя (1941). У тьмяних, зловісних кольорах постає перед нами Леся Українка на портреті, що має й іншу назву "Сontra spem spero". Впадає у вічі її самотність: серед похмурого, непривітного світу, навіть люди, які підтримують, люблять її – як ті дерева, десь далеко-далеко, на небокраї.
Образ, створений запорізьким художником Володимиром Форостецьким (1946-2017) постає втіленням відомого геніального вірша Ліни Костенко:

"А що ж людина?..
…Сама не літає
А крила має. А крила має!"

Листівка-портрет Лесі Українки, виконаний Василем Чебаником (1933), київським графіком, Лауреатом Національної премії ім. Т.Г.Шевченка, майже півстоліття тому, отримав високу оцінку сестри Лесі, Ізидори: "…це на рідкість талановитий мистець, бо так передати схожість і вираз обличчя людини, ніколи не бачивши її живу, це може тільки якийсь особливий артист, що його природа наділила даром особливої інтуїції".

Художник створює свій образ, сповнений задумів та твердої впевненості у своїх силах їх втілити:

"Хто вам казав, що я слабка,
Що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука
Чи пісня й думка кволі?"

Тернополянин Ярослан Омелян (1929), проживши сам складне, буремне життя, добре розумів через які випробування пройшла ця тендітна жінка. На портреті, виконаного у 1991 році, ми бачимо змарнілу, але не скорену в своїй внутрішній силі жінку. Стомленим поглядом вона наче вдивляється у прийдешні часи:

"Довго щирими сими словами
До людей промовлятиму я".

Леся Українка однією з перших почала говорити про жіночу особистість, доводити, що жінка вільна обирати свій шлях самостійно. Її власне життя було втіленням цих думок, прагненнь, уявлень про місце жінки у суспільстві.

Завдяки Лесі Українці та її "товаришці" Ользі Кобилянській "…у 80-х роках (ХІХ ст.) в українській літературі прозвучав інтелігентний жіночий голос, а разом з ним феміністична ідея" – стверджувала письменниця та літературознавця Соломія Павличко.

Дослідники творчості письменниці звертають увагу на три типи її жіночих образів – "жінка-тінь", "жінка-жертва" та "жінка-принцеса".

Біля ліжка Сергія Мержинського Леся Українка написала поему "Одержима", в основі якої – біблейський сюжет про трагічну любов Міріам до Месії. І коли її питали, як вона змогла пережити повільну смерть коханої людини і витримати все те, відповідала: "Я з того всього жива вийшла, бо я з того створила драму".

В образі "жінки-тіні" постає Міріам – одна з найпалкіших послідовниць Месії, що завжди поруч "як сяя тінь, так, мов я не людина, так, наче в мене і душі нема...". Такою вона є в роботі київської художниці Лариси Іванової (1926). Художниця створила емоційно-напружений образ. Той ореол, що огортає постать Міріам, наче відділяє її від ницої юрби, до якої вона з шаленою пристрастю промовляє:

"... Чи тепер, воскресши,
забуде він страждання, зраду, смерть?
Простити може, а забути – ні!"

Сюжет "Камінного господаря" у трактуванні Лесі Українки відрізняється від всього того, що було створено у літературі до неї. Тут протиставляються одна одній два типи жінок: Долорес – "жертва", Анна – "принцеса". Але "…Долорес ближча моїй душі", – зізнавалась Леся Українка. В ілюстрація до "Камінного господаря" київський художник Володимир Василенко (1925-1997), показує в одній роботі декілька сюжетів, розповідаючи таким чином про розвиток подій п’єси: ілюстрація останніх актів твору сповнені драматизму, а образи набувають майже символічних рис.

В творчості Лесі Українки є незвичайна поема – "Віла-посестра". В її основі – перекази сербів про віл – міфологічних істот, войовничих дівчат, що стають помічниками – "посестрами" воїнів.

Відчуваючи весь той сплав таємничого і реального, драматичного і романтичного, яким пронизана поема Лесі Українки, київська художниця Ангеліна Сиденко (1946) створила свої чудову, витончену ілюстрацію, що сама наче звучить рядками поезії. Незвично в цій поемі те, що в центрі уваги твору знаходиться жіноча постать:

"Гей, на бога, що за дивне диво?
Не знайшов юнак з ким побрататись,
не знайшов між хлопців побратима,
не знайшов межи дівчат посестри,
а надибав вілу білу в горах...
стиснув руку і назвав: "посестро",
а вона його: "мій побратиме" ..."

В наші дні ці рядки набувають особового змісту. Багато юнаків і дівчат, побратимів і посестер встали пліч-о-пліч на захист Батьківщини.

Тільки останніми десятиліттями художники почали з уважністю ставитися до "жіночої" теми у творчості Лесі Українки. До цього в літературознавчій та історичній науці її презентували як "революціонерку", полум’яного трибуна, борця з поневоленням народу. А це накладало і певний відбиток на сприйняття її у мистецькій спільноті.

"Це була жінка-боєць, жінка-воїн, – суща правда. Але це була жінка, і глибокою, і ніжною жіночністю овіяні деякі її ліричні шедеври, в яких вона часом – на хвилинку – опускала гострий свій меч і навіть іноді видобувала з серця сумнів, ба й розпачливі ноти…" – так писав про неї Максим Рильський.

Джерело: сторінка Запорізького обласного художнього музею у Facebook

Не пропустить

У селищах Запорізького району через атаку дронів проблеми з електропостачанням — подробиці 12.03.2025, 17:14 Загрозу наступу російських військ на Оріхів та Гуляйполе прокоментував Іван Федоров 12.03.2025, 13:50