З прифронтових селищ сходу Запорізької області терміново вивозять людей, що майже чотири роки мешкали під постійним прицілом росіян. За останній час, по мірі наближення фронту, ситуація значно погіршилась: окупанти не лише гатять по будинках керованими авіабомбами, але нерідко роблять дронові засідки на дорогах.

Десятки мешканців Гуляйполя до останнього трималися за розбиті хати та засіяні городи, але тепер чимало замовляють евакуацію. Вивезенням людей займаються поліція, ДСНС та волонтери. Напередодні евакуювали ще 12 мешканців Гуляйполя.

"Діти давно казали: "Виїжджай з батьком – не сидіть. Але чоловік відмовлявся – не хотів ніяк. А тоді діти все ж таки подали заявку (на евакуацію, – ред.), і ми вже чекали на волонтерів, бо залишатися неможливо. Хата побита "Градами" – стіни лопаються", – розповідає евакуйована до Запоріжжя жителька Гуляйполя Наталія Панченко.

Місцеві нашвидкуруч збирають найнеобхідніші речі, щоб розпочати нове життя в Запоріжжі чи інших містах країни.

Дорога з Гуляйполя, від якого до лінії бойового зіткнення зараз лише 4 км, та загалом з навколишніх сіл, стала вкрай небезпечною. Волонтери, які евакують людей, постійно моніторять і землю, і повітря. Утім, й це не гарантує безпеки.

"Багато FPV-дронів літає, на оптоволокні навіть. РЕБи, з якими там їздимо, не дають спасіння від FPV на волокні. Тож завжди є небезпека потрапити під FPV-дрон. У цьому зараз полягає найбільша загроза", – каже волонтер Владислав Маховський, який займається евакуацією людей з прифронтових територій з 2014 року.

Гуляйпільців везуть до Запоріжжя – до будівлі релокованої Гуляйпільськой міської військової адміністрації. Тут надають гуманітарну допомогу й допомагають знайти житло чи розібратися з документами, якщо це потрібно.

Серед евакуйованих – пані Світлана.

"Все, що було, дома залишили. І дім дуже шкода. Але найбільше шкода собак і котів, яких не змогли з собою забрати. Нас влаштували в гуртожиток, там мало місця", – каже жінка.

Вона покинула рідне Гуляйполе разом із дочками, одна з яких має інвалідність.

"Тільки інвалідність ми не оформили їй спочатку, бо війна. Зараз попробую оформити інвалідність. Друга дочка, може, працювати піде. А я на пенсії. Ну якось проживемо… Сподіваюсь, що ми не надовго тут. Може, не займуть окупанти Гуляйполе наше, то повернемось", – додає Світлана.

Ще для однією родини, яку доставили до будівлі гуляйпільської адміністрації, – це вже друга евакуація. Олена з чоловіком вимушені були спочатку виїхати з рідного Гуляйполя у село Воздвижівка, що поруч, бо ще у перший рік повномасштабної війни ворожий снаряд розбив їхній дім у місті.

"Переїхали в перший рік війни у Воздвижівку, бо там батьківська хата. Поки було більш-менш, ми жили, господарство тримали. Звичайно, як всі. Город був. А зараз все залишили", – жінка плаче.

Ще влітку у Воздвижівці мешкали десятки родин з дітьми. Зокрема, й багатодітні. А зараз село майже зруйноване росіянами.

"Учора і позавчора там так жахали! Сильно почали будинки руйнуватись. Стало зрозуміло, що це вже край: залишатись небезпечно. Тільки – за речі й виїжджати. Багато повиїжджало – дуже мало людей залишилось. Тільки всі городи залишились засіяні", – ділиться пані Олена.

Її чоловік Іван додає, що до останнього тримався саме за господарство: не стільки за город, скільки за пасіку.

"Не хотів їхати, звісно. Я бджоляр. Тримаю пасіку пів життя, яку дуже сильно люблю. Навіть розмовляю з бджолами. Як каже моя дружина: "Ти бджіл любиш більше, ніж людей". Але я знаю, що з ними буде все добре. Навесні їх ще більше буде. І колись ми повернемось до них", – каже чоловік.

Тим часом волонтери готуються до нових небезпечних виїздів – по тих, хто тримався за свої напівзруйновані будинки до останнього.

"Зараз велика кількість людей виїжджає, бо вони розуміють, що росіяни просуваються, й не буде нічого доброго. Бачать, що коїться. У людей, які виїжджали на власній автівці, FPV-дрон влучив – загинули. У жінку, яка просто була на вулиці Першотравенського, FPV-дрон влучив. Відірвало ногу, руку… Позаяк швидка не може приїхати, вона стекла кров’ю просто", – розповідає запорізький волонтер Владислав Маховський.

Евакуйованих гуляйпільців селять не лише в Запоріжжі, а й в громадах західних областей України. Розміщують усіх, як запевняє голова.

"Евакуюємо завдяки благодійним фондам, поліції, ДСНС, працівники міської ради – ми всі разом. Це певний комплекс заходів для того, щоб провести зараз евакуацію. І всіх, хто бажає евакуюватися, розселяємо по гуртожитках, якщо в них немає іншого місця. Також у нас підписаний меморандум з містами-побратимами: це Івано-Франківськ і низка інших територій, куди ми також можемо людей евакуювати. Там їх поселять", – поясняє голова Гуляйпільської громади Сергій Ярмак .

Зараз у Гуляйполі залишаються близько 350 людей. За їхніми замовленнями евакуацію організують, попри всі ризики.

Читайте також: Без дітей, світла, води, газу: як живуть за 6 км від фронту на Запоріжжі

Не пропустіть

Росіяни 562 рази вгатили по громадах Запоріжжя: пошкоджені будинки 20.11.2025, 07:30 До чотирьох черг, сім годин поспіль: як вимикатимуть світло на Запоріжжі 20.11.2025, 07:04