Вадим Денисенко
Журналіст, бізнесмен, виконавчий директор Українського інституту майбутнього, радник командувача Української добровольчої армії Дмитра Яроша з інформаційних питань

Зустріч Путін-Сі: колосальна дилема Кремля

18.11.2026, 15:05 Позиція
Поділитися
Зустріч Путін-Сі: колосальна дилема Кремля
Фото створене за допомогою ШІ
Сьогодні відбувається четверта двостороння за рік зустріч Путіна з лідером Китаю

Офіційно – це обставлено, як великий прорив в відносинах. Але лакмусовим папірцем прориву можуть бути тільки домовленості Північному морському шляху.

1. В Росії є один вагомий козир – Північний морський шлях, який скорочує шлях з Азії в Європу.

Ну а поруч з ним є величезні поклади енергоресурсів та рідкісноземельних металів. Росія не має фінансів та технологій, щоб облаштувати цей самий морський шлях і немає можливостей видобувати ресурси із своїх надр на тих територіях.

Логіка Путіна тут зводиться до того, щоб продати все це одночасно КНР і США, ставши таким собі посередником між ними. Але така угода не потрібна ні Пекіну, ні Вашингтону. А відтак, ці танці танцюються вже пару років без якихось видимих результатів.

2. Китай прийняв рішення чекати, резонно вважаючи, що з США Росія при Путіні навряд чи домовиться.

А в самої Росії через війну в Україні не буде жодних можливостей самостійно ввійти в цей проєкт.

До 2035 року Китай планує створити власний потужний арктичний флот, включно з підводними човнами та атомними криголамами. Між іншим, до того часу, схоже Китай планує позбутися потреби співпраці з останньою високотехнологічною російською компанією – Росатомом.

А тому, горизонт планування для КНР в цьому проекті – наступне десятиліття.

3. Протягом останніх двох років, коли стало зрозуміло, що Путін не збирається припиняти війну, а старе обладнання почало масово виходити з ладу, схоже, КНР розпочав великий експеримент по заміні всього західного в одній великій країні.

За винятком авіаційних двигунів та певних біотехнологій, Китай пробує за російський кошт змінювати російську промислову базу на китайські комплектуючі. І, сходе, цей експеримент є вдалим та буде розповсюджуватися на інші країни світу.

4. З цієї точки зору Путін грає в дуже ризиковану гру.

Для Росії зняття технологічних санкцій може бути стратегічно важливішим за відновлення звичайної торгівлі з Європою.

Технологічна залежність від Китаю поступово перетворюється з торговельного питання на питання зовнішньополітичної автономії Москви на наступні 10-15 років.

5. Виходячи з цієї логіки, в Путіна є колосальна дилема: продовжити війну і втрачати технологічний суверенітет чи зупиняти війну без досягнення його особистих цілей, які шкодять самій Росії.

І в Путіна поки немає відповіді на це питання.

Саме тому його переговори зводяться до того, щоб отримати все: і зупинити війну на його умовах, які розширяються щодня, і зняти санкції. Це майже нереалістично, але Путін-2026 – це не про конструктив. Це про амбіції.

6. Саме тому Китай поки не поспішає з переговорами: адже на кону стоїть повна привʼязка Росії, яка з кожним днем все більше привʼязується до економіки Китаю.

І логіка КНР тут наступна: зробити так, щоб в якийсь момент війна зупинилися більш широким миром, в якому Європа врахує торгівельні вимоги КНР.

Я завжди говорив, що переговори про мир для Китаю – це не про Донбас. Це про те, як буде облаштована торгівля в багатокутнику ЄС–США–КНР–РФ–Туреччина– Близький Схід.

7. Ну, а щодо розмови на трьох, то завтрашня розмова Трамп-Путін-Сі – це ні про що.

Хоча росіяни вже починають писати, що символічне значення значно більше за практичне.

Джерело: сторінка Вадима Денисенка у Facebook

google news Справжнє в GoogleNews Підписуйся, щоб першим читати головні новини Запоріжжя Підписатись
Поділитися