"Син пише: "Матуся, тримайся" – запоріжці розповіли про рідних в російському полоні

Єва Миронова 16.11.2026, 15:31 Статті
Поділитися
"Син пише: "Матуся, тримайся" – запоріжці розповіли про рідних в російському полоні
Фото: "Справжнє"
Родичі й друзі військовополонених та зниклих безвісти сподіваються на великий обмін найближчим часом

Десятки запоріжців зібралися в суботу, 14 листопада, на площі Митців. Попри постійні російські обстріли, рідні й друзі захисників, що потрапили у ворожий полон чи зникли безвісти, вийшли на акцію підтримки. На фоні перемовин щодо можливого великого обміну полоненими між Україною та РФ, рідні захисників ще більше сподіваються на їхнє повернення додому.

"Справжнє" поспілкувалося з родичами полонених – дізнавалося історії воїнів.

Учасники акції на підтримку військовополонених

Акцію на підтримку військовополонених та безвісти зниклих в Запоріжжі постійно переривають ворожі обстріли – росіяни вчергове бомблять обласний центр КАБами.

"КАБи знов летять, тому поліція попросила нас поки розійтися, щоб не наражати себе на небезпеку", – пояснює організаторка та активістка Стелла Орел.

Син активістки захищає країну проти загарбників. Вона каже, що більше сотні його побратимів наразі перебувають у російському полоні.

Стелла Орел

"Мій син – "азовець", служить з 15-го року. Зараз у "Третьому армійському корпусі", але його побратими з "Азовсталі" й досі перебувають у полоні. Тому я й організовую людей виходити на підтримку й визволення полонених та зниклих безвісти. Насправді, привертати увагу щодо звільнення важливо не тільки військових, а й цивільних. Про них мовчать, але їх також багато в російському полоні, їх також катують і мордують. Нещодавно я бачила сюжет про цивільного – активіста з Херсону, – якого росіяни закатували до смерті. Він був у полоні з 22-го року. Ми стали голосами поневолених, тому що їхні голоси забрали", – говорить пані Стелла.

Лариса чекає на звільнення з російського полону сина, який пішов до "Азову" в 18 років. У 2016-му році підписав контракт і став на захист Донбасу.

"У 2022-му їх вивели з "Азовсталі" в Маріуполі й забрали в полон. Вже п'ять років він перебуває за ґратами в Росії. Наразі в Бурятії, засуджений на 17 років. Засудили за тероризм, як багатьох, по 205-й статті", – розповідає Лора.

Владислав – син Лариси

Жінка каже, попри те, що окупанти дозволили листування з рідними, всі листи ретельно цензурують.

"Там по двісті перевірок всі листи проходять. Але син пише, що тримається й мене підтримує. Каже: "Матуся, тримайся, все буде добре". Наразі в російському полоні також його рідний дядько – Олексій. Це рідний брат мого чоловіка. Він вже два роки в полоні, як захисник України. Його засудили на 27 років, а потім додали ще три роки за татуювання", – додає Лариса.

Ганна, яка родом з Маріуполя, також чекає на сина Максима з російського полону. Він пішов захищати країну ще в 14-му році й брав участь у боях за Широкине.

Ганна

"У 22-му році він знову встав на захист рідної країни. Потрапив до полону на "Азовсталі". Майже три роки ми нічого про нього не знали, а лише чули, що він живий, перебуває в російському полоні. Можливість листуватись з'явилася два роки тому, коли його перший раз засудили. У жовтні цього року був другий суд, де його засудили за участь у терористичній організації. Як можуть терористи й окупанти судити наших героїв, які стали на захист своєї країни, свого міста? Зараз у сина термін – 29 років суворого режиму. Поки що він перебуває в Донецькому СІЗО. Чекає на етапування, коли це відбудеться. Вже відомо, що наших усіх хлопців везуть у глибинку Росії, в Мордовію. Завозять якомога далі", – розповідає Ганна.

Чоловік Катерини – Олексій – зник безвісти. Він захищав Харківський край у складі спецпідрозділу "Шквал" 129-ї бригади.

Катерина з донькою

"Чоловік пропав на Харківському напрямку, де, з побратимами, захищав країну. Нам кажуть, що він загинув у бою, але ми не віримо, поки його тіло не знайдено. Віримо в те, що він живий все ж таки, й дуже чекаємо".

Валентина прийшла підтримати свого полоненого брата – "азовця" Ігора Кіма. Дівчина каже, що воїна було важко поранено в бою за "Азовсталь".

Валентина

"Після поранення його хотіли евакуювати на гелікоптері, але не вдалося. Він вже п`ятий рік перебуває в полоні в Омській області. Зараз йому 27 років, і ми щороку сподіваємося на обмін. Але й досі "азовців" складно обмінюють. Дуже сподіваємося, що на цей раз вдасться", – говорить Валентина.

Нагадаємо, що наразі тривають переговори з приводу найбільшого обміну полоненими між Україною та РФ. Йдеться про обмін у форматі "1000 на 1000", "1200 на 1300" або навіть до "1500 на 1500" людей із кожної сторони. Зокрема це питання обговорювалося під час тристоронніх переговорів в Абу-Дабі за участі представників України, Росії та посередництва американської сторони. Обмін може відбутися найближчими тижнями.

Читайте також: Юрій Ігнат: "Головна задача – не допустити російську авіацію на територію Запоріжжя"

google news Справжнє в GoogleNews Підписуйся, щоб першим читати головні новини Запоріжжя Підписатись
Поділитися