Народився 22 травня 1986 року в місті Мелітополь Запорізької області.

Родина

Одружений. Дружина – Семікіна Юлія Володимирівна.

Подружжя разом виховує двох доньок – Поліну та Алісу. Згідно з щорічною декларацією за 2025 рік, з лютого 2023 року Юлія разом із дітьми проживає в Німеччині.

Батько – Семікін Олександр Юрійович, у відкритих джерелах відомостей про нього фактично немає.

Мати – Арабаджи Олена Семенівна , має вчений ступінь кандидатки географічних наук та звання доцентки. Обіймає посаду проректорки з питань заочного навчання в Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького. Також є активною діячкою в сфері етнокультури та краєзнавства, входить до керівного складу Мелітопольського національно-культурного караїмського товариства та є однією з засновників «Спілки караїмів України».

Освіта

2008 рік – закінчив Мелітопольський державний педагогічний університет за спеціальністю «Педагогика і методика середньої освіти. Біологія. Практична психологія», здобувши кваліфікацію вчителя біології, валеології та основ екології, практичного психолога в закладах освіти.

2009 рік – Мелітопольський державний педагогічний університет, магістр педагогічної освіти за спеціальністю «Управління навчальним закладом», керівник навчально-виховного закладу та його підрозділів.

2010 рік – здобув ступінь спеціаліста «Економіки підприємства» у Таврійському державному агротехнологічному університеті.

2012 рік – закінчив аспірантуру в Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького.

2013 рік – здобув науковий ступінь кандидата філософських наук.

2016 рік – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова; бакалавр філософії, вчитель філософських дисциплін.

2020 рік – Мелітопольський державний педагогічний университет імені Богдана Хмельницького; викладач англійської мови та світової літератури, перекладач англійської мови за спеціальністю «Філологія. Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська».

2022 рік – здобув ступінь магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» у Національному університеті «Львівська політехніка».

Кар’єра

2009 – 2016 рр. – працював викладачем у Мелітопольському державному педагогічному університеті ім. Богдана Хмельницького.

Червень 2016 – серпень 2019 рр. – очолював відділ культури Мелітопольської міської ради.

Серпень 2019 – грудень 2022 рр. – обіймав посаду керуючого справами виконавчого комітету Мелітопольської міської ради.

Грудень 2022 – квітень 2024 рр. – обіймав посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконавчого комітету Мелітопольської міської ради (в умовах тимчасової окупації міста працював на підконтрольній території).

Травень 2024 – вересень 2026 рр. – заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації.

З вересня 2026 року – тимчасовий виконувач обов'язків голови Запорізької обласної державної адміністрації (призначений після звільнення Івана Федорова).

У щорічній декларації Михайла Семікіна вказано, що він працює за сумісництвом у Мелітопольському державному педагогічному університеті ім. Богдана Хмельницького, доцент кафедри соціології.

Політична діяльність та зв’язки

Мелітопольський період: становлення в команді

Зв'язок Михайла Семікіна з командою Федорова (і ширше – з оточенням ексмера Мелітополя Сергія Мінька) розпочався у 2016 році, коли він пройшов конкурс і очолив відділ культури Мелітопольської міськради.

У 2020 році Михайла Семікіна обрали депутатом Мелітопольської міської ради VIII скликання від місцевої політичної сили «Команда Сергія Мінька».

Від партії «Команда Сергія Мінька» на тих самих виборах балотувався і майбутній очільник Запорізької ОВА Іван Федоров.

Коли Федоров у 2020 році став мером Мелітополя, Семікін увійшов до його найближчого управлінського кола, обійнявши посаду керуючого справами виконкому.

Після початку повномасштабного вторгнення та окупації Мелітополя Семікін залишився вірним команді. Наприкінці 2022 року він офіційно став заступником міського голови Мелітополя Івана Федорова, працюючи з ним в евакуації.

Перехід на обласний рівень

У лютому 2024 року Івана Федорова призначили головою Запорізької обласної військової адміністрації (ЗОВА). Як системний лінійний керівник, Федоров почав перетягувати в область перевірені мелітопольські кадри. Уже в травні 2024 року Михайло Семікін офіційно став заступником голови Запорізької ОВА.

У ЗОВА Семікін відповідав за складні гуманітарні, соціальні та освітні напрямки (зокрема, курував будівництво мережі безпечних «підземних шкіл»).

За даними розслідувачів, зокрема, Запорізького центру розслідувань, у кулуарах Семікін виконував роль головного внутрішнього перемовника Федорова: він вів діалог із київськими чиновниками, місцевими елітами та активістами, поки очільник області фокусувався на стратегічних та безпекових питаннях. Федоров публічно відзначав його високі дипломатичні та ораторські здібності.

Наступник «на господарстві»

Найвищою точкою довіри стало призначення Михайла Семікіна керівником Запорізької області. 4 вересня 2026 року Іван Федоров пішов на підвищення до Києва, очоливши Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.

Того ж дня Президент Володимир Зеленський своїм указом призначив Михайла Семікіна тимчасово виконувачем обов'язків голови Запорізької ОВА. Сам Семікін в інтерв'ю підкреслював, що залишається частиною єдиної команди Федорова, з якою у нього багато років тому «збіглися цінності».

Критика та медійні акценти

У політичному житті Запорізької області присутня критика з боку місцевих активістів щодо кадрової політики керівництва регіону.

«Мелітопольський клан»

Місцеві запорізькі активісти інколи критикують команду за надмірну монополізацію влади в області вихідцями з Мелітополя, використовуючи для цього термін «мелітопольський клан».

Громадські діячі зазначають, що такий підхід може обмежувати участь місцевих запорізьких фахівців в управлінні громадою та ухваленні стратегічних рішень. Крім того, критиці інколи піддається прозорість призначення нових посадовців.

Своєю чергою, керівництво обласної та міської влади наголошує, що головними критеріями підбору кадрів у воєнний час є професіоналізм, ефективність, висока швидкість ухвалення рішень та досвід антикризового управління, незалежно від походження чи попереднього місця роботи посадовців.

Питання відбудови та підрядів

У жовтні 2026 року великий резонанс викликало розслідування РБК-Україна щодо держзакупівель. Журналісти звернули увагу на те, що після переходу Івана Федорова до Держагентства відновлення, компанії, які раніше отримували мільярдні контракти на фортифікації та укриття в Запорізькій області, почали масштабно перемагати на тендерах національного рівня, а Семікін залишився відповідальним за координацію та забезпечення безперебійності процесу держзакупівель і реалізації інфраструктурних проєктів безпосередньо в регіоні.

Скандали

Політичні конфлікти та «водні баталії» в Мелітополі

Під час роботи в Мелітопольській міській раді, за часів мерства Івана Федорова, Семікін брав активну участь у жорсткій міжпартійній боротьбі. У лютому 2020 року під час сесії Мелітопольської міськради стався гучний публічний інцидент із сутичками та розбризкуванням води між представниками місцевої команди влади та політичними опонентами (зокрема від «Слуги народу»), у якому Семікін брав безпосередню участь.

Скандальні звинувачення від проросійської блогерки Альони Лоран

Найбільш розголосного відлуння набули заяви з боку проросійської блогерки Альони Лоран, яка після початку повномасштабного вторгнення виїхала на окуповані території.

У своїх публікаціях вона заявляла, що Іван Федоров, з яким вони нібито «перебували в особистих стосунках» певний час, після початку повномасштабного вторгнення запропонував їй переїхати до окупованого Криму як у «безпечне місце» разом з дітьми. А «посприяв» її виїзду через Василівку до анексованого Криму Михайло Семікін. Зокрема, він нібито допоміг із документами та організував саму поїздку.

За версією Лоран, це було зроблено за згодою тодішнього керівництва Запорізької ОВА.

Цю інформацію підхопили переважно проросійські ресурси та анонімні пабліки. Водночас українські спецслужби наголошують, що Лоран сама є фігуранткою справ про державну зраду, а її заяви є звичайною спробою дискредитувати чи штучно роздути корупційні або політичні скандали у прифронтовій області.

Статки

Згідно з останньою щорічною декларацією за 2025 рік, посадовець має:

Нерухомість

• квартира в Мелітополі – 68,4 м², придбана в липні 1997 року, знаходиться в спільній сумісній власності з батьками;
• квартира в Мелітополі площею 36,3 м² (з липня 2019 року), знаходиться в спільній сумісній власності з дружиною та доньками;
• житлове приміщення, орендоване у ТОВ «Джаз-А» з січня 2024 року;
• квартира в Києві площею 133 м² , придбана в червні 2025 року.

Автівки

У декларації за 2025 рік Михайло Семікін вказує один автомобіль MITSUBUSHI Outlander 2019 року випуску вартістю 228 340 грн, придбаний у серпні 2021 року.

Грошові активи в готівці

11 000 доларів США

На банківських рахунках

• 84 472 гривень у «Приватбанку»;
• 3 034 гривень в «Укргазбанку».

Доходи

• Зарплатня в Запорізькій обласній державній адміністрації –  1 784 789 гривень;
• Зарплатня в Мелітопольському державному педагогічному університеті –  22 871 гривень.

Фінансові зобов'язання

У червні 2025 року Михайло Семікін відкрив кредит в «Укргазбанку» на 4,5 мільйона гривень, ймовірно взятий на придбання нової квартири.