
Народилася 14 серпня 1979 року в місті Василівка Запорізької області.
Відомості про особисте життя та родину нардепки залишаються переважно закритими для публіки.
З офіційних джерел та відкритих декларацій про сім'ю відомо, що Юлія Яцик виховує сина на ім'я Артем.

Також за деякими джерелами, має сестру – Наталію (юристка за фахом, яка також працювала в її адвокатському бюро та допомагала в парламентській діяльності).
Сімейний стан – у публічному просторі та офіційних документах Юлія Яцик зазначена як незаміжня.

2002-2006 рр. – працювала на державній службі в Головному управлінні Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області. Також працювала економісткою з планування в адвокатській компанії «Солдатенко, Ситинюк та партнери».
2006-2008 рр. – директорка юридичного департаменту ЗАТ «ІТЦ "АТП"».
2008-2011 рр. – Юлію Яцик обрали заступницею голови правління з правових питань ВАТ «НДІ "Перетворювач"».
2011-2018 рр. – стала генеральною директоркою ТОВ «Юридична фірма "Діксі"».
З 2018 року – засновниця та керуюча адвокатським бюро «Адвокатська компанія Юлії Яцик».
2012 рік – уперше балотувалася до Верховної Ради VII скликання за списком «Радикальної партії Олега Ляшка» (№28 у списку). Тоді до парламенту так і не пройшла.
2019 рік – на позачергових парламентських виборах обрана народною депутаткою України від партії «Слуга Народу». Перемогла по мажоритарному округу №79 (Запорізька область: місто Енергодар, Василівський, Кам'янсько-Дніпровський, Великобілозерський та частина Оріхівського району).

Юлія Яцик є членкинею Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності та очолила підкомітет з питань кримінального процесуального законодавства й оперативно-розшукової діяльності.
Входила до складу тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства у сфері оборони та правопорядку.
19 липня 2024 року Юлія Яцик офіційно вийшла зі складу парламентської фракції «Слуга Народу» та продовжила роботу у Верховній Раді як позафракційна депутатка.
Юлія Яцик тричі подавала заяву про вихід із фракції (у 2022, 2023 та 2024 роках), які тривалий час не задовольняли. У 2024 році її вихід нарешті погодили, про що було офіційно оголошено під час засідання Верховної Ради 19 липня. У своїх коментарях журналістам та колегам-депутатам Юлія Яцик підтвердила, що це була її третя заява, адже попереднім двом заявам керівництво фракції тривалий час не давало ходу.
Сама нардепка публічно пояснювала рішення про вихід із фракції тим, що має власну позицію та відмовляється голосувати «за вказівкою», бути «просто кнопкою» й підтримувати низку ініціатив (зокрема щодо ринку землі чи мобілізації), а також через свою позицію щодо розслідування розкрадання гуманітарної допомоги в Запорізькій області.
Останнє є одним із ключових публічних маркерів її конфлікту з вертикаллю влади. Юлія Яцик була однією з перших, хто публічно порушив питання та ініціював розслідування щодо можливого масштабного розкрадання гуманітарної допомоги топпосадовцями Запорізької ОВА та представниками Офісу Президента. Вона відкрито заявляла, що її активна позиція у цій справі викликала сильне незадоволення всередині владної команди.
Нардепка публічно порушувала питання щодо можливого розкрадання гуманітарної допомоги посадовцями Запорізької ОВА та Офісу Президента. Водночас у місцевих медіа з'являлися звинувачення на її адресу про те, що вона нібито роздавала гуманітарну допомогу від ОВА під власним ім'ям.
Влітку 2022 року волонтери та запорізькі активісти почали помічати, що гуманітарної допомоги від західних партнерів приходить дуже багато, але до прифронтових зон вона майже не доїжджає. Водночас у місцевих магазинах частково з'явилися товари із закордонним маркуванням, які дуже нагадували гуманітарку. Депутатка Юлія Яцик публічно звинуватила топпосадовців Запорізької ОВА у махінаціях.
Вже у серпні того ж року НАБУ та СБУ провели масштабні обшуки у керівництва області (у тодішнього голови ОВА Олександра Старуха, його заступниці Злати Некрасової та екссекретаря міськради Анатолія Куртєва). Агент НАБУ Євген Шевченко тоді шокував суспільство заявою, що за пів року в Запоріжжі начебто розікрали 22 морські контейнери, 389 залізничних вагонів та 220 вантажівок із допомогою.
Головною мішенню Юлії Яцик у справі з гуманітаркою стала тодішня заступниця голови ЗОВА Злата Некрасова, яка безпосередньо курувала гуманітарні хаби. Ще на початку війни скандал між Яцик та Некрасовою переріс у фізичну сутичку. У будівлі ОДА між ними сталася перепалка, що закінчилася штовханиною на сходах. Тоді Яцик написала заяву в поліцію, а через деякий час надіслала офіційний запит Олександру Старуху з вимогою прозвітувати: де перебувають 229 вагонів із гуманітарним вантажем, які зайшли в область. Виразної відповіді вона так і не отримала.
Після масштабного вибуху справи Юлія Яцик почала відкрито критикувати не лише запорізьку владу, а й Офіс президента (зокрема Кирила Тимошенка – колишнього заступника керівника Офісу президента України) за те, що вони «покривають» регіональних корупціонерів, а дії правоохоронців, на її думку, свідомо гальмувалися. Це породило серйозну кризу всередині провладної фракції «Слуга Народу».
Під час політичного конфлікту лояльні до тодішньої верхівки ЗОВА регіональні медіа виступили із зустрічними претензіями до Юлії Яцик. Вони опублікували матеріали про те, що значна частина гуманітарної допомоги надходила на її виборчий округ через депутатські звернення. Попри натяки політичних опонентів на спробу контролювати гуманітарні потоки, офіційних претензій з боку правоохоронних органів до депутатки не було – жодних підозр чи справ не реєстрували.
Через те, що нардепка відмовилася йти на компроміси з Офісом президента та керівництвом партії у цій справі (а також через розбіжності у голосуваннях), вона стала політичним вигнанцем всередині «Слуги Народу». Незважаючи на те, що Старуха та Некрасову зрештою звільнили із ЗОВА, а справу НАБУ фактично «спустили» на рівень Нацполіції, Яцик довела конфлікт до логічного кінця – написала три заяви та у липні 2024 року офіційно покинула лави президентської фракції.
Скандал навколо помічника Юлії Яцик спалахнув одразу після її обрання до Верховної Ради восени 2019 року. Журналісти-розслідувачі, зокрема, з руху «ЧЕСНО», виявили, що до списку офіційних радників депутатки потрапили особи із сумнівною репутацією та кримінальним шлейфом.

Микола Духонченко – колишній слідчий поліції, якого незадовго до цього суд визнав винним у вимаганні та отриманні хабаря за нереєстрацію кримінального провадження, пов'язаного з наркотиками. Крім того, він був бізнес-партнером Яцик і очолив її адвокатське бюро після того, як вона пішла в політику.
Юлія Яцик неодноразово опинялася в центрі уваги через свої резонансні висловлювання. Зокрема, в 2024 році вона публічно виступила в соцмережах проти проведення Маршу рівності, а також масової підтримки та популяризації ЛГБТ-спільноти, назвавши це «пропагандою». Депутатка наголосила, що є прихильницею «традиційних сімейних цінностей» та культивує класичні відносини. Така риторика народної обраниці викликала гостру критику соціуму та правозахисних організацій.
Працюючи заступницею голови Тимчасової слідчої комісії (ТСК) ВРУ з питань захисту прав військовослужбовців та розслідування порушень, у листопаді 2024 року народна депутатка Юлія Яцик виступила із гучною заявою про необхідність розформування ТЦК і створення на їхній базі понад 10 бригад для фронту, а цивільні функції рекрутингу передати Мінцифри чи цивільним органам.
Яцик неодноразово виступала із жорсткою критикою порушень прав мобілізованих, перевищення повноважень працівниками ТЦК та умов утримання військовозобов'язаних.
Парламентарка зазначала, що українці висловлюють значне невдоволення методами призову, зазначивши, що в народі цей процес дедалі частіше називають «бусифікацією». Проте вона зауважила, що мобілізація має й інший бік. За її словами, досі є вмотивовані люди, які самостійно приходять до рекрутингових платформ та військових частин, виявляючи бажання служити без будь-яких додаткових мотиваційних заохочень.
Згідно з останньою щорічною декларацією за 2025 рік, нардепка має:
В останній щорічній декларації за 2025 рік Юлія Яцик вказувала автомобіль ВMW Х5 2015 року випуску вартістю 907 400 грн, придбаний у лютому 2018 року.
Але 11 червня 2026 року посадовиця повідомила про суттєві зміни в майновому стані – отримання доходу в розмірі 1,295 мільйона гривень за відчуження рухомого майна. Ймовірно, це гроші за проданий ВMW Х5.
Акції АТ "Житомиробленерго", якими Юлія Яцик володіє з 1999 року