
Але тут є проблема. Щоб підняти і замінити арку, потрібні великі плавучі крани. А в нинішніх умовах будь-яке таке судно в Керченській протоці перетвориться на мішень для наших дронів.
Україна просто не дасть їм там працювати. Тож швидкого ремонту не буде, і ремонтувати міст доведеться не тижнями, а місяцями. Якщо взагалі вийде.
Наслідки цього значно ширші, ніж здається. Міст був головною артерією, через яку Росія постачала пальне, боєприпаси і техніку до Криму.
Тепер усе це доведеться везти поромами, які легко вразити, або сухопутним коридором через окупований південь, який давно в зоні дії наших дронів.
Додайте до цього удари по російських НПЗ, і Крим ризикує зіткнутися з дефіцитом пального вже цієї зими.
А якщо уламки арки перекрили судноплавний фарватер, то під загрозою опиниться ще й вихід з Азовського моря для російських портів.
Але є й символічний вимір.
Міст будували як головний доказ того, що Крим "назавжди". Путін особисто проїжджав ним за кермом вантажівки. Сьогодні цей символ лежить у морі.
А ми вкотре довели, що для українських Сил оборони недосяжних цілей немає.
Джерело: сторінка Віктора Тарана у Facebook