Немає сумнівів у тому, що наближення до 9 травня впливає та впливатиме на ситуацію на фронті загалом, і на Запорізькому зокрема. Тут є і втішні новини для українців, і не надто втішні. Але про все по порядку.

Що важливо знати про побєдобєсіє

Зараз Росія перебуває на піку победобєсія – процесу, який відбувається там до Дня перемоги над нацистською Німеччиною. 9 травня – головне свято росіян, насамперед військових, і головна "скрєпа". Чому? Бо приберіть цю "скрєпу", й не буде нічого, щоб в позитивному сенсі об’єднувало умовних осетина з тунгусом у вигаданий Кремлем "багатонаціональний російський народ".

Варто зазначити, що термін побєдобєсіє був введений в обіг самими росіянами – тими з них, хто зрозумів, що відбувається навколо 9 травня. Як створюється квазірелігія зі своїми жрицями, що повністю відійшли від християнських традицій. Тому ж і побєдобєсіє – бо це саме біси, які відкинули всі християнські традиції, заповіді, канон, проголосивши "можем повторить". Цю квазірелігію, яка вже цілком сформована, на Росії почали вибудовувати ще на початку 2000-х на культі пам'яті "дідів".

Мозаїка в головному соборі ЗС РФ, в якій поєднана православна псевдоіконаграфія та радянський мілітаристський символізм. Фото: Natalia Senatorova/wikimedia.org

Тут варто замислитися, про яких саме дідів йдеться. Навіть той, кого 18-річним призвали до радянської армії 1945 року, мав бути 1927 року народження. Тобто, в 2025-му йому буде 98. Але цікава річ, про яку не дуже люблять згадувати на Росії. За федеральним законом до учасників німецько-радянської війни 1941-1945 років, яку вони називають "великою вітчизняною", віднесені всі ті, хто брав участь у бойових діях та спецопераціях до 1956 року. Тобто ті самі війська МГБ, КГБ, які на заході нашої країни боролися з повстанським рухом. Усі вони в РФ вважаються ветеранами "великої вітчизняної війни". А це вже люди від 1938 року народження. Саме вони будуть на Красній площі з бойовими орденами розповідати, як "перемагали фашизм".

Парад: суть і декорації

Цього року побєдобісіє відбувається на тлі ювілейної дати, 80 років перемоги, та прориву Росією міжнародної ізоляції, який стався не в останню чергу "завдяки" зусиллям президента США Дональда Трампа та його оточення. Якщо торік компанію господарю Кремля 9 травня складали хіба що керівники найближчих до Росії держав: Білорусі, Казахстану тощо, а також деяких давніх союзників СРСР, таких, як Куба, то тепер точаться розмови про присутність керівників Угорщини, Словаччини, Сербії. Я вже не кажу про палестинців або бразильців, які будуть на Красній площі.

Утім, це все – декорація до самого параду, який є непросто видовищем, а мілітаризованим шоу. Такий парад це насамперед демонстрація військової могутності, як вважає Кремль, для всього світу. Якщо раніше росіяни тягали по площі "Армати" та макети "Іскандерів", то 9 травня 2025 року витягнуть якщо не зів’ялий "Орешник", то ще щось, про що казатимуть: от бачите, ми не все ще по вас застосували.

Хорошевське шосе вже розкреслене

Тому перед 9 травням у найкращих традиціях "ми за ценой не постоим" оголошено місячник "героїв СВО". Чернетки листів на нагородження вже є, але в них ще вноситимуть правки. Тому зараз російські генерали почнуть стрибати в останній вагон потягу, бо це не лише медалі й лампаси, а багато в чому визначення подальшої кар’єрної долі. Тож зараз обов’язково знайдеться рядовий Олександр Матросов та амбразура для нього. Згадаймо, цей "подвиг" за дивним збігом обставин (насправді, ні) був здійснений 23 лютого 1943 року, на тому самому відтинку фронту куди один-єдиний раз Сталін виїхав з Москви до маршала Єременка. І тут такий подаруночок.

Тому не треба до ворожки ходити, щоб бути впевненими, що росіяни спробують явити "одиночні яскраві випадки героїзму" на тих чи інших ділянках фронту, Запорізького зокрема. Але виключно тактичного рівня. Поясню, чому не оперативного чи стратегічного.

Уже розкреслене під макет Красної площі з прилеглими вулицями Хорошевське шосе в Москві, в районі станції метро "Беговая". І росіяни вже почали обкатувати там техніку, колони тощо. І це дуже втішний факт, бо вони відтягли з лінії зіткнення тих, кого вони називають "найдостойнішими", які зараз вже чапають чоботами в районі "Беговой". Другий втішний факт: на Красну площу росіяни тягнуть зовсім не той металобрухт, який перекидають Кримським мостом і накопичують у Бердянську та Мелітополі, де танки Т-50, тобто 1950-х років випуску, зняті з баз зберігання, вже нікого не дивують.

Ні, на Хорошевське шосе із прицілом на Красну площу везуть найкраще. А тепер додайте до цього параду подібні заходи в обласний центрах Росії, а також на окупованих територіях, які в зоні особливої уваги Кремля. І стане зрозуміло, що ніяких великих наступів ворога до завершення "победобєсія" очікувати не варто.

Після "майських праздников" можливо все.

Утім, сумнівно, що саме Запоріжжя й тоді буде на "вістрі атаки". Адже навіть на мапі The Times із нібито планом спецпредставника американського президента Дональда Трампа в Україні Кіта Келлога, Запоріжжя з прилеглими територіями – під контролем українських військ, а частково – навіть у британо-французько-українській зоні відповідальності.

"Доктрина Дуе"

Разом із тим, усі ці втішні натяки, геть не скасовують того, що ворог взяв чіткий курс на терор великих міст та зробив ставку на те, що має перевагу в ракетній зброї, зокрема балістичній. Росіяни відпрацьовують нову тактику пробивання, подолання нашої протиповітряної оборони.

Запоріжжя було першим в цьому ланцюгу російських спроб масового застосування і різноманітних тактичних прийомів, і різних видів озброєння проти великих міст. Ворог експериментує. І наші обласні центри – його експериментальний полігон. Чому саме вони? Бо криють "по площах", про високоточність не йдеться, а велике місто гарантує противникові жертви. Це й є так звана "доктрина Дуе".

Ще 1915 року Італія, яка до цього не дуже квапилася вступати в Першу світову війну, маневруючи між Троїстим Союзом та Антантою, нарешті вирішила прийняти бік Антанти. І італійський генерал, військовий теоретик Джуліо Дуе висунув ідею проведення масованих бомбардувань міст противника з метою морального тиску і примусу до капітуляції. Він запропонував стягнути 500 бомбардувальників і завдати потужного удару по Австро-Угорщині, найпершому супротивнику тодішньої Італії. Ідея виявилася невдалою, бо пан Дуе трішки випередив час, але, як бачимо, не зникла. У ХХІ столітті з’явилася її модернізована версія – удари, спрямовані на стратегічне виснаження міст: психологічний тиск, підрив оборони й економіки.

Наслідок російських ракетних ударів по середмістю Сум 13 квітня. Фото: t.me/mvs_ukraine

Тим не менш, ми тримаємося четвертий рік. Британці трималися шість років. Останні бомбардування Королівства нацистською Німеччиною відбувалися наприкінці березня 1945 року. Тому просто не треба забувати: війна триває, ворог сильний і підступний.

Не пропустить

На Великдень "Запорозька Січ" буде зачинена для відвідувачів 17.04.2025, 15:16 Екоінспектори відреагували на звернення запоріжців через вебресурс "ЕкоЗагроза" 17.04.2025, 12:08