Вже п'ятий рік війна нищить екосистему Запоріжжя. Пожежі після обстрілів, шкідливі елементи боєприпасів, обміління Дніпра після підриву росіянами Каховської ГЕС, ерозія берегів – все це значно впливає на екологічну ситуацію в регіоні.

Про небезпеку зараз і майбутні наслідки для екології Запоріжжя "Справжнє" спілкувалися з доцентом кафедри екології та технологій захисту навколишнього середовища Національного технічного університету "Дніпровська політехніка” Павлом Ломазовим.

"Справжнє": Як ви оцінюєте поточний екологічний статус прифронтових регіонів, зокрема Запорізького краю порівняно з довоєнним періодом?

Павло Ломазов: Якщо до 2022 року Запорізький край можна було характеризувати як промислово навантажений регіон із хронічними екологічними проблемами, то повномасштабна війна наклала на довоєнне техногенне навантаження новий комплекс чинників. Це вибухи, пожежі, руйнування інфраструктури, забруднення ґрунтів залишками боєприпасів, мінування, втрата частини систем моніторингу. Тобто відсутність можливості спостерігати за змінами, які відбуваються на територіях, близьких до фронту. Неабияк вплинула й зміна гідрологічного режиму Дніпра після руйнування водосховища. Тому нинішній екологічний статус регіону я б визначав як фрагментовану кризу.

Частина територій ще зберігає контрольований стан, але окремі прифронтові промислові, степові та водно-болотні ділянки вже потребують не просто охорони довкілля, а й повноцінної післявоєнної екологічної реабілітації.

"Справжнє": Які проблеми, що існували в нашому регіоні до 2022 року, найбільше загострилися?

Павло Ломазов: Найбільше загострилися ті проблеми, які до війни були системними. Передусім якість атмосферного повітря. Промислові викиди були й до війни, а зараз до них додаються пожежі, руйнування будівель, горіння техніки. Це все формує складну суміш пилу, оксидів азоту, продуктів неповного згоряння та токсичних органічних речовин.

Також варто відокремити проблему відходів. Тобто до тих відходів, які були промислові й побутові, тепер додалися також уламки будівель, залишки боєприпасів, забруднені ґрунти та небезпечні матеріали після руйнувань. Щодо води, можна також сказати про зношені мережі, несанкціоновані скиди, пошкодження інфраструктури та втрата водосховища. Все це значно посилило водні ризики.

І четверте – це ґрунти. Через вибухи, пожежі й руйнування відбувається активна деградація земель: ерозія, зсування, втрата родючості, втрата рослинного покрову та посуха.

"Справжнє": Які хімічні сполуки та важкі метали потрапляють у ґрунти Запоріжжя через вибухи снарядів і ракет?

Павло Ломазов: Склад забруднення залежить від типу боєприпасу. Є деякі боєприпаси, які ми бачимо вперше, а є типові, що нам відомі. В останніх є типовий набір забруднювальних речовин, які потрапляють в ґрунти: свинець, мідь, цинк, нікель, хром, кадмій, ртуть. В окремих випадках – вольфрам та інші метали і металоїди. Серед залишків вибухових речовин можуть виявлятися тротил – 2,4,6-тринітротолуол, гексоген, октоген, динітротолуоли та продукти їх подальшого перетворення.

Після вибуху ми маємо справу не просто з одним забруднювачем, а ще й із продуктами горіння. Багатокомпонентною токсичною сумішшю.

"Справжнє": Які ризики несе міграція цих токсичних речовин із ґрунту в підземні води та сільськогосподарські культури?

Павло Ломазов: Головний ризик тут полягає в тому, що забруднення не залишається назавжди в місці вибуху – воно мігрує. Частина речовин може мігрувати вниз по ґрунтовому профілю, особливо на таких ґрунтах, які називають легкі, порушені або малогумусні. І з часом вони можуть досягати ґрунтових вод. Інша частина може переходити в більш доступну форму та поглинатися кореневою системою рослин. Для міграції та біодоступності важких металів особливо важливими є pH ґрунту, вміст органічної речовини, вологість, окисно-відновні умови та засолення.

Саме тому після будь-якої війни аграрне використання пошкоджених земель має починатися не з оранки, а з екологічного обстеження.

"Справжнє": Скажіть, будь ласка, на території вашої області чи нашої Запорізької області, такі дослідження проводились?

Павло Ломазов: Гарне питання. На зараз такі дослідження досить важко проводити, тому що це є небезпечно на територіях, близьких до фронту. Дослідження проводять там, де це можливо. Але більш докладний аналіз буде можливим після війни.

"Справжнє": Як вплинуло осушення Каховського водосховища на мікроклімат Запорізького регіону?

Павло Ломазов: Осушення Каховського водосховища вплинуло не лише на водопостачання чи зрошення, як зазвичай кажуть, а й на локальний кліматичний баланс загалом на півдні України. Велика водна поверхня працювала як природний регулятор, тобто пом'якшувала температурні коливання, підтримувала вологість повітря, впливала на бризові процеси і знижувала перегрів прилеглих територій. Але після її зникнення значні площі дна перетворилися на відкриті сухі або періодично зволожені поверхні, які швидше нагріваються, пересихають й можуть ставати джерелом пилу.

Для самого міста Запоріжжя повітря частково пом'якшується наявністю Дніпровського водосховища, але для прилеглих районів і нижньої течії Дніпра наслідки є суттєвими. Тобто зростає температурний стрес, дефіцит вологи, пожежна небезпека та ризик деградації ландшафтів.

"Справжнє": Які довгострокові наслідки має зміна гідрологічного режиму Дніпра?

Павло Ломазов: Для Запоріжжя зміна гідрологічного режиму Дніпра означає поступову перебудову всієї прибережної екосистеми. Тобто це русла заток, озер, донних відкладів, берегової рослинності та місць існування водних організмів. Особливо вразливими є таки малі водойми, затоки та внутрішні озера, які мають обмежений водообмін і швидше реагують на перегрів, замулення або забруднення. Тобто якщо озеро невелике, воно швидше прогрівається, швидше осушується.

Для міста це не лише природоохоронна, а й соціальна проблема. Бо Дніпро – річка, яка виконує рекреаційну, кліматорегулюючу, естетичну та водогосподарську функцію. І якщо гідрологічний режим буде порушений тривалий час, то екосистема може перейти в зовсім інший та менш стійкий стан.

"Справжнє": Чи існують зараз в нашій області зони, де екологічна ситуація майже катастрофічна?

Павло Ломазов: Я думаю, що так, але тут коректніше буде сказати не про катастрофу всієї області, а про окремі осередки екологічного критичного стану. До них можна, наприклад, віднести активну прифронтову смугу, де постійні обстріли поєднуються з пожежами, мінуванням та руйнуванням ґрунтового покриття. Території навколо зруйнованих промислових і комунальних об'єктів. І також окрема проблема полягає в тому, що значна частина територій є окупованою або небезпечною для польового моніторингу. Тому реальний масштаб шкоди може бути більшим, ніж те, що сьогодні зафіксовано.

"Справжнє": Яким Ви бачите план зеленого відновлення Запоріжжя після закінчення бойових дій?

Павло Ломазов: На мою думку, зелене відновлення Запоріжжя має базуватися на принципах екологічної безпеки, природоорієнтованих рішень і на довгостроковому моніторингу. Першим етапом має бути комплексна екологічна діагностика, тобто оцінка стану ґрунтів, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, промислових майданчиків, заповідних територій, зон пожеж тощо.

На основі цієї оцінки потрібно вже визначати території для відновлення та розподілити їх за рівнем екологічного ризику. Також обов'язковим етапом має бути розмінування та аналіз забруднених земель перед їх повторним використанням. Особливо це стосується сільського господарства та житлової забудови.

Раніше повідомлялося, що хлібні поля палали після російських обстрілів під Запоріжжям.

Не пропустіть

Вирва у приватному секторі: екологи оцінили наслідки удару по Запоріжжю 14.07.2026, 12:57 Атака на Запоріжжя: у спальних районах пошкоджені 52 будинки 14.07.2026, 08:58