Сьогодні вночі росіяни знову вдарили по "Запоріжсталі". П’ять ракет влучили в те саме місце, де під час попереднього обстрілу загинули люди. Ще після тієї атаки комбінат був змушений зупинити роботу.

Наслідки цих ударів надзвичайно серйозні, і коли "Запоріжсталь" зможе відновити роботу – наразі велике питання.

"Рускі" буквально знищують українську металургію.

Вкотре на засіданні комітету за участі Кабміну в повному складі я наголосив на критичній ситуації в гірничо-металургійному комплексі. У п’ятницю продовжимо цю розмову вже на нараді у Прем’єр-міністра.

Але наради самі по собі заводи не відбудують і не врятують.

При цьому російські удари – не єдина проблема галузі. Українську металургію сьогодні затискають з усіх сторін.

Через блокування портів Великої Одеси зупинився видобуток на Південному ГЗК, а виробництво інших криворізьких ГЗК за підсумками серпня може впасти приблизно на 30% до середньорічного рівня 2025 року. Альтернативи морській логістиці в необхідних обсягах фактично немає.

Одночасно маємо 30-відсоткове підвищення вантажних тарифів Укрзалізниці. Частка залізничних витрат у собівартості продукції металургів уже зросла у 2–3 рази. Підприємства після кількох років війни практично вичерпали внутрішні резерви й не можуть безкінечно перекладати на себе нові витрати.

Додаємо сюди CBAM, який може коштувати українським виробникам додаткові 50-100 євро на кожній тонні сталі, та нові європейські квоти: близько 1,05 млн тонн на рік – приблизно на 60% менше фактичного експорту української сталі до ЄС у 2025 році.

За наявними оцінками, лише через обмеження квот ми ризикуємо недоотримати близько $1 млрд експорту та понад 17 млрд грн бюджетних надходжень.

Ми можемо скільки завгодно проводити наради й говорити про підтримку промисловості. Але якщо одночасно дорожчає логістика, закриваються експортні можливості, вводяться нові обмеження, а підприємства ще й щодня перебувають під російськими ударами – скоро підтримувати буде просто нікого.

Я багато років працював у цій сфері й знаю з власного досвіду, що відбувається з підприємством, коли воно постійно перебуває під тиском багатьох чинників, які сьогодні помножені на російські удари. Авдіївський коксохім – один із таких прикладів.

Металургія – це робочі місця, експорт, валютна виручка, податки і цілі міста, життя яких залежить від підприємств.

Тому зараз галузі потрібен комплекс конкретних рішень Уряду. Бо навесні може виявитися, що рятувати вже нічого.

Джерело: сторінка Муси Магомедова у Facebook

Не пропустіть

РФ атакувала підприємство у Запоріжжі – наслідки удару 27.08.2026, 11:55 Окупанти атакували Запоріжжя: є руйнування та постраждалі 27.08.2026, 07:25