Геннадій Харченко
Історик, перекладач і економіст за освітою. "Азовець", захисник Маріуполя, провів у російському полоні майже два з половиною роки

Аналіз інженерної безпеки підземних шкіл та укриттів Запоріжжя: уроки Маріуполя

09.11.2026, 18:02 Позиція
Поділитися
Аналіз інженерної безпеки підземних шкіл та укриттів Запоріжжя: уроки Маріуполя
Ілюстративне фото: facebook.com/genadiy.kharchenko
Трагедія в Комишувасі змушує нас відкинути всі зайві емоції і заспокійливі гасла і лише мовою інженерних фактів оцінити реальну безпеку підземних об'єктів у Запоріжжі

До уваги батьків, керівників освіти, навчальних закладів та інженерних служб.

Останнім часом у мережі з’явилися спекуляції та порівняння нових підземних шкіл із бункерами "Азовсталі". Такі паралелі є абсолютно некоректними – як із моральної, так і з практичної точок зору.

"Азовсталь" – це унікальний підземний оборонний комплекс із багатьма рівнями залізобетону, розрахований на ядерний удар. Проте порівняння з укриттями цивільних чи освітніх закладів радянського періоду є абсолютно доречним.

Як і непорядним є поширення неправдивої маніпулятивної інформації щодо використаних ворогом кількості та потужності авіабомб.

Під час оборони Маріуполя, я разом з побратимами тримав бойові позиції у тому числі і в Маріупольському механіко-металургійного технікумі, якій було обладнано повноцінним системним бомбосховищем, тому хочу тверезо зіставити радянські інженерні стандарти, сучасні цивільні проєкти та реальні загрози прифронтової зони.

Порівняльний аналіз конструкцій та ризиків

Радянські сховища (в т.ч. ММТТ та старі школи міста):

• Клас захисту та ТТХ: Переважно клас А-IV або А-III. Розраховані на надлишковий тиск у фронті ударної хвилі 100–200 кПа. Захист від уламків та легких фугасів.

• Стійкість до КАБ: Не захищають. Пряме влучання важкої авіабомби викликає руйнування або контузію через сейсмовибухову хвилю.

• Евакуаційні виходи: Обладнані довгими підземними галереями (потернами) з виходом далеко за зону можливого завалу будівлі. До війни часто були перебудовані, або не підтримувались у належному стані.

• Експлуатація в бою: Потребували постійного підсилення конструкцій силами самих захисників через повторні динамічні удари.

Сучасні "підземні школи" (Запоріжжя / Комишуваха):

• Клас захисту та ТТХ: Найчастіше клас А-IV. Монолітна залізобетонна плита (40–50 см) на глибині до 5–6 метрів. Захист від тиску до 100 кПа.

• Стійкість до КАБ: Не захищають. Конструкції технологічно не розраховані на кінетичний та фугасний удар боєприпасів типу ФАБ-1500 чи ФАБ-3000.

• Евакуаційні виходи: Наземні цивільні вхідні павільйони з легких конструкцій безпосередньо над периметром сховища.

• Експлуатація в бою: Проєктувалися для короткочасного статичного перебування; інженерна гнучкість при деформаціях не передбачена.

Головні інженерні вразливості, виявлені досвідом війни:

1. Ефект "Мишоловки" (блокування виходів).

У Маріупольському технікумі від перших важких ударів наземні стіни склалися і завалили основні входи. Сучасні підземні школи мають вразливі вхідні павільйони. При влучанні поруч або безпосередньо в таку групу виходи блокуються тоннами уламків. Без важкої техніки ДСНС деблокувати дітей зсередини буде неможливо.

2. Критична вразливість систем життєзабезпечення (вентиляція, енергозбереження, водопостачання).

Це найслабше місце нових об'єктів. Сучасна вентиляція, водопостачання та енергозабезпечення повністю автоматизовані та залежать від зовнішніх комунікацій або дизель-генераторів.

• При сильному струсі автоматика виходить з ладу.

• Висні шахти вентиляції та вихлопні тракти генераторів руйнуються від уламків у першу чергу. Це загрожує миттєвим задимленням або асфіксією (удушенням) людей усередині.

• Пошкодження внутрішніх водопровідних вузлів від вібрації може призвести до затоплення нижніх точок сховища.

3. Втома матеріалів та вторинні деформації.

У Маріуполі мы постійно проводили додаткові інженерні роботи – встановлювали розпірки, підсилювали арматурні вузли, розчищали продухи. Навіть якщо моноліт витримує перший удар, повторні вібрації викликають мікротріщини бетону та сколювання внутрішнього шару, що травмує людей.

4. Утворення пилу та зникнення світла, загроза фрагментарної руйнації захисної конструкції внаслідок обстрілу вимагають наявності додаткових засобів індивідуального захисту під час перебування у підземному укритті.

5. Якість будівельних матеріалів та виконання робіт.

Без коментарів.

Важливо! Цинізм ворога та загроза масових заходів.

Ми маємо чітко усвідомити: наявність дітей на об'єкті ніколи не була і не буде стримуючим фактором для російської армії.

Вони чудово знали, що у Маріупольському драмтеатрі, пологовому будинку та міській лікарні №3 перебували виключно цивільні люди та жінки з дітьми. Це не зупинило їх від прицільних авіаударів надважкими бомбами.

Тому проведення в підземних школах будь-яких сторонніх масових заходів, форумів, круглих столів чи використання їх не за призначенням (як гуманітарних хабів, складів тощо) є критичною помилкою. Це штучно створює пріоритетну ціль для ворожої розвідки.

Скупчення сотень людей в одній точці прифронтового міста за лічені кілометри від лінії фронту – це свідоме нараження на смертельну небезпеку. До захисту дітей ми зобов'язані ставитися з максимальною, безкомпромісною відповідальністю.

Конкретні пропозиції та вимоги до органів влади Запоріжжя:

Цивільні будівельні норми мирного часу не працюють в умовах ударів тритонними бомбами. З метою захисту життів дітей вимагаю від міської влади та профільних служб реалізації наступних кроків:

1. Сувора цільова експлуатація: Ввести повну заборону на використання підземних навчальних закладів для будь-яких сторонніх масових заходів, публічних зборів чи гуманітарних місій.

Об'єкти мають використовуватися виключно для захисту учнів та педагогів під час уроків.

2. Модернізація евакуаційних шляхів: Перевірити довжину аварійних виходів у кожній підземній школі.

Входи повинні бути обладнані залізобетонними захисними екранами, що відводять ударну хвилю вбік.

3. Дублювання систем життєзабезпечення: Обладнати вентиляційні системи резервними механічними (ручними) приводами (типу ФВА) на випадок відмови електроніки.

Створити дублюючі, захищені контури автономного водопостачання.

4. Інженерне дооснащення об'єктів: Впровадити в укриттях обов'язковий комплект засобів для самостійного деблокування (гідравлічні домкрати, дискорізи, шанцевий інструмент, додаткові опорні стійки).

Що в свою чергу викликає необхідність забезпечення черговими аварійно-рятувальними бригадами.

5. Правило розсередження: Встановити жорсткі ліміти на одночасне перебування дітей в одному об'єкті для зменшення щільності потенційних втрат.

6. Об'єктивний аудит безпеки:

Зробити якісні реальні технічні висновки щодо кожного об'єкта: від якого типу озброєння та при якому радіусі влучання укриття гарантовано захищає.

Батьки мають право знати реальний рівень безпеки. Відповідальність та чесність рятує життя. Піар та ілюзії – вбивають.

Джерело: сторінка Геннадія Харченка у Facebook

Читайте також: Трагедія у Комишувасі: системні прорахунки та питання, що потребують відповідей

google news Справжнє в GoogleNews Підписуйся, щоб першим читати головні новини Запоріжжя Підписатись
Поділитися