
В медіа ОАЕ та Саудівської Аравії з’явилися заяви, які прямо натякають на зміну військової доктрини від "пасивного захисту" до "активної участі".
В еміратській пресі (зокрема The National) активно обговорюються слова, приписувані офіційним колам Абу-Дабі на засіданні Тимчасової ради оборони ОАЕ.
"Суверенітет нашого неба не є предметом переговорів. Ми не дозволимо використовувати наш повітряний простір для нападів, але ми також не будемо стояти осторонь, коли загроза нашій інфраструктурі стає екзистенційною. ОАЕ залишають за собою право діяти в межах будь-якої коаліції, що має на меті нейтралізацію ракетної загрози у їхньому зародку".
Аналітики інтерпретують це як готовність надати дані радіолокаційної розвідки в реальному часі та забезпечити "коридори безпеки" для коаліційних сил.
Принц Халед бін Салман (міністр оборони КСА), за повідомленнями Al-Sharq Al-Awsat, під час зустрічі з американськими колегами висловився більш жорстко, що згодом було підхоплено провладними блогерами:
"Стабільність регіону – це не прохання, це вимога. Ті, хто вважає, що Королівство залишатиметься нейтральним спостерігачем, поки його порти та нафтові об’єкти перебувають під прицілом іранських проксі або їхніх власних ракет, глибоко помиляються. Наша відповідь буде скоординованою, легітимною і нищівною для джерел агресії".
Ця заява в іранській пресі (особливо в медіа КВІР) була розцінена як пряме оголошення про вступ у війну на боці західної коаліції.
Бахрейнська преса, яка зазвичай, повністю синхронізована з позицією Ер-Ріяда, цитує високопосадовців з оточення короля Хамада бін Іси Аль Халіфи:
"Бахрейн є домом для міжнародних сил, що забезпечують безпеку судноплавства. Ми не лише "відкриваємо небо", ми є частиною щита, який захищає світову економіку від терору Тегерана. Співпраця з нашими союзниками – це наш стратегічний вибір".
У соціальних мережах (особливо в X/Twitter) арабські політичні коментатори, такі як Абдулхалік Абдулла (ОАЕ), що часто озвучує неофіційну позицію влади, пишуть:
"Ми переходимо від епохи "стримування грошима" до епохи "стримування залізом". Якщо Іран не обере шлях Пезешкяна (дипломатію), він відчує на собі об’єднаний гнів Затоки".
Отже, вперше за десятиліття арабські монархії публічно готують своє населення до можливості прямого зіткнення з Іраном у складі міжнародної коаліції. Риторика Пезешкяна про "миролюбний Іран" у цих медіа подається як ширма для агресивних дій КВІР, що позбавляє арабські столиці іншого вибору, окрім військового.
Джерело: сторінка Сергій Данилова у Facebook