
У ніч на 22 лютого у Львові стався класичний диверсійний теракт із застосуванням саморобних вибухових пристроїв. Вибухи пролунали після виклику поліції на повідомлення про нібито проникнення до магазину – тобто йдеться про заздалегідь сплановану "пастку" для правоохоронців. Загинула 23-річна патрульна поліцейська, понад два десятки людей поранені, подію офіційно кваліфіковано як теракт, розслідування ведуть Служба безпеки, Національна поліція та прокуратура.
Перший висновок – це не випадковість і не кримінальна розбірка. Схема з подвійним вибухом після виклику поліції – класичний метод диверсійних груп, який використовується для максимізації втрат серед сил безпеки і створення психологічного ефекту. Так працювали ІДІЛ, фундаменталісти всіх напрямів, російські ГРУшні групи на Донбасі у 2014-2015 роках.
Тобто ми бачимо технологію, яка має чітку, у тому числі, логіку спецслужб.
Другий висновок – ціль теракту була не Львів як місто, а Україна як тилова зона. Львів – символ безпеки для українського тилу і ключовий логістичний вузол між Україною та ЄС.
Будь-який теракт там – це сигнал: "ми можемо дістати вас навіть на заході Україні".
Це чиста стратегія терору, спрямована на деморалізацію суспільства, на тиск на політичне керівництво і на інформаційний ефект у Європі.
Третій висновок – це операція у синхроні з ракетно-дроновими атаками РФ. Теракт стався на тлі комбінованих ударів по Україні тієї ж ночі, що говорить про координацію інформаційного та військового тиску. Кремль давно працює за моделлю "удар по фронту + диверсія в тилу + інформаційна кампанія". Так було під час атак на Київ у 2023-2024 роках, так само у Польщі та країнах Балтії з диверсіями на логістиці.
Четвертий висновок – це частина системної кампанії російських спецслужб проти української інфраструктури безпеки. Останні місяці ми бачимо: вербування підлітків, підпали ТЦК та СП, диверсії на залізниці, агентурні групи з Молдови і Придністров’я, які готували замовні вбивства. Це один ланцюг. Львівський теракт – його логічне продовження.
П’ятий висновок – інформаційна складова вже працює. Російські канали розганяють тези "в Україні хаос", "терористи всередині країни", "Захід України небезпечний", "держава не контролює ситуацію". Це стандартні ІПсО-індикатори.
Завдання – посіяти страх, знизити довіру до сил безпеки і створити картинку нестабільності перед новими раундами переговорів.
Що важливо розуміти стратегічно. Росія переходить до моделі війни на виснаження, де фронт – лише одна лінія. Друга лінія – диверсії в тилу. Третя – інформаційні операції. Четверта – політичний тиск на союзників України. Львівський теракт – елемент цієї багатошарової кампанії.
На мою думку, в найближчі 4-8 тижнів можливі повторні спроби диверсій у великих тилових містах, особливо там, де є логістичні вузли, енергетика, навчальні центри, склади гуманітарної допомоги або міжнародні місії.
Акцент робитимуть на дешеві інструменти: СВП, підпали, мінування, використання завербованих громадян або кримінальних елементів. Паралельно буде масована інформаційна кампанія про "хаос в Україні".
Що потрібно. Посилення контррозвідки у тилових регіонах, контроль за орендою приміщень, продажем вибухових компонентів, а також робота з населенням – пояснювати схеми вербування і провокацій.
І головне – не панікувати. Мета терору – страх. Якщо суспільство не піддається страху, теракт не досягає своєї стратегічної мети.
Світла пам’ять загиблій поліціянтці. Це війна, яка йде не лише на фронті. І ми повинні відповідати на неї як держава воюючого тилу – жорстко, системно і без ілюзій.
Джерело: сторінка Віктора Ягуна у Facebook