
Ми живемо в реальності, коли антикорупціонери утверджують не лише свою окрему вертикаль, але й окрему гілку влади.
Після справи Міндіча стало ясно, що попри низьку електоральну підтримку, загальноукраїнську повістку дня можуть задавати тільки антикорупціонери та президент (переважно через зовнішню політику).
Справа Кіселя, як я і писав раніше – була вершиною айсбергу.
В підвішеному стані перебуває, як мені здається, мінімум, половина Ради. І ми порційно будемо бачити наступні серії.
Зрештою, виходячи з сьогоднішніх реалій, цей парламент потрібен тільки для одного: для голосування за ратифікацію мирного договору. Правда, поки це не обов’язкова, а опціональна історія.
Той, хто задає свою повістку дня, той має шанси робити політику в державі.
Більшість аналітиків та політиків, говорячи про антикорупційні органи, мислить в виборчих категоріях та можливих категоріях впливу США на внутрішню політику.
Мені здається, ми маємо додати інший вимір – створення окремої вертикалі влади з усіма відповідними політичними (а не тільки електоральними) наслідками.
Це створення дещо іншої реальності ніж багатьом здається.
Джерело: сторінка Вадима Денисенка у Facebook
Довідка
Увечері вівторка, 13 січня, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) повідомило про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на підкупі народних депутатів інших фракцій за голосування "за" або "проти" конкретних законопроєктів.
За повідомленням джерел, йдеться про Юлію Тимошенко. Зокрема, УП повідомила про обшуки в офісі "Батьківщини" в Києві на вулиці Турівській.