Виховують вісім прийомних дітей та двох власних. Для підтримки доброї справи запорізькому дитячому будинку сімейного типу за рахунок державної субвенції надали новий будинок. "Справжнє" дізнавалося, як живе багатодітна родина в прифронтовому місті сьогодні.

Родині Дмитрієвих – пану Андрію та пані Катерині – немає коли сумувати: щодня — дитячий галас і метушня. За останній рік дитячий будинок сімейного типу, який організувало подружжя, поповнився ще трьома дітьми.

Батько багатодітної родини розповідає, що для нього опікуватися дітьми-сиротами – "спадкове". Адже й сам виріс у прийомній родині.

"Я ріс в умовах дитячого будинку сімейного типу – з багатьма дітьми. Ще з дитинства я знав, що буду цим займатися, що колись у мене буде багато дітей. Не знав, що так багато, як у батьків. Але зрозумів, що хочу мати багато дітей, щоб дарувати їм любов і піклування. Коли ми з дружиною побралися, то одразу це питання обговорили – що колись це зробимо”, – сміється Андрій.

Чоловік каже, що у власній родині ніколи не відчував жодного розділення на своїх і прийомних дітей.

"Усі були на рівних. Ніхто не відчував себе чужим, що є біологічні діти, а є прийомні. Усі були однакові. І зараз ми добре спілкуємося з братами й сестрами. Ми не чужі люди один одному. І ми теж, коли беремо дітей, говоримо, що у нас не якийсь там заклад – у нас родина, де є мама, тато й діти", – розповідає прийомний батько.

Перших прийомних дітей Андрій та Катерина взяли два роки тому. Щоб оформити опікунство, подружжя відвідувало спеціальні курси, де з ними працював психолог.

"Спочатку у нас з’явився хлопчик Євгенчик. І близнюки. Майже за пів року нам запропонували дівчинку. Виявилося, це їхня рідна біологічна сестра. Звісно, ми взяли й дівчинку. Пізніше взяли ще трьох дітей, але поки що їхній статус не до кінця визначений, бо ще триває робота з документами”, – розповідає Андрій Дмитрієв.

За словами Андрія, Служба у справах дітей пропонує родині зустрітися з дітьми, які потребують батьківської опіки. Андрій із дружиною їдуть знайомитися. Якщо контакт налагоджується і дитина хоче в їхню родину, тоді починають оформлення документів.

Зараз у Дмитрієвих десятеро дітей: двоє біологічних і восьмеро прийомних. Катерина каже, що ще до знайомства з чоловіком хотіла допомагати дітям, які залишилися без батьків.

"Ще до знайомства з чоловіком були такі думки – зробити щось для дитини, яка перебуває в притулку. Щось добре. Коли я зустріла свого чоловіка, для мене це було щастя, бо я ще не зустрічала у своєму житті людину, яка дивиться на цей світ моїми очима. Тобто у нас усе збіглося", – ділиться багатодітна мати.

Жінка розповідає, що діти в родині завжди відгукуються на прохання допомогти, наприклад, приготувати їжу.

"Оскільки родина у нас велика, то продукти ми купуємо на місяць. Складаємо меню і вже приблизно знаємо, що будемо готувати найближчими днями. Готую і я, і мій чоловік. Діти допомагають, коли треба. Наприклад, якщо у нас не просто вечеря, а якесь свято, то ми залучаємо всіх. А так – хто більш вільний, той і робить", – розповідає пані Катерина про родинний уклад.

Певний час родина Дмитрієвих мешкала в будинку батьків, які на початку повномасштабної війни евакуювалися з десятьма дітьми за кордон.

Втім, наприкінці минулого року Запоріжжя отримало субвенцію з державного бюджету на придбання житла для чотирьох будинків сімейного типу. Подружжя Дмитрієвих стало однією з родин, які отримали оселі.

"Цей будинок нам надали в користування. Поки у нас вистачатиме сил займатися цією справою, ми тут житимемо й виховуватимемо дітей. Кімнат вистачає для всіх, і простір ми облаштували максимально так, як нам подобається", – говорить Андрій.

У будинку два поверхи, сад і басейн, тож дітям є де розгулятися.

Попри те, що Запоріжжя часто перебуває під обстрілами, евакуюватися родина не хоче. Але про безпеку дбає: у будинку є облаштоване укриття, куди діти спускаються під час повітряних атак.

У запорізькому управлінні у справах дітей кажуть, що нині в Запоріжжі діють вісім дитячих будинків сімейного типу та три прийомні родини.

Читайте також: 150 дітей за 15 км від фронту на Запоріжжі: чи потрібна місцевим евакуація

Не пропустіть

Росіяни атакували 37 міст і сіл на Запоріжжі: поранені 17 людей 27.02.2026, 07:35 "Пощастило – лише два уламки прилетіло": що розповідають запоріжці про атаку 26.02.2026, 16:01