Чи ми дійсно справжні? Судити вам. А ми сьогодні, 21 лютого, у першу річницю spravzhne.media, розкажемо трішки про тих, хто його робить, як "Справжнє" з’явилося на світ, дамо короткий гайд по наших рубриках і підіб’ємо перші підсумки.

Отже. Усе було непевно. Ну бо де може бути більше невизначеності, ніж у цивільних під час великої війни? Утім, ми відчували, що прифронтовому місту не вистачає медіа, у якому б чесно, оперативно і всебічно висвітлювалося життя регіону, звитяги наших військових, будні громад під обстрілами, культура у прифронтовому місті і не лише.

Медіа, яке б писало для людей і про людей. Які поруч, які поїхали, які керують містом, які роблять його кращим, які вмирають за нього і народжуються у ньому.

Так зʼявляється "Справжнє". Сплановане на аркуші з блокноту в кафе у середмісті Запоріжжя. Четверо людей і дуже амбітні плани.

Ми не знали, яким буде цей рік. Не знали, чи впораємося, чи знайдемо свого читача. Чи вистачить нам витримки, чи зможемо ми бути корисними.

Перші матеріали писалися з пересторогою. З хвилюванням читалися перші коментарі й зауваження. Кожна підписка вселяла надію, що ми рухаємося у правильному напрямку.

І зрештою ми повірили й переконалися: Запоріжжю потрібне Справжнє.media.

Озираючись на цей неймовірний рік, хочеться сказати "дякую" – усім вам. Нашим читачам. Підписникам у соцмережах. Тим, хто підтримував, критикував, радив, сперечався.

Ви – неймовірні.

Уже за пів року після запуску ми перетнули позначку у 100 тисяч читачів.

Найпопулярнішою рубрикою, очікувано, стали новини. Насамперед – військові. Але абсолютною рекордсменкою за переглядами – новина "У Запоріжжі ухвалили рішення щодо "справедливих" відключень електрики".

Найпрочитаніша стаття року – "Як пасажири залізниці дістаються Запоріжжя – коментарі з Дніпра".

Найпопулярніше інтерв’ю – "Блекаут – основний негативний сценарій, але не єдиний: до чого готуватися Запоріжжю взимку" із директором департаменту житлово-комунального господарства Запорізької облдержадміністрації Віталієм Литвиненком.

Найбільш обговорюваною темою стала "Чи повернуться діти до Кушугуму" – майже півтори сотні коментарів, понад тисяча реакцій та близько 120 тисяч переглядів у Facebook.

Наші журналісти відвідали десятки заходів за рік, зокрема, намагалися не пропустити жодної акції-нагадування про військовополонених і зниклих безвісти. Ми поділяємо біль родин і хочемо бути разом із ними в боротьбі за повернення усіх наших додому.

"Справжнє" стало єдиним медіа в регіоні, що присвятило окрему рубрику – "На звʼязку" – запоріжцям, які вимушено опинилися за кордоном. Бо віримо, що наші люди мають бути почутими навіть за тисячі кілометрів від рідної домівки.

Ми вважаємо, що зараз пишеться чи не головна сторінка історії України, але це не привід забувати про інші її сторінки, які збираємо в рубриці "Час тому".

За цей рік у нас були і поразки. Рекордне падіння переглядів у другій половині жовтня ми довго не забудемо. Деякі теми та матеріали не знаходили відгуку, попри те, що на їхнє створення ми поклали багато зусиль і часу.

Разом із тим наша сторінка у Facebook зросла до 6,5 тисячі підписників. І наш маленький Telegram-канал дуже хоче зрівнятися з нею у цих показниках. Допоможемо йому, еге ж? Як і каналу в Youtube.

Ну а тепер трохи про тих, хто створює усе те, що ви читаєте, що коментуєте, що просто прогортаєте і те, що знаходить у вас відгук.

Отже, беззаперечна early bird у нашій редакції – шеф-редакторка Оксана. Людина, яка робить перші новини, поки у вас на кухні готується ранкова кава. Невтомно збирає історії наших людей за кордоном і розповіді тих, хто чекає своїх рідних з полону. Вичитує сотні речень щодня і має сили та терпіння то все редагувати:

"Найбільшим викликом було зібрати колектив. Але тепер мені здається, що він зібрався ніби сам, бо усі хто є – це немов безпомилково зібраний пазл".

Маргарита. Людина, яка збирає для вас найцікавіші події у Запоріжжі і складає їх в афішу. Це одна з найприємніших частин роботи – розповідати про життя, яке триває навіть під звуки вибухів. Вона ж монтує відео із наслідками ворожих "прильотів" – кадри, які важко дивитися й ще важче проживати:

"Найскладніше даються новини про евакуацію людей з прифронтових громад. Дуже щемка тема для мене. Історії деяких людей не виходять з голови по кілька днів”.

Каріна. Фокусується на соціально-важливих темах і майстерно "перекладає" мову офіційних розпоряджень та документів на "людську", щоб кожен мешканець Запоріжжя розумів, як рішення влади впливають на його життя:

"Я не просто пишу тексти, а опрацьовую офіційні документи влади, оперативно перетворюючи їх на головні новини дня".

Уляна. Пише про культуру, міські події, навчальні ініціативи та спортивні досягнення Запоріжжя і його мешканців. Також працює з темами війни – зокрема щодо ситуації на окупованих територіях:

"Для мене робота в "Справжнє" – це можливість здобувати новий досвід і професійно зростати. Мені цікаво працювати з темами, які впливають на наше щоденне життя й те, як ми сприймаємо події навколо. Я хочу доносити людям цікаву і достовірну інформацію".

Микола. Починає день на "Справжнє" і продовжує його переважно новинами з фронту та з тимчасово окупованих територій Запорізької області:

"Кримінальщина – теж моя тема. Завжди намагаюся пояснити складні речі трішки простішими словами".

Єва. Репортажі з розбитих сіл, історії людей, проблеми, з якими стикається регіон – це все вона. Якщо ви хочете побачити найоб’єктивнішу картинку реальності прифронтової території та її людей, без пафосу, без упередження, без знецінення – просто кликніть на її ім’я:

"Мені надзвичайно приємно робити свою улюблену репортерську роботу и писати матеріали про людей в такому класному колективі".

Але прізвищами, які в стрічці щодня, наш колектив не обмежується. Наш Борис – один із перших на місці "прильотів", наш Ігор готовий розповісти про реабілітацію ветеранів, Нацспротив і навіть про те, хто такі довбиші. Наш Валерій, якщо наполягти, проаналізує ситуацію на лінії бойового зіткнення і загрози для Запоріжжя. А наша, сподіваємося, Юлія увірвалася в "Справжнє" зовсім нещодавно з темою дерусифікації, але нею не обмежилася.

Увесь масив інформації, який вже є та з’являтиметься на сайті "Справжнє" був би не повним без рубрики "Досьє", де ми препаруємо місцевих "топів". І, звісно, без рубрики "Позиція", де особливо цінуємо дописи місцевих блогерів.

Ось такі ми. Звичайні люди. Зі своїми страхами, втомою, вірою й впертістю. З бажанням робити краще, ніж учора.

Перші 365 сторінок спільної історії написані. Час рухатися далі.

Не пропустіть

Харченко розповіла, чому Запоріжжя не переводять у зону "активних бойових дій" 20.02.2026, 14:16 Росіяни вдарили по інфраструктурі Запоріжжя, – Федоров 20.02.2026, 11:25