Новий рік почався більш ніж "бадьоро". США тимчасово просунулися у Венесуелі. РФ (хочеться вірити, теж тимчасово) – на Запоріжжі, де почалася масова евакуація дітей. А Зеленський зробив низку призначень (та анонсів призначень), які були сприйняті як заявка на трансформацію системи управління в державі.

Насамперед йдеться про керівника Офісу президента, крісло якого залишалося вакантним понад місяць. Призначення на цю посаду 2 січня тепер уже колишнього головного військового розвідника країни Кирила Буданова, хоч і обговорювалося чи не з моменту звільнення Єрмака, виявилося справжнім інформаційним вибухом.

Другим за потужністю стали спочатку плітки, а потім і підтвердження планів щодо звільнення з посади голови СБУ Василя Малюка.

Спектр думок різного штибу коментаторів розкинувся в діапазоні від "Зеленський переміщує на посаду, де не заробиш політичних балів, можливого конкурента (про Буданова) на президентських виборах" до "американці (з подачі росіян) хочуть посунути в цивільну тінь знакові фігури великої війни у логіці "руху до миру" (про Буданова і Малюка)".

Інші призначення (та анонси призначень) здобули менше резонансу, хоча їх масштаб, насамперед у сфері безпеки і оборони, вже вражає. А президент дав зрозуміти, що це ще не кінець.

Для Запоріжжя очікуємо "вибухнув" віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації із запорізьким корінням Михайло Федоров, якому президент запропонував посаду міністра оборони. Тут і жартували, і пишалися.

Щодо можливої появи Шмигаля (за обох кандидатів ще буде голосування у Верховній Раді) в кріслі міністра енергетики соцмережі здебільшого відреагували співчутливо до колишнього прем’єра та поки чинного міністра оборони, яким "заливають полум’я".

Поза жартів перша п’ятиденка 2026 року відзначилася чи не найбільш концентрованим пакетом призначень і звільнень за такий короткий період. І "пострілом зі стартового пістолету" стало саме заповнення вакансії керівника ОП.

Щоб зрозуміти, як ці процеси оцінюють поза київськими кабінетами, "Справжнє" розпитало запорізьких експертів, чи можна розглядати призначення Буданова в Офіс як початок системного переформатування влади; яку логіку демонструє пакет чинних і очікуваних призначень; як ці кадрові зміни можуть відбитися на регіональному рівні.

Спробою змінити логіку доступу президента України до інформації передусім вважає призначення Буданова керівником ОП депутатка Запорізької міської ради, юристка, експертка з питань антикорупції Катерина Звєрєва.

"Це не просто кадрова заміна і точно не класичне політичне рішення. Це спроба змінити логіку доступу президента до інформації. Попередня модель передбачала жорсткий політичний фільтр: значна частина інформації проходила через одну людину, формуючи зручну, але не завжди реалістичну картину. Зараз цей фільтр знято, і президент починає отримувати значно більше прямої та неприкрашеної інформації – зокрема про реальний стан справ у регіонах і на фронті. Чи стане це системним переформатуванням, залежить не від однієї персоналії, а від того, чи піде за цим демонтаж старої вертикалі управління, а не лише заміна її верхівки", – зауважила вона.

Кадрові зміни, на думку пані Катерини, продиктовані антикризовою безпековою логікою, але "з очевидним поглядом у майбутній політичний цикл", бо це "не взаємовиключні речі".

"Буданов – не політичний менеджер, а системний управлінець, який працює з ризиками, строками й відповідальністю. Його ключова перевага -- доступ до реальної інформації та довіра міжнародних партнерів, зокрема США, а також відсутність корупційних скандалів. Водночас слабке місце -- відсутність власної команди. Тому критично важливо, чи отримає він реальну суб’єктність у формуванні управлінських рішень, зокрема в Офісі президента України, і чи буде змінено людей, які залишаються носіями старої, ручної моделі впливу, наприклад Олега Татарова", – коментує Звєрєва.

Вона бачить у змінах і шанс для регіонів, але "лише за умови реальних дій":

"Роками на місцях працювала схема імітації стабільності: звіти "все добре", показові маршрути для міжнародних партнерів, правильні слова про "незламність" – і водночас замовчування реальних проблем та корупційних розкрадань. На цьому тлі фронт системно наближається, а рішення про евакуацію, безпеку цивільних і відповідальність посадовців часто запізнюються або не ухвалюються взагалі, бо страшно доповідати нагору і сіяти паніку. Якщо нова логіка управління справді запрацює, регіональна вертикаль має бути жорстко очищена від керівників, які роками погоджувалися не з реальністю, а з єдиним центром впливу", – зазначає депутатка.

Вона здивована, що в анонсованих Володимиром Зеленським змінах голів обласних військових адміністрацій немає Запорізької та Одеської областей.

"Без чесної розмови з регіонами та реальної відповідальності на місцях жодне переформатування в центрі не дасть результату", – підсумовує Катерина Звєрєва.

На думку журналіста-розслідувача, керівника Запорізького центру розслідувань Сергія Сидорова, призначення Буданова в ОП – спроба "якось оновити команду в умовах, коли дуже важко замотивувати людей працювати у системі влади".

Керується Зеленський, на погляд пана Сергія, бажанням посилити владу.

"І так, усі зараз думають про вибори. На Банковій теж. Тому ці ротації – вони про намагання сформувати певну конфігурацію під вибори. Зокрема, намагання зробити так, щоб Буданов, як людина з найбільшим після Зеленського і Залужного рейтингом, був разом з Зеленським", – коментує він.

Змін для регіонів, принаймні для Запоріжжя, розслідувач не очікує.

"Давайте сформулюємо так: усі ротації, які трапились на даний момент у Києві, не є достатньою чи необхідною умовою, щоб у нас змінився голова ОВА", – зауважує він.

Оцінювати рішення керівництва держави виключно з погляду ефективності для перемоги України закликає директор зі стратегічних комунікацій у Центрі досліджень безпілотних систем, засновник ГО "Лабораторія досліджень у сфері оборони" Рудольф Акопян.

"Ми не коментуємо політичні процеси і не вважаємо це за необхідне. Наша позиція в тому, що зараз усі повинні або воювати, або робити максимум для фронту. Ми активно працюємо для наших військових і разом з ними. А політичні питання мають залишатися політикам. Керівництво держави має оцінюватися з точки зору ефективності для нашої перемоги. Все інше нас не цікавить", – відповів він "Справжньому".

Дивним вважає призначення Кирила Буданова керівником ОП запорізька активістка, підприємниця, учасниця Картонкового майдану Вікторія Чикалова, зауважуючи, що такий погляд поділяють й інші люди, які уважно стежать за українською політикою.

"Буданов – людина вражаюча, креативна, яка реалізує ефективні проєкти зі знищення наших ворогів, тому здається дивним, що вона займатиметься цією бюрократичною роботою", – зазначає вона.

Разом із тим додає, що позаяк Офіс президента України працює як "кадрова агенція найвищого рівня", призначення Буданова дійсно є шляхом до трансформації управлінської вертикалі.

"Для мене призначення Буданова на таку посаду означає, що фактично президент хоче не лише найняти, а й звільнити впливових посадовців, тих, які мають корупційні шлейфи або дуже неприємні наслідки у вигляді втрат територій, не підготовлених розумно захисних споруд тощо. І тут необхідна людина, яка зможе навести аргументи на користь їхнього звільнення, також потрібна людина, яка зможе підібрати нових кандидатів, які будуть позбавлені корупційного шлейфа. Я впевнена, що Кирило Буданов недовго буде на цій посаді, але він сформує таку президентську вертикаль, яка матиме кришталево чистий вигляд і буде ефективною", – говорить пані Вікторія.

Із призначенням Буданова Офіс президента може перетворитися з номінально бюрократичної структури "на центр планування та здійснення військових операцій за безпосередньої участі самого президент (щось на зразок "міністерства війни" у адміністрації сучасного американського президента)", припускає завідувач кафедри політології, доктор політичних наук, професор Євген Цокур.

Окрім того, це призначення, на думку науковця, може переслідувати й інші цілі:

• посилення електоральної підтримки Зеленського за рахунок доволі високого рейтингу самого Буданова у разі можливих виборів;
• перенесення головного вектору політичної діяльності президента у площину активної зовнішньої політики;
• використання досвіду вдалого керування за попереднім місцем діяльності на новий, загальнодержавний рівень та міжнародний рівень;
• намагання врахувати "рекомендації" закордонних партнерів щодо трансформації та декорупціоналізації вищих ешелонів української системи політичного та державного управління.

На його погляд, здійснені та анонсовані призначення продиктовані намаганням президента адаптувати систему управління державою до умов війни, внутрішньодержавної та міжнародної ситуації.

"При цьому кадрові зміни у вищих щаблях влади відбуваються мінімальні, а головна увага зосереджується на перестановці вже перевірних фахівців. Проблема полягає в тому, що коло управлінців, яким довіряє президент, доволі обмежене і практично не поповнюється новими особами. Відбувається ротація керівників владних інституцій, а не залучення нових, які, безперечно, не могли не з’явитися за чотири роки війни та порятунку держави. В цих надскладних умовах подібний підхід виглядає занадто консервативним та менш ефективним", – зауважує пан Євген.

Він впевнений, що розпочаті зміни не можуть не торкнутися Запорізької області, передусім у форматі зміни концепції захисту та управління регіоном на тлі посилення військового тиску ворога.

"Останнім часом Запоріжжя відчувається занадто наближеним до фронту, така ситуація споглядалася лише на початку війни, до стабілізації фронту влітку 2022 року. В цих умовах потрібні нові підходи. І хоч поки суттєвих кадрових та управлінських змін у нашому регіоні не відбулося, але ймовірність їх, як на мене, дуже велика", – зазначає доктор політичних наук.

Науковець додає: розуміє логіку Києва, який не хоче "ламати вибудувану, доволі прийнятну, як для умов війни, систему організації життя прифронтового міста та регіону". Однак привертає увагу: "не можна не помітити, що за останні три-чотири місяці військова ситуація навколо Запоріжжя суттєво змінилася".

Він також вважає, що управлінська проблема Запоріжжя полягає ще й у обмеженості можливостей щодо здійснення ефективних кадрових змін, низькій скоординованості запорізьких еліт.

Довідка: кадрові рішення Володимира Зеленського 2-5 січня 2026 року

2 січня 2026 року – Офіс президента та розвідка

• Кирила Буданова звільнено з посади начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
• Кирила Буданова призначено керівником Офісу Президента України.
• Олександра Іващенка звільнено з посади голови Служби зовнішньої розвідки України.
• Олександра Іващенка призначено начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

4 січня — Державна прикордонна служба

• Сергія Дейнеку звільнено з посади голови Державної прикордонної служби України.
• Тимчасове виконання обов’язків голови Державної прикордонної служби України покладено на Валерія Вавринюка

5 січня

Економічний блок і регулятори

• Юрія Бойка звільнено з посади члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
• Ярослава Шляхова звільнено з посади члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
• Христю Фріланд призначено радником президента України з питань економічного розвитку.

Офіс президента України

• Сергія Кислицю призначено першим заступником керівника Офісу президента України.

Служба безпеки України – звільнення

• Сергія Андрущенка звільнено з посади першого заступника голови СБУ.
• Сергія Андрущенка звільнено з посади керівника Антитерористичного центру при СБУ.
• Олега Поклада звільнено з посади заступника голови СБУ.
• Сергія Наумюка звільнено з посади заступника голови СБУ.
• Андрія Тупікова звільнено з посади начальника Департаменту контррозвідки СБУ.
• Олександра Дубровіна звільнено з посади начальника Департаменту військової контррозвідки СБУ.

Служба безпеки України – призначення

• Олега Поклада призначено першим заступником голови СБУ.
• Андрія Тупікова призначено заступником голови СБУ.
• Дмитра Килимника призначено заступником голови СБУ.
• Дмитра Килимника призначено керівником Антитерористичного центру при СБУ.

Регіональні військові адміністрації (Запорізька область)

• Андрія Греченка звільнено з посади начальника Водянської сільської військової адміністрації Василівського району Запорізької області.
• Євгена Чорного призначено начальником Водянської сільської військової адміністрації Василівського району Запорізької області.

Не пропустіть

Під Запоріжжям виявили міни-"пелюстки" – подробиці 08.01.2026, 14:54 Запорізька область пережила перший тотальний блекаут, – Федоров 08.01.2026, 10:40