Ситуація з водою у Кушугумській громаді, до складу якої входять селища Балабине, Кушугум, Малокатеринівка, вийшла з-під контролю після підриву росіянами Каховської ГЕС у 2023 році. Це призвело до обміління водосховища – населені пункти фактично залишилися без технічної води, передусім для поливу. А спроби замістити питною викликали й її нестачу.

Вид на висохле водосховище

Утім, третє літо після підриву ГЕС виявилося дещо кращим для місцевих мешканців із погляду водопостачання. Станом на жовтень у селищній раді звітують про помітне покращення ситуації. Адже поміняли частину водогону, яким у передмістя подається міська вода – з Запоріжжя. Раніше через тиск старі труби постійно лопалися.

"На початку цієї осені ситуація з водою покращилась. В цьому році, як раніше обіцяв "Облводоканал", замінили основну трасу, і це дало результат", – говорить голова Кушугумської громади Володимир Сосуновський.

Володимир Сосуновський

За його словами, якщо цього літа п’ята частина мешканців ще потерпала від браку води, то "зараз такого немає".

Найгірше з водою у Малокатеринівці, що на самому березі Каховського водосховища та найближче до лінії фронту. За останні кілька місяців через щільні російські обстріли більша частина жителів селища евакуювалася. Зараз там залишаються до 200 людей. Тож і скарг на відсутність води немає.

"Прикро говорити, але там вже майже немає людей. Відтак, і скарг немає", – констатує Сосуновський.

Загалом у Кушугумській громаді до повномасштабної війни мешкали понад 18 тисяч жителів. Станом на зараз населення скоротилося на третину, насамперед люди виїжджали через обстріли.

Зруйнований КАБом будинок у Кушугумі

Разом із тим приїжджали інші. Попри те, що Кушугум лише в 15 км від лінії фронту, сюди активно евакуювалися мешканці з окупованих та ще ближчих до фронту територій. Зараз прихисток в Кушугумі знаходять і жителі Малокатеринівки.

"Кожну ніч ми сиділи в підвалі: з вечора й до часу ночі – це точно. Вибухи постійно… КАБи, РСЗВ, КАБи. Вдень – дроны", – розповідає переселенка з Малокатеринівки Олена.

Пані Олена

Будинок у рідній Малокатеринівці Олена з чоловіком покинули буквально днями, евакуювавшись у Кушугум. Жінка підтверджує: через безперервні російські обстріли, майже всі малокатеринівці виїхали.

"Ми збиралися (до переїзду, – ред.) – літав дрон. Десь вибухнув. Погіршилась там ситуація ще навесні – росіяни почали КАБи по нас кидати, люди почали потихеньку виїжджати. Зараз майже нікого немає", – розповідає жінка.

Подружжя орендувало на новому місці порожній будинок. Утім, під час останнього масованого ворожого обстрілу Кушугума, одна з авіабомб влучила за два двори від будинку, який знімає Олена.

Наслідки "прильоту" по будинку

"Знайшли цей будинок давно й домовились з власниками, які виїхали, бо знали, що, скоріш за все, треба буде їхати з Малокатеринівка. Потім сюди прилетіло, й ми почали сумніватися. Але в Малокатеринівці ще гірше – просто неможливо залишатись. Син теж переїхав з дружиною, теж в Кушугум. Так само знімають дім", – розповідає Олена за сльозами на очах.

Поруч з обстріляним будинком мешкає й Наталія з чоловіком. Жінка каже, що переживають далеко не перший обстріл, але ховатися практично нема куди.

Пані Наталія

"Бомба впала тут поруч. Все здригнулося. Але хвиля пішла в інший бік – нас якось минуло. Було дуже гучно, але руйнацій у нас майже немає. Трохи шибки посипалися... Ми нікуди не ховаємося, бо в льох страшно лізти – там теж завалить. Ото так сидимо біля стіни з чоловіком і чекаємо: влучить – не влучить", – розповідає Наталія.

У розбитому авіабомбою будинку в момент вибуху була вагітна жінка з чоловіком. На щастя, їм вдалося вижити.

"Вони пішли туди, де комора – сховалися. І живі залишилися. Слава богу, що живі, бо дівчина вагітна", – каже Наталія.

Через три будинки від місця останнього обстрілу мешкає й Ольга. Каже, що постійно чує обстріли усієї Кушугумської громади, зокрема й Малокатеринівки. Втім, виїздити з родиною не збираються.

Пані Ольга на тлі руйнації

"Ми на початку війни евакуювалися з дочкою, але повернулись і зараз будемо вдома. Як кажуть, сильнішої нації, ніж українці, немає. Не дочекаються, як каже мій чоловік. Живемо! А кому ми де потрібні? Куди бігти? В місто? В мене мати живе в Запоріжжі – там так само лячно", – ділиться Ольга.

Жінка згадує і про проблеми з водою, зокрема технічною.

"Річка ж без води залишилась. А у нас весь полив був з Дніпра й з Каховки... Утім, цим літом краще було, зараз є вода в кранах. Та й свердловину ж нам зробили з артезіанською водою в цьому році – то теж помічне", – додає жителька Кушугума.

Свердловина у Кушугумі

В артезіанській свердловині, яку в Кушугумі відкрили ще на початку літа біля сільради, вода проходить очищення за принципом зворотного осмосу.

"Раз на місяць приїжджаємо по воду, тому що буває в кранах не дуже гарна вода: жовтенька, помаранчева. Доводиться набирати собі й батькам", – коментує жителька Кушугума Катерина.

Баклажки для води

За ніч система очищає чотири кубометри води – удень може закінчитися, позаяк жителі беруть "про запас": по десять баклажок 20-тілітрових, як каже селищний голова. Із ними проводять бесіди, щоб не забували про інших, хто потребує води.

За час повномасштабної війни в Кушугумській громаді оселилося близько 3 тисяч переселенців із прифронтових та окупованих селищ Запорізької області. Попри погіршення безпекової ситуації, життя тут триває.

У центрі Кушугума

Читайте також: Краще не стає, але не патова ситуація, – голова Кушугумської громади на Запоріжжі

Не пропустіть

Який вигляд має коледж у Запоріжжі після дронової атаки — кадри з місця 18.10.2025, 10:51 РФ вдарила по Запоріжжю "шахедом": що відомо про наслідки 18.10.2025, 07:01