Після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року для любителів рибної ловлі в Запоріжжі багато чого змінилося. Вода відійшла, деякі місця, де так гарно було сидіти з вудкою, зникли або стали недоступними. Втім, за словами самих рибалок, і досі на Дніпрі можна розраховувати на гарну здобич.

Рибалки в річпорту

Олександр – рибалка з великим стажем. Полюбляв сидіти на березі річки з вудочкою ще дев’ятирічним хлоп’ям. З того часу й до сьогодні щодня приходить у річпорт, аби зайнятися улюбленою справою. Навіть постійні повітряні тривоги не заважають: люди до них уже звикли, а риба сирен не лякається, як зауважує він.

Як доказ демонструє сьогоднішній улов – великого коропа.

Олександр з уловом

"Найбільший улов – це 15 кілограмів з копійками. Але за спортивними мірками це небагато", – говорить Олександр.

Для нього, як і для більшості рибалок, риболовля – це спорт. І хоча деякі види риб майже зникли після обміління Дніпра, інші, навпаки, – розплодилися. Багато ляща та коропа, а от карася майже немає.

Олександр нарікає, що раніше риболовля тут була набагато кращою, а зараз з кожним роком усе гірше й гірше.

Олександр

Незмінними залишаються лише великі ціни на рибальське приладдя. Гарне вудилище, розповідає Олександр, може коштувати від 3 тисяч гривень, а то й дорожче. Як приклад демонструє свою котушку на вудку — каже, віддав за неї 3,5 тисячі.

Та сама котушка 3,5 тис грн

Поряд із рибалками стоїть самотній чоловік. У нього немає ані вудки, ані снастей. Його звуть Володимир. Він теж рибалив із малечку – каже, з семи-восьми років. Згадує, як у місті Снігурівка Миколаївської області, де жив тоді, ходив рибалити зі старшими хлопцями.

Перша вудочка – "смичок". Це звичайна палка, волосінь та гачок з грузилом. Перша риба – бичок.

Переселенець із Мелітопольщини Володимир

"А ось коли їздив під Мелітополь до баби та до дядька – отам риболовля! Красноперка, плотвичка. Дядько мій отаких коропів тягав!" – розповідає Володимир.

До Дніпра прийшов подивитися, як рибалять інші. Своєї вудочки нема – довелося залишити, коли Мелітополь, де мешкав Володимир, був окупований.

Розповідає, що вудка була звичайнісінька, дерев’яна, зі звичайним поплавком. Але брали із собою лише необхідне.

Утім, Володимир не втрачає надії повернутися додому та знову сидіти на березі річки Молочної.

Адже риболовля — це не лише про рибу. І навіть не про відпочинок. Це – про своє: землю, воду, повітря, дитинство.

Не пропустить

Нардеп із Запоріжжя дістав підозру в шахрайстві на 15 мільйонів гривень 11.07.2025, 13:25 Риба сирен не боїться – репортаж з річкового порту Запоріжжя 11.07.2025, 12:55