Позаяк йдеться про припинення вогню на всій лінії бойового зіткнення, то росіяни (якщо й коли згодяться) хотіли би, щоб ця лінія пройшла якомога глибше по території України. Тому вони максимально тиснутимуть де тільки можливо. Тим більше, що після Курська у них вивільняється значна кількість бойової техніки й особового складу. І вони можуть вважати, що здатні досягти тактичного успіху, зокрема, на Запоріжжі.

Не варто також забувати, що вони перекидають техніку й особовий склад з двох своїх баз в Сирії. Все це вже рухається в Балтійське море, а якби Туреччина не закрила свої протоки для військових кораблів сторін, що воюють, то все це було б вже в Маріуполі і Бердянську.

Варто зауважити, що військові плани росіян знають лише самі росіяни, причому дуже обмежене коло. Тому складно припускати, куди саме вони планують скерувати ці ресурси. Однак очевидно, що після Курська їм потрібний час на відновлення: привести до ладу особовий склад, бойову техніку, зализати рани. І це робиться не за тиждень. Тому щоб вони зараз не перекидали з того напрямку на південь України, йдеться геть не про найбоєздатніші частини.

Чому Оріхів залишається критичною точкою

Однак так само очевидно, що район Оріхова – це найбільш вигідний, з погляду ворога, відтинок для наступу у Запорізькій області, бо там немає великих водних перешкод, це дозволяє масово застосовувати бронетехніку. Тому зараз, з одного боку, відбувається психологічний тиск на населення, що підкріплюється постійними нічними атаками із застосуванням "шахедів" та керованих авіабомб, а з іншого – активізація на тих ділянках фронту, де була найбільш стійка оборона Збройних сил України.

Район Оріхова, поза сумнів, одна з таких ділянок. Бо достатньо подивитися на карту, щоб побачити, що від лінії бойового зіткнення до Оріхова приблизно стільки ж кілометрів, скільки зараз від ЛБЗ до Покровська. А Оріхів тримається вже четвертий рік.

Теж саме стосується й Гуляйполя, де з 2022 року в нас найбільш стійка оборона, бо ворог як вперся тоді в Гуляйполе, так і не зміг просунутися ані праворуч, ані ліворуч.

ЛБЗ в Запорізькій області станом на 23 березня. Мапа: understandingwar.org

Тож, скоріше за все, попри активізацію військових дій на фронті загалом, зараз російське військово-політичне керівництво не розглядає захоплення всієї Запорізької області військовим шляхом.

Чи справді росіяни застосовують термобаричні "шахеди"

Тепер щодо посилення обстрілів. Головна мета – психологічний тиск на населення в тилу. Звідси й нова, вже, здається, третя хвиля, пліток про термобаричну бойову частину в "шахедах". Тепер – в тих, що летіли по Запоріжжю. В цьому питанні, по-перше, краще орієнтуватися на офіційні повідомленні, по-друге, на характер руйнації та травм, по-третє, на здоровий глузд.

Термобарична зброя – це зброя об'ємної дії, або як ще називають, – вакуумної дії. В чому сенс? Спочатку термобаричний заряд розпилює займисту суміш, потім утворившуюся хмара підривається, вона випалює кисень, що міститься у повітрі, і створюється потужна ударна хвиля. Однак, судячи з повідомлень про атаки на місто, що були останнім часом, всі вони були пов’язані із застосуванням ворогом лише звичайних боєприпасів фугасної дії.

Варто додати, що термобаричні заряди – доволі дороге "задоволення". До того ж, якщо у керованих авіабомб (КАБів) бойова частина може складати 200-1200 кг (КАБ-500 – КАБ-3000), то "шахед" може нести до 50 кг – дуже мало, аби термобаричний заряд мав значний ефект.

Як ворог змінив тактику атак

Тут важливо інше: запоріжці відчули на собі, що ворог змінив тактику застосування цих "шахедів". Якщо раніше ці "мопеди" або "балалайки" йшли дуже низько, аби не потрапити під радари, то зараз ворог підіймає їх на значну висоту, до 2000 метрів, їх вже не зіб’єш "банкою з огірками". Росіяни також вдосконалили застосування дронів: зараз йдуть не поодинокі "шахеди", а "рій", який супроводжує розвідувальний дрон "Орлан", що ще вище. При цьому на один бойовий дрон-камікадзе приходиться від чотирьох до шістьох дронів-приманок: мотор, фанера, пінопласт, диринчання – не роздивишся й не ідентифікуєш, є в ньому бойова частина, чи немає.

І цілять вони не так, як раніше, по усій Україні, а обирають для масованих атак конкретні міста, не розпиляючи сили, аби їх "кошмарити" в прямому сенсі цього слова. Зокрема, й Запоріжжя.

Тож зараз тактика росіян – тиск на фронті, психологічний тиск в тилу, підкріплений цими нічними атаками, а в інформаційному просторі – їхнє ІПСО про якесь жахіття, вундерваффе – чудо-зброю, як це називали німці… І це на тлі розмов про те, що треба вже якось замирятися. Тобто ми зараз відчуваємо комплексний тиск: військовий, психологічний і навіть емоціональний тиск на наших співгромадян.

Як зменшити цей тиск в тилу

Зменшувати цей тиск треба точно не так, як свого часу в Покровську, – укладкою плитки, висадженням квітів та "косметичними" укріпленнями. Треба будувати та розвивати систему укриттів, розробляти рекомендації для цивільного населення, як в Ізраїлі, на всі випадки життя: що робити, якщо тривога застала в автобусі, що – якщо на вулиці… Треба втілити комплекс заходів, виходячи з того, що селище, місто, район не просто живе четвертий рік у війні, а буде жити й надалі в такому стані.

І спрямовувати кошти та зусилля не на культурні, інформаційні, кулінарні чи ще якісь фронти, а на той єдиний фронт, що від Херсона до Чернігова.

Нагадаємо, раніше начальник обласної військової адміністрації Іван Федоров прокоментував загрозу наступу російських військ на Оріхів та Гуляйполе. Також стали відомі деякі деталі щодо міцності оборони Запорізької області.

Не пропустить

Відомо про одну загиблу та щонайменше двох поранених: росіяни потрощили селище в Запорізькому районі 31.03.2025, 20:25 Мільйонами гривень заволоділа банда шахраїв із Запоріжжя — подробиці від поліції 31.03.2025, 16:36