Запорізька поетка, письменниця й журналістка Ганна Лупинос (Дроздова) два роки мешкає в Бельгії. Їхала не через себе і залишатися там не збиралася. Але не так сталося, як гадалося. Для проєкту "На зв’язку" жінка розповіла про від’їзд, нинішнє життя та "розірваний світ".

Запоріжжя – Київ – Бельгія: у далеку подорож членкиня спілок письменників та журналістів вирушила наприкінці 2023 року, аби за рекомендацією лікарів вивезти з неспокійного міста 85-річну матір після мікроінсульту. Бельгію обрали не випадково: там мешкає родичка.

"Сподівалася на короткий час, поки трохи вщухнуть обстріли, через які у мами була постійна загроза інсульту. Але... інтенсивність обстрілів не зменшується… Перші два місяці не робили документів, бо планували повертатися", – згадує запоріжка.

Довелося зрештою отримувати статус тимчасового захисту для українців, аби мати законні підстави для перебування а Бельгії, та налагоджувати життя. Оселилися поблизу Брюсселю.

Пані Ганна швидко знайшла через соцмережі Український культурний центр у столиці Бельгії, який надає біженцям консультації з різноманітних питань, але геть не хотіла бути лише отримувачкою допомоги.

"Хотіла бути корисною. Маючи 15-річний досвід головування Запорізьким обласним літоб’єднанням, будучи членкинею НСПУ та НСЖУ вирішила створити Українську літературну студію в Брюсселі на волонтерських засадах. Український ком’юніті центр у Брюсселі радо погодився на мою пропозицію. Дали оголошення в центрі, я писала в соцмережі", – пригадує жінка.

І ось понад рік у Брюсселі є Українська літературна студія, яку вже вітають на літературних бельгійських фестивалях. У ній відбуваються різноманітні літературні заходи для бельгійців й українців, в яких беруть участь і досвідчені письменники, ті, хто лише почав писати.

"Кожної середи зустрічаємось в бібліотеці Українського ком’юніті центру і три-чотири години спілкуємось. Я роблю невеличкі лекції з теорії та історії літератури, розповідаю про творчість сучасних українських письменників, багатьох з яких знаю особисто. Приводжу з Запоріжжя книжки запорізьких письменників до бібліотеки центру. Звичайно, з творчістю запорізьких письменників знайомлю в першу чергу – бо ж свої", – ставить смайлик пані Ганна.

На базі Українського культурного центру друкують вісники з творами учасників Літстудії.

Біженка з Запоріжжя зауважує, що більшість бельгійців з розумінням та співчуттям ставляться до українців.

Літературна студія та її діяльність в Бельгії

"В деяких містечках Бельгії є активні українські спільноти, організовують культурні заходи, на яких разом з бельгійцями обговорюють ситуацію з війною РФ проти України. В Європарламенті відбуваються слухання, на яких представники українських організацій Бельгії лобіюють інтереси України. І це є продуктивним", – вважає письменниця та журналістка.

Разом із тим, зізнається: живе "в розірваному світі".

"Бо постійно читаю соцмережі, моніторю ситуацію з обстрілами. Перше і останнє, що роблю перед і після сну – це переглядання сайтів новин з України та читання українських соцмереж. Мої онук і син – в Україні", – додає жінка.

Пані Ганна вчить нідерландську – одна з державних мов Бельгії. Однак, чекає, коли можна буде повернутися.

"Моє життя – це життя в Україні. Я приїжджаю в Україну кілька разів на рік. Тож чекаю лише на зупинення бомбувань. У Бельгії роблю те, що можу для поширення знань про українську культуру", – закінчує розповідь Ганна Лупинос.

Світлини надані Ганною Лупинос

Учасники проєкту переважно відповідають на письмові запитання видання "Справжнє"

Не пропустіть

Сирський прокоментував просування РФ на сході Запорізької області 12.11.2025, 07:55 Обшукувала навіть родичів: поліціянтку-зрадницю засудили у Запоріжжі 12.11.2025, 07:40