Від волонтера до співзасновника крупної компанії з виробництва безпілотників. Відомий громадський діяч та військовий аналітик Рудольф Акопян розповів виданню "Справжнє" не тільки про виробництво й удосконалення безпілотників у співпраці з військовими, а й про те, як можливо посилити захист прифронтового Запоріжжя.

"Справжнє": Рудольфе, комплекс "Генерал Черешня" офіційно кодифікований Міністерством оборони України. Які головні технічні переваги дозволили йому отримати цей допуск?

Рудольф Акопян: Наразі у нас вже 39 кодифікованих продуктів. У найближчий час плануємо ще кодифікувати декілька.

Кодифікація – це насамперед підтвердження того, що комплекс відповідає вимогам війська та може ефективно працювати в реальних бойових умовах. Для нас головними пріоритетами завжди були якість, надійність, дальність польоту, тривалість перебування в повітрі та стабільність роботи наших бортів.

Водночас практично всі технічні характеристики наших дронів формувалися спільно із військовими підрозділами. Ми постійно отримували від них зворотний зв'язок, враховували бойовий досвід і саме під ці потреби вдосконалювали наші комплекси.

"Справжнє": Наскільки змінилася робота "Генерал Черешня" від початку повномасштабки й до сьогодні? Наскільки виросло виробництво?

Рудольф Акопян: На початку повномасштабного вторгнення це була фактично волонтерська ініціатива людей, які хотіли швидко допомогти військовим. І починали далеко не з дронів. Основний фокус був на оперативному забезпеченні військових автомобілями, амуніцією, спорядженням та іншою необхідною допомогою.

Саме під час постійної взаємодії з підрозділами й сформувалося розуміння ключових потреб підрозділів для фронту та з'явилася ідея власного виробництва безпілотників.

На сьогодні – це величезне виробництво по всій Україні, яке має виробничі потужності в 100 тис+ дронів на місяць.

Разом із масштабами змінилася і сама модель роботи. Якщо раніше головним завданням було оперативно закривати окремі запити, то сьогодні ми будуємо повний цикл – від розробки та виробництва до навчання операторів, технічного супроводу та постійної модернізації виробів під запити військових.

"Справжнє": Чому для назви відомих на фронті дронів було обрано саме черешню?

Рудольф Акопян: Назва має для нас символічне значення. Вона пов’язана з відомим запорізьким Telegram-каналом "Гнила Черешня", який на початку повномасштабного вторгнення виконував роль координації руху опору. Його адміністратори обрали собі позивні "Генерал Черешня" та "Солдат Цибуля". Вони керували командою, куди входили військові, волонтери та партизани з окупованих територій Запорізької області. Зокрема, з Мелітополя, де ростуть найсолодші черешні. Наші люди з об’єднання, яким керував "Генерал Черешня", наводили жах на окупантів. Сама ця назва викликала у ворога переляк і лють. Тепер цю справу продовжують наші дрони.

"Справжнє": Як сьогодні на практиці побудовано зворотний зв'язок із військовими підрозділами для модернізації техніки?

Рудольф Акопян: Ми практично постійно перебуваємо в контакті з підрозділами. Наші спеціалісти регулярно виїжджають на фронт, працюють із бойовими екіпажами, збирають пропозиції та аналізують результати застосування наших рішень.

Будь-яка модернізація починається із конкретного запиту військових. Ми розробляємо рішення, передаємо його на випробування, отримуємо зауваження та зворотний звʼязок, доопрацьовуємо конструкцію і лише після цього запускаємо зміни в серійне виробництво. Саме така безперервна взаємодія дозволяє дуже швидко адаптуватися до змін на полі бою.

Також для постійної підтримки звʼязку ми маємо мобільні групи, куди входять наші інженер та R&D. Вони приїжджають до підрозділів і отримують розгорнутий фідбек, а також нові запити для розробок. "Генерал Черешня" докладає чимало зусиль, щоб постійно отримувати вчасний та обʼєктивний зворотний звʼязок із лінії фронту.

"Справжнє": Які ключові етапи проходить дрон від креслення та тестування до першого бойового вильоту?

Рудольф Акопян: Все починається з запиту військових або аналізу нової загрози. Після цього R&D-відділ створює рішення, виготовляє дослідний зразок і проходить внутрішнє тестування.

Наступний етап – бойові випробування разом із підрозділами. Саме військові визначають, що необхідно змінити: дальність, швидкість, програмне забезпечення чи інші характеристики. Після внесення всіх змін виріб проходить фінальну перевірку, кодифікацію та запускається у серійне виробництво.

"Справжнє": Які виробничі або логістичні проблеми наразі є найскладнішими для українських розробників безпілотних систем? І як змінилися технології від початку великої війни й до сьогодні? Ускладнилися засоби ураження чи навпаки?

Рудольф Акопян: Найбільший виклик для виробників – прогнозованість замовлень. Будь-яке серійне виробництво потребує планування закупівель компонентів, роботи й завантаження виробничих ліній і персоналу хоча б на кілька місяців вперед. Це дозволяє працювати значно ефективніше.

Щодо технологій, то війна зробила їх значно складнішими. Сьогодні безпілотники – це вже комплексні системи, які регулярно адаптуються до потреб підрозділів. Водночас це постійна технологічна гонка, адже кожне нове рішення дуже швидко отримує протидію по той бік.

"Справжнє": Ти якось казав, що ППО більше не здатна врятувати міста сама по собі, і вирішальними стають дрони-перехоплювачі. Яке місце вони посідають у сучасній доктрині захисту неба?

Рудольф Акопян: Я б не ставив питання таким чином. Ефективний захист неба сьогодні можливий лише як багаторівнева система.

Класична протиповітряна оборона, військова авіація, засоби радіоелектронної боротьби та дрони-перехоплювачі повинні працювати разом. Кожен із цих елементів виконує свою функцію: одні знищують балістичні ракети, інші – крилаті ракети, шахеди, FPV-дрони чи Молнії. Саме така комплексна архітектура сьогодні є найбільш ефективною моделлю захисту. Проте будь-яка система ППО, навіть ешелована, не може забезпечити 100% перехоплення всіх цілей, особливо при постійних обстрілах.

"Справжнє": Хто зараз перемагає у глобальній "гонці дронів" – Україна чи Росія? У чому наша перевага, а в чому ми відстаємо?

Рудольф Акопян: Якщо говорити про технології, то Україна залишається одним із світових лідерів. Наші інженери дуже швидко реагують на зміни на фронті й створюють нові рішення.

Якщо ж говорити про масштабування, Росія має значні ресурси для швидкого нарощування виробництва окремих успішних моделей. Це їх сильна сторона. Тому сьогодні головне завдання України – не лише створювати нові технології, а й максимально швидко масштабувати їх виробництво при обмеженому ресурсі.

"Справжнє": Як технологічно протидіяти дедалі більшій загрозі використання ворогом "Шахедів" та КАБів у тилових містах, зокрема в Запоріжжі?

Рудольф Акопян: Проти шахедів ефективною є лише комплексна система: засоби РЕБ, армійська авіація, МВГ та дрони-перехоплювачі. Зараз противник активно модернізує ці безпілотники, тому ми також працюємо над збільшенням швидкості та можливостей наших перехоплювачів.

Щодо КАБів, то проблема значно складніша. Засоби РЕБ можуть впливати на них, але не гарантують повного захисту.

Одним із можливих рішень можуть стати шведські винищувачі JAS 39 Gripen із далекобійними ракетами Meteor. За наявною інформацією, перші партії літаків разом із озброєнням можуть надійти Україні наприкінці 2026 – на початку 2027 року.

"Справжнє": У чому їхня головна перевага?

Рудольф Акопян: Ракети Meteor дозволяють знищувати російські Су-34 і Су-35 ще до того, як вони вийдуть на рубіж скидання КАБів. Це означає, що носій може бути змушений відмовитися від виконання завдання ще в повітрі.

Коли російські пілоти знатимуть, що кожен виліт може стати для них останнім, вони вже не зможуть так безкарно полювати на наші міста. Їм доведеться триматися значно далі від лінії фронту, а це означає менше можливостей для ударів керованими авіабомбами.

Gripen також створювався для війни високої інтенсивності: він може працювати з коротких смуг і навіть окремих ділянок автошляхів, швидко готуючись до нових бойових вильотів. Саме така гнучкість робить його особливо цінним для України.

Так, до цього ще потрібно дійти. Попереду непрості місяці. Але важливо пам’ятати: українська ППО стає сильнішою, можливості наших Сил оборони постійно зростають, а нові сучасні системи озброєння поступово змінюють баланс на полі бою.

"Справжнє": Нещодавно активно обговорювався рекорд із перехоплення 61 ворожого БПЛА за 18 годин роботи. Яку роль у таких операціях відіграють новітні українські технологічні рішення?

Рудольф Акопян: Хочу наголосити, що ці 61 збиття було зроблено одним розрахунком!

Подібні результати – це насамперед заслуга операторів, які працюють практично без відпочинку. Але сучасна техніка також має критичне значення.

У таких операціях дрон повинен бути максимально надійним, швидко підніматися у повітря, мати достатню дальність польоту та запас часу, щоб знайти й наздогнати ціль. Якщо техніка працює безвідмовно, оператор може повністю зосередитися на виконанні бойового завдання.

"Справжнє": Чи існує реальна загроза масового зальоту ворожих FPV-дронів безпосередньо у житлові квартали Запоріжжя з огляду на лінію фронту?

Рудольф Акопян: Така загроза вже існує. І, на жаль, активно реалізується росіянами. Противник постійно збільшує дальність польоту своїх FPV-дронів і шукає нові точки запуску.

Водночас тут існує важливе обмеження – радіогоризонт. Не з будь-якої точки можна забезпечити стабільний зв'язок на таких відстанях. Саме тому противник використовує лише окремі позиції, але такі атаки вже стали реальністю, і до цього потрібно ставитися дуже серйозно.

Протидія таким загрозам, це своєчасне виявлення їх системами РЕР та перехоплення дронами перехоплювачами на підлоті до міста. Подавлення РЕБом керування та відеосигналу, виявлення та знищення точок запуску (ворожих розрахунків опереторів ціх дронів), знищення логистики, вогневий контроль над логістичними шляхами.

"Справжнє": Ти тривалий час займаєшся волонтерством та громадською діяльністю. Як трансформувалися потреби військових та цивільних від початку повномасштабного вторгнення?

Рудольф Акопян: Самі потреби суттєво не змінилися – військовим, як і раніше, потрібні ефективні засоби для виконання бойових завдань. Змінилися наші можливості допомагати.

Сьогодні ми не лише виробляємо дрони, а й забезпечуємо навчання операторів, передаємо обладнання, наземні станції, допомагаємо автомобілями та іншою технікою. Ми розуміємо, що сучасна система БпЛА – це не тільки сам дрон, а й підготовлений оператор, забезпечений екіпаж, обладнання та сервісна підтримка.

"Справжнє": Раніше ти піднімав проблему зачинених підвалів та використання укриттів під комерційні об'єкти в місті. Чи вдалося змінити ситуацію системно на рівні місцевої влади?

Рудольф Акопян: Певні позитивні зміни є. У місті з'явилися нові укриття, відкриваються підземні школи, діти отримують можливість навчатися у більш безпечних умовах.

Втім, роботи ще дуже багато. Прифронтове місто повинно постійно розвивати систему цивільного захисту, адже безпечна інфраструктура напряму впливає на якість життя людей та їхнє рішення залишатися у місті.

"Справжнє": Як, на твою думку, війна змінила бізнес-клімат та промисловий потенціал Запоріжжя як прифронтового міста?

Рудольф Акопян: Для бізнесу працювати в прифронтовому місті надзвичайно складно. Постійні обстріли, ризики для працівників і відтік населення суттєво впливають на економіку.

Водночас саме зараз надзвичайно важливо зберігати виробництва, створювати нові робочі місця та підтримувати підприємства, які залишаються працювати в Запоріжжі. Це питання стійкості міста. Тому кожен повинен робити свій внесок – розвивати виробництва, створювати нові робочі місця, працевлаштовувати ветеранів і продовжувати інвестувати в розвиток української оборонної промисловості.

Читайте також: На Запоріжжі вперше збили ворожі БпЛА "Молнія" зі штучним інтелектом

Не пропустіть

Дві людини загинули у п'яній ДТП на Запоріжжі: що відомо 30.07.2026, 10:50 Ворог вгатив по багатоповерхівці під Запоріжжям – наслідки 30.07.2026, 07:21