
Десятки ворожих КАБів та "шахедів" атакували Національний заповідник Хортиця цього літа. Керівництво заповідника говорить, що "прильотів" значно побільшало, порівняно з минулим роком. Через це за останні три місяці на Хортиці вигоріло близько ста гектарів рослинності.
Попри виклики війни, працівники заповідника провели понад 170 екскурсій в північно-східній туристичній частині острова. "Справжнє" дізнавалося, як минуло літо на Хортиці.

Цього літа Хортицю атакували десятки російських боєприпасів – від керованих авіаційних бомб до реактивних шахедів та FPV.

"Дуже часто наслідками обстрілів ставали пожежі. Таким чином, за літо пошкоджена значна територія заповідника саме через вибухи й займання. В тому числі, це близько 20 гектарів державного лісового фонду. Загальна площа території, яка вигоріла, перевищує зараз сто гектарів. Тобто, це дуже значні території. І дуже багато зусиль в роботі заповідника було спрямовано саме на попередження розповсюдження пожеж і на ліквідацію самих пожеж. Ми дуже вдячні рятувальникам, які вчасно реагували на повідомлення, і буквально цілодобово й по декілька днів гасили пожежі", – розповідає заступниця директора Національного заповідника "Хортиця" Світлана Охріменко.

Наразі додаткова проблема пожеж на Хортиці в тому, що після обміління Каховського водосховища й зневоднення заплавної зони заповідника, загоряння дуже складно локалізувати.

"Після зміни гідрологічного режиму, а саме обміління, дістатися до джерел водозабезпечення і безпосередньо до джерел загоряння дуже складно. Порівняно з минулим літом стало більше загорянь, пов'язаних саме з обстрілами й вибухами боєприпасів. Але складнощі стосовно того, як дістатися до території, що горить, і, відповідно, забезпечити приставку води, залишились на минулорічному рівні. А саме небезпека стосовно заходів ураження збільшилася. Більшою стала кількість безпілотних літальних засобів, в тому числі FPV, особливо в південній частині острова Хортиця. І це також нанаражає на небезпеку співробітників заповідника, працівників ДСНС і добровільної пожежної дружини, які беруть участь у заходах з локалізації та попередження розповсюдження пожеж", – каже Світлана Охріменко.
Фахівчиня зазначає, що пожежі фіксувалися переважно в південній частині Хортиці, а також у центральній. Декілька разів ворог запускав КАБи й по північній частині острова, де офіційно дозволено гуляти туристам.



Попри виклики війни, працівники заповідника провели понад 170 екскурсій. За літо туристичну частину Хортиці відвідало понад шість тисяч людей.
"Це достатньо великі цифри, які показують велику зацікавленість об'єктами заповідника, як містянами, так і гостями нашого міста. Крім того, що ми проводимо екскурсії, також проводяться спеціальні заходи.
"Наприклад, програма "Хортиця відновлює". В рамках цієї програми наші працівники провели 15 заходів для захисників та їхніх родин. Також для сімей військовослужбовців проведено чотири просвітницькі заходи-прогулянки островом. Також ми співпрацюємо з молодіжним патріотичним рухом "Байда". Для них провели чотири лекції та різноманітні спортивні заходи на території заповідника цього літа. В тому числі змагання федерації "Спас", фехтування на шаблях, посвята в козаки, присяги воїнів, вшанування полеглих героїв на щиті тощо", – ділиться заступниця директора Національного заповідника Хортиця.



Цього літа запорізький заповідник приймав делегації гостей із Польщі, Франції, Литви, Республіки Корея і Королівства Швеції.
"Буквально вчора ми проводили зустріч з представниками Королівства Швеції, які співпрацюють з заповідником. До речі, цього літа ми також змогли реалізувати міжнародний експозиційний проєкт, а саме забезпечити і створити виставку за межами України – в Королівстві Швеції. Ми представили там експонати з нашої колекції, які присвячені судноплавству. Це і якорі, і лафети, ядра, які були перевезені до міста Карлскруне і зараз експонуються там в військово-морському музеї".
Паралельно археологи заповідника проводять археологічні експедиції. Влітку була організована наземна експедиція, за результатами якої знайдена кам'яна закладка бронзової доби, яка є культовою спорудою. Науковці продовжують її досліджувати.


"Якщо ви знаєте, на території острова Хортиця розташовуються декілька святилищ. Вони мають вигляд скупчення гранітного каміння, зібраного людьми в стародавні часи, з якого були зроблені певні культові споруди.
Ті споруди, які досліджені, вони були як релігійного характеру, пов'язані з певними обрядами, спостереженнями за астрологічними об'єктами, так і використовувалися для поховання. Конкретніше стосовно нової споруди, яка була знайдена влітку, щодо її призначення, ми зможемо говорити після проведення більш повних досліджень", – говорить Світлана Оріменко.
На початку осені, коли вода в Дніпрі стане більш прозорою, розпочнуться роботи з підводного дослідження об'єктів, які знаходяться поруч з островом Хортиця.
До речі, деякі наземні експедиції на Хортиці, в рамках патріотичного виховання, проводились з дітьми "Нової археологічної школи", яку курує працівник заповідника, археолог Олег Тубольцев.



Працівники заповідника нагадують про те, що й досі діє заборона на купання на Хортиці та прогулянки узбережжям. В заповіднику кажуть: основна причина – охорона артефактів та мінна небезпека.
"Після того, як рівень води навколо острову Хортиця впав, оголилися ділянки, які раніше були під водою і, таким чином, оголилися ті об'єкти, які мають історико-культурну цінність, тобто археологічні артефакти. Протягом 24-го року було дуже багато знахідок. Також оголилися й небезпечні об`єкти – боєприпаси. Це як боєприпаси часів Другої світової війни, так і сучасного воєнного конфлікту. Тому перебування на узбережжі заборонено рядом рішень Запорізької обласної військової адміністрації й Ради безпеки Запорізької області", – пояснює заступниця директора Національного заповідника.

Офіційно гуляти Хортицею можна в туристичній північно-східній частині, де розташовані Музей запорізького козацтва, історико-культурний комплекс "Запорізька Січ", а також мобільне та стаціонарні укриття.
Читайте також: Загострення хвороб та збіднення ґрунту: як російські обстріли впливають на запорізьку екологію