Народився 10 грудня 1969 року в місті Мелітополь Запорізької області. Громадянин України. Громадянин Росії

Родина

Євген Балицький народився в сім’ї Віталія Броніславовича (1944 року народження) та Ніни Василівни (1947 року народження) Балицьких.

Батько – військовий льотчик. Як свідчив в інтерв’ю, у 1980-х почав займатися "відеобізнесом" – переозвучкою крадених на Заході стрічок. Ця діяльність перебувала під щільною увагою, а подекуди – й "дахом" КГБ. Від початку української Незалежності брав участь у керівництві "ОлЖеКа" – мелітопольського підприємства з продажу й гарантійного ремонту побутової техніки, Мелітопольського пивоварного заводу тощо, які стануть частиною локальної бізнес-імперії Балицьких. Є її засновником.

Мати також долучена до родинного бізнесу.

Старший брат – Олег Балицький (1966-2013 рр.). Закінчив Тамбовське вище військове авіаційне училище. З 1990-х учасник родинного бізнесу. Був депутатом Мелітопольської міської ради від Партії регіонів. У травні 2013 року дружина знайшли його мертвим на території їхнього мелітопольського будинку. За висновками судмедекспертів, смерть настала внаслідок механічної асфіксії – втоплення у воді. Раніше у ДТП загинув його 17-річний син, племінник Євгена Балицького Віталій.

Молодша сестра – Катерина Балицька (1987 року народження) також долучена до сімейного бізнесу.

Дружина – Наталія Миколаївна, педагог-психолог, долучена до сімейного бізнесу.

Діти:

• Олександр (1992 року народження) – власник низки бізнесів на тимчасово окупованих територіях Криму та Запорізької області, зокрема готельно-ресторанного;
• Сергій (2000 року народження) – займається орендою нерухомості у Мелітополі;
• Іван (2006 року народження) донедавна навчався у гімназії в окупованому Севастополі.

Освіта і професійна діяльність

Євген Балицький 1991 року закінчив Тамбовське вище військове авіаційне училище льотчиків, те саме, яке закінчив і його старший брат, за спеціальністю "льотчик-інженер". До 1995 року служив у військово-транспортній авіації (Мелітопольський полк). Звільнений у запас у званні капітана.

Бізнес

Після звільнення з армії очолив приватне підприємство "ОлЖеКа", яке за рік стало засновником першої FM-радіостанції Мелітополя. У 1997-2007 роках керував Мелітопольським пивоварним заводом, наприкінці 2000-х був головою правління і директором заводу "Автогідроагрегат". Балицькі стали власниками усіх цих, а також низки інших підприємств регіону.

На початку нульових родина створила завод підшипників і мелітопольський телеканал "МТВ-плюс", почала бізнес у сфері нерухомості, викупила місцевий аероклуб.

Родина Балицьких не гребувала схемою привласнення кредитів, які оформлювала на свої підприємства. Зокрема у 2007 році пивзавод отримав кредит на 8,2 мільйона доларів у приватному "Кредитпромбанку", а в 2008-му завод підшипників – 5,3 мільйона доларів у державному "Укрексімбанку".

Кошти заводи банкам не повернули, також залишилися непогашеними інші борги на десятки мільйонів гривень.

На папері завод підшипників збанкрутував, але насправді Балицькі зареєстрували нову юридичну особу зі схожою назвою, на яку переписали все заставне майно підприємства на суму 43,5 мільйона гривень.

Родина Балицьких досі має бізнес у Мелітополі, щобільше: захоплює бізнес краян, які виїхали з окупації. Про "віджим" та "націоналізацію" їхніх бізнесів повідомляли щонайменше дві публічні особи: місцевий депутат, колишній секретар Мелітопольської міськради Роман Романов та запорізький політик і бізнесмен, нині очільник Запорізької районної військової адміністрації Олег Буряк.

За даними Головного управління розвідки Міноборони України, Євген Балицький безпосередньо контролює вивезення зерна з окупації. Для цього створена так звана "Государственная унитарная компания" та "націоналізовані" кілька елеваторів.

Також у родини Балицьких є бізнес в окупованому Криму, розвитком якого вона активно займалася вже після анексії Криму Росією.

Зокрема, в окупованому Севастополі Балицькі мають сімейний ресторан, яким обзавелися вже після захоплення Криму, у ньому тоді ж пропонували знижки російським військовим.

Політична кар’єра

Євген Балицький уперше отримав депутатський мандат 1998 року, коли був обраний депутатом Запорізької обласної ради від Мелітополя.

Знову обраний у 2010 році, був членом бюджетної комісії облради.

У 2012 році обраний народним депутатом України по мажоритарному округу №80 (центр – Мелітополь) від Партії регіонів (отримав 54,46% голосів).

У 2014-му переобраний депутатом того ж округу з результатом 47,4% голосів. Після подій Революції гідності вийшов із фракції Партії регіонів.

У квітні 2015 року став керівником територіальної організації політичної партії "Опозиційний блок" у Мелітопольському районі.

На наступних виборах, 2019 року, балотувався в окрузі №80 як самовисуванець і член "Опозиційного блоку", але програв. Балицького "посунув" міський голова Мелітополя Сергій Мінько.

Вибори в окрузі, за оцінками Комітету виборців України, були чи не найпроблемнішими в регіоні через застосування брудних технологій. Балицькому закидали підкуп виборців за кошти депутатського фонду.

На місцевих виборах 2020 року був обраний депутатом Запорізької обласної ради від "Опозиційного блоку". Увійшов до складу постійної комісії з питань бюджету.

Діяльність фракції "Опоблоку" в облраді була припинена 29 березня 2022 року на тлі повномасштабної російської агресії, натомість її депутати утворили депутатську групу "За Україну". До її складу Балицький вже не увійшов, хоча ще не став "публічним обличчям" окупації Мелітополя.

За час політичної кар’єри мав таку партійну приналежність:

• член Партії регіонів (2004-2014);
• член "Опозиційного блоку" (2015-2022);
• член російської владної партії "Єдина Росія" (з вересня 2022 року).

Політична діяльність

За час депутатства входив до Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, зокрема очолював підкомітет з охорони і раціонального використання надр та водних ресурсів.

Активно просував тему порятунку Молочного лиману – затоки на півдні Запорізької області, що поступово втрачала водообмін із морем. Балицький декларував мету: розчистити протоку між лиманом і Азовським морем, аби врятувати екосистему й відновити вилов риби, важливий для регіону. Організовував виїзні наради, звертався до центральної влади, а у 2015 році звітував про завершення розчищення промоїни.

Однак екологи неодноразово критикували ці методи й підходи, вказуючи на формальний характер робіт. Уже за рік після "порятунку" лиман знову почав цвісти, риба гинула, а місцеві рибалки скаржились на зниження вилову.

Голосував за так звані "диктаторські закони" 16 січня 2014 року, які розширювали повноваження тодішнього президента Віктора Януковича.

Наприкінці 2016 року на сайті Верховної ради з’явився законопроект "Про забезпечення державної підтримки заходів з розвитку, популяризації та захисту російської мови, інших мов національних меншин в Україні" авторства Балицького. Після чого нардеп випустив відеоролик на підтримку проєкту, який широко тиражували російські і проросійські ЗМІ.

Законопроєкт зник після того, як СБУ оприлюднила аудіозапис розмов групи осіб, які за вказівками з РФ здійснювали системні заходи з дестабілізації ситуації в Україні. На ньому, зокрема, обговорюється організація подання замовного законопроекту про забезпечення державної підтримки заходів для розвитку та популяризації російської мови в Україні.

Інших гучних ініціатив у Раді від імені Балицького не зафіксовано, він не був відомим законодавцем.

Разом із тим Балицького ловили на кнопкодавстві.

Статки

Балицький є співзасновником і власником низки підприємств та медіа. За даними прокуратури, йому й родичам належать корпоративні права в кількох компаніях, зокрема в мелітопольській телекомпанії "МТВ-плюс".

Лише за даними декларації, поданої після складання мандату нардепа, Євген Балицький "коштував" близько 2 млн дол. Під контролем сім'ї Балицьких на той час перебували низка мелітопольських підприємств та магазинів побутових і електротоварів, бізнес-нерухомість в Криму.

Серед рухомого майна родини, окрім автівок на кшталт Mersede CL 550 й Porsche Cayenne, значилися шість літаків.

Мільйонні заощадження, утім, ніколи не заважали нардепу Балицькому брати компенсації з українського бюджету на винайм готельного номеру в Києві.

У 2024 році Вищий антикорупційний суд застосував санкції щодо майна самого Балицького, його батька та старшого сина, стягнувши у дохід держави:

• три квартири, житловий будинок та дві земельні ділянки в Мелітополі;
• чотири легкових автомобілі;
• п’ять літаків;
• саморобне туристичне судно;
• кошти на банківських рахунках;
• частки у дев’ятьох компаніях.

Вплив і зв’язки

Вага Євгена Балицького насамперед в Мелітополі, а по часті в Запорізькій області обумовлена приналежність до впливової родини, контролем над мелітопольськими підприємствами та медіа.

У Верховній Раді Євген Балицький представляв проросійські політичні сили – Партію регіонів і "Опозиційний блок". Його політичними союзниками були діячі, пов’язані з Віктором Януковичем, а також бізнесменами Вадимом Новинським і Вадимом Бойком.

У Запорізькій області підтримував контакти з представниками УПЦ (МП), які мали вплив на частину місцевої еліти.

На "низовому" рівні пов’язаний із самопроголошеною "меркою" Мелітополя Галиною Данильченко, яка колись працювала бухгалтеркою на одному з заводів родини Балицьких. Євген Балицький привів її в політику та використовував у боротьбі з опонентами у міській раді. Зокрема, після місцевих виборів 2015 року Данильченко, отримавши мандат від "Опоблоку", разом із фракцією блокувала роботу міськради, протягувала проросійські ініціативи Балицького та намагалася вчинити заколот, "підпільно" обравшись секретарем міськради у приміщення бізнес-центру Балицького.

Після повномасштабного російського вторгнення і відкритої колаборації з окупантами діяльність Балицького на чолі захопленої частини Запорізької області курується адміністрацію президента (АП) РФ, зокрема першим заступником керівника адміністрації Сергієм Кирієнком. При цьому в кар’єрній боротьбі з призначенцями з РФ, яку веде Балицький, він перемагає. Нещодавно йому вдалося позбутися вже другого поспіль "голови регіонального уряду РФ", після чого в АП РФ йому дозволили об’єднати його посаду і посаду голови уряду.

Коли 2016 року хакери отримали доступ до пошти з приймальні тодішнього голови АП Владислава Суркова, серед інших документів там містилася "нагадувалка" для помічників із переліком днів народження певних українських політиків. Серед близько пів сотні прізвищ значився і Євген Балицький.

Скандали

Обурення громадськості у 2015 році викликало весілля 24-річного сина Балицького в окупованому Криму та поїздки самого нардепа на загарбаний Росією український півострів.

Того ж року стало відомо, що родич Балицького Максим Обухов став прокурором на території Луганського області, захопленій терористичною організацією "ЛНР".

В ефірі Мелітопольської телекомпанії "МТВ-плюс", власником якої є Балицький, у 2016 році показали сюжет з картою України без Криму. Міністерство інформаційної політики України відправило компанії офіційного листа з вимогою пояснень.

У 2015 році дружина Балицького Наталія зареєструвала на себе п’ять літаків Cessna Model 172 RG 1980-1982 років випуску, кожний орієнтовною вартістю від 40 до 100 тисяч доларів США. При цьому спільний річний доход родини не дозволяв купівлі навіть одного літака.

Найгучнічий скандал за участі Балицького стався 2017 року, коли в ефірі одного з центральних українських телеканалів пролунала його відверто сепаратистська заява. На побажання Дмитра Корчинського членам фракції "Опоблоку" швидше поїхати на Росію. Балицький відповів: "Ми поїдемо! Може бути. Такі як округ, який я представляю. Тільки ми поїдемо зі своїми територіями". Після порушення через ці слова карної справи Балицький пояснив, що його підштовхнули буцімто "сепаратистські" висловлювання опонента.

Балицький регулярно вітав жителів Мелітополя з радянськими святами, зокрема й такими, які не відзначаються в Україні, як от день радянської армії.

Колаборація з окупантами

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Євген Балицький не одразу відкрито перейшов на бік окупантів. 4 березня 2022 року він обмежився відеозверненням, в якому закликав жителів Мелітополя "не піддаватись на провокації", не виходити на мітинги проти окупантів та не чинити опору російським військовим, нібито щоб "зберегти життя". У тому ж зверненні Балицький висловив сподівання на "мудрість політиків – президента Зеленського і президента Путіна", демонструючи показову нейтральність і невизначеність. Разом із тим дистанціювався від місцевого проукраїнського мера Івана Федорова.

Уже за тиждень, 10 березня 2022 року, пов’язана з Балицьким місцева депутатка Галина Данильченко проголосила себе "головою адміністрації" окупованого Мелітополя. Тоді ж серед місцевих політиків і громадськості почали циркулювати припущення, що справжнім куратором колаборантів у регіоні є саме Євген Балицький. Попри це, він ще певний час залишався "у тіні".

Офіційним обличчям російської окупації Запорізької області Балицький став у травні 2022 року, коли Москва призначила його так званим "головою військово-цивільної адміністрації Запорізької області".

Після цього Балицький активно долучився до впровадження окупаційної політики Кремля.

У червні 2022 року він ініціював створення "уряду Запорізької області", до якого ввійшли переважно місцеві колаборанти, а також завезені з Росії чиновники. Заявив про початок "інтеграції" регіону в правове, економічне й освітнє поле РФ. Зокрема, йшлося про перехід на рублі, викладання за російськими програмами в школах, видачу російських паспортів тощо.

У серпні 2022 року Балицький публічно підписав "розпорядження" про проведення псевдореферендуму щодо "входження Запорізької області до складу РФ". Після взяв участь у церемоніях у Москві, де Путін проголосив анексію Запорізької області.

Залишаючись формальним керівником загарбаних територій Запорізької області, Балицький регулярно з’являвся на російському телебаченні та в новинах міноборони РФ. Паралельно підтримував примусову "мобілізацію" чоловіків на окупованих територіях, санкціонував переслідування проукраїнських активістів, брав участь у пропагандистських заходах на кшталт вручення російських паспортів та відкриття "нових" шкіл.

Вироки та кримінальні справи

Улітку 2023 року Балицький був визнаний винним у колабораційній діяльності та посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України (ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 110 КК України) та засуджений Комунарським районим судом Запоріжжя до 15 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, строком на 15 років із конфіскацією всього належного майна.

У 2025 році його було визнано винним ще за одним обвинуваченням у колабораційній діяльності й засуджено до 10 років ув'язнення. Але з урахуванням раніше винесеного вироку було призначено остаточне покарання: 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна на користь держави та позбавленням права обіймати низку посад на 15 років.

У 2024 року Служба безпеки України заочно повідомила Балицькому про підозру за ч. 2 ст. 28, ч .1 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни за попередньою змовою групою осіб) за організацію ним виселення (депортацій) з тимчасово окупованої частини Запорізької області жителів, які були незгодні з політикою РФ та мали проукраїнські погляди.

Балицький перебуває під українськими та міжнародними санкціями.

Позбавлений державних нагород України та інших форм відзначення.

Фото обкладинки: Vadim Chuprina/wikimedia.org