На черговій акції-нагадуванні про військовополонених у Запоріжжі не можливо було не звернути уваги на літню пару. Чоловік і жінка присіли на табуретки, не випускаючи з рук прапора з портретом сина Миколи. Чекають на нього четвертий рік, передає "Справжнє".

53-річний Микола Скидан, позивний "Коуч", – уродженець Пологівщини. Після одруження переїхав до Маріуполя, працював на "Азовмаші", коли на підприємстві 2014-го почалися проблеми, пішов до Нацгвардії, потім – в "Азов" інструктором по спорту.

"Цілеспрямований, спортсмен, фахівець із олімпійського спорту, закінчив університет, дуже патріотичний", – навперебій говорять батьки Микола Петрович та Катерина Михайлівна.

Повномасштабне російське вторгнення зустрів у Маріуполі, дістав поранення, коли, як розповідають батьки, забезпечував прорив хлопців з "Ілліча" на Азовсталь. Звідти вийшов у полон.

"На Азовсталі ж і цивільні були. Дружина Миколи розповідала, що хлопці не їли нічого – усе віддавали цивільним", – переказує мама бійця.

Був в Оленівці, де дістав ще одне поранення під час влаштованого росіянами теракту. З того часу його сліди для батьків губляться. Від побратимів чули, що син перебував у лікарні в окупованому Донецьку, потім в Таганрозі, потім – у Каменську-Шахтинському Ростовської області РФ.

"Але точно ми нічого не знаємо. Чекаємо. Чекаємо! Віддам усе: і хату, і майно, і печінку, хай тільки повернуть. Він у мене один. Я дуже його чекала… Я дуже його люблю... Як можна наших дітей катувати?! Вони ж там їх катують. А він раніше дуже боявся болю. Ой, боявся болю", – плаче мама.

Протягом трьох років, як син опинився у полоні, мати постійно переглядала списки полонених, відео з російських пропагандистських ресурсів, аби побачити сина. Усе було марно. Лише за три роки, геть випадково, вже не маючи надії, побачила.

"Коли він – там. Дуже схуд – одні вушка", – каже мама.

Літне подружжя живе тепер у Запоріжжі, з рідної Пологівщини довелося евакуюватися.

Залишилися без усього. "Безхатьки ми", каже жінка, але додає: головне, аби повернули сина.

На бійця чекають також дружина та 22-річна донька.

У Запоріжжі вихідними відбулися одразу дві акції-нагадування про полонених та безвісти зниклих, в яких взяли участь десятки людей. Спочатку – автопробіг містом під традиційним гаслом "Знайдіть, поверніть кожного!", потім – акція "Не мовчи – полон вбиває" на майдані Митців.

Подібні акції відбувалися у вихідні й в інших містах України. Як запевняє уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, він та його представники продовжують роботу заради повернення кожного.

"Щотижня по всій Україні родини військовополонених виходять на акції, щоб нагадати: їхні рідні й близькі досі перебувають у російському полоні і ціна кожного дня там – дуже висока", – зауважив омбудсмен.

Читайте також: Щодо зниклих на Курщині – обмаль інформації: голоси з площі Поляка в Запоріжжі

Не пропустіть

ФСБ замовила вбивство "рекса" у Запоріжжі – деталі від СБУ 01.12.2025, 11:10 Нову хвилю заміщення населення готують на окупованій частині Запоріжжя, – спротив 01.12.2025, 07:47