Віктор Шлінчак
Голова правління Інституту світової політики, який спеціалізується на аналізі та аудиті зовнішньої та внутрішньої політики України

Іранський фронт: у Кремлі потирають руки

28.02.2026, 18:13 Позиція
Поділитися
Іранський фронт: у Кремлі потирають руки
Прапор Ірану. Фото: Pixabay.com
Інерція вже працює проти дуже швидкого і точкового протистояння

Трамп ще не зупинив російсько-українську війну, а вже вдався до другої за останній час "СВО" (першою можна рахувати Венесуелу). Хоч пам’ятаєте, як переконував на інавгураційній промові, що за його каденції воєн не буде?

Після ударів США та Ізраїлю по Ірану багато хто відкрив для себе очевидну річ: світ настільки глобалізований, що будь-яке загострення відлунює в усіх точках світу.

Тегеран так і не зміг переконати переговірників (відомих нам Віткоффа і Кушнера), що не буде нічого робити, аби не озброюватись і не становити загрозу як для регіону, так і персонально для інтересів США. Коли роками підвищуєш ставки, одного дня ти все одно опиняєшся на касі.

Експерти International Crisis Group, яких я читав сьогодні, пишуть, що вікно для деескалації стрімко звужується. Це означає, що інерція вже працює проти дуже швидкого і точкового протистояння.

І головне питання, яке висить у повітрі: чи ухвалять США рішення про наземну операцію в Ірані?

Тут легкої прогулянки точно не буде. Наземна кампанія проти країни з 80+ мільйонами населення – це не "вийшли, зайшли, поміняли режим". Можуть бути місяці партизанської війни, мільярди грошей і поки що невідомий фінал.

Тому зараз виглядає так, що США ухвалили рішення зупинитися на авіації, ракетах, демонстрації сили і тестуванні нервів. Повномасштабне вторгнення виглядає вже як крайній сценарій.

Як це вплине на Україну?

  • Перше. Якщо конфлікт розшириться, конкуренція за оборонні можливості зросте. Це – великий і жирний мінус.
  • Друге – ситуація навколо Ірану відволікатиме увагу від нашої війни (ми, до речі, цей етап рік тому проходили). Зараз у топі новин – Близький Схід – і скільки це триватиме, невідомо.
  • Третє – ціна нафти. Будь-яка серйозна турбулентність у регіоні Перської затоки автоматично вмикає повзучі ціни на біржах. А кожен стрибок цін – це нова хвиля економічного тиску, в тому числі й на нас.

І так, Росія вже коментує, засуджує, обурюється і паралельно в Кремлі потирають руки.

Бо для Москви цей глобальний хаос - не проблема, а середовище існування.

І ще – можливість використати стрибок цін на нафту, щоб виправити частину власних економічних проблем.

Загалом треба підходити до нових реалій без паніки, але й з розумінням ризиків. Ми вже настільки адаптивні, що немає чого зайвий раз розстроюватись через невідомість.

Тут треба тільки зрозуміти, як хитатиме наших партнерів, особливо європейських; як це буде відображатися на їх ресурсах і визначити, які сценарії для нас найбільш невигідні.

Затяжна війна США-Іран точно не вигідна нам з будь-яких точок зору. Світ знову нестабільний. Але для України, для нас усіх, це давно не новина.

Джерело: сторінка Віктора Шлінчака у Facebook

Читайте також: Для України важливо, аби війна в Ірані була короткою

google news Справжнє в GoogleNews Підписуйся, щоб першим читати головні новини Запоріжжя Підписатись
Поділитися