Ігор Семиволос
Директор Центру близькосхідних досліджень

Протести в Ірані: головна інтрига – позиція Трампа

14.01.2026, 18:31 Позиція
Поділитися
Протести в Ірані: головна інтрига – позиція Трампа
Ілюстрація: Pixabay.com
Для монархій Затоки падіння Хаменеї – це мрія, але військовий конфлікт – це кошмар для їхньої економіки

Готуюся до ефірів і зібрав для вас головні моменти щодо Ірану. Головна інтрига – позиція Трампа. Після його палкого посту в Truth Social про те, що "допомога вже в дорозі", наступні меседжі виглядають дещо поміркованішими.

З одного боку, з'явилася нова "червона лінія": Дональд Трамп офіційно попередив, що якщо сьогодні розпочнуться анонсовані Тегераном публічні страти протестувальників, США дадуть "дуже потужну відповідь". З іншого – жодної ясності.

Про 25% мита для будь-якої країни, яка продовжує вести бізнес з Іраном, я вже писав. Це удар насамперед по Китаю, Індії та ОАЕ. Також Трамп оголосив, що США припиняють будь-які контакти з офіційними особами Ірану, поки "безглузді вбивства протестувальників не припиняться". Переговори, які Тегеран намагався ініціювати через "поміркованих" посередників, фактично заблоковані.

Оголошена термінова евакуація американських громадян з Ірану. Дивно, що такі там ще залишалися.

Реакція регіональних гравців на повстання та погрози Дональда Трампа завдати військового удару є вкрай неоднорідною. Регіон фактично розколовся на три табори: тих, хто чекає на падіння режиму; тих, хто боїться хаосу; і тих, хто намагається врятувати Тегеран.

Ізраїль є найбільш радикальним прихильником жорстких дій США, але водночас він є першою ціллю для удару у відповідь. Подейкують, що Тель-Авів відмовляє Трампа від завдання удару прямо зараз, аргументуючи це тим, що режим ще доволі міцний і потрібні додаткові заходи, спрямовані на його поступове ослаблення.

Для монархій Затоки падіння Хаменеї – це мрія, але військовий конфлікт – це кошмар для їхньої економіки. Офіційно вони закликають до стриманості.

Будь-яка атака США по Ірану призведе до ударів КВІР по нафтових вишках Саудівської Аравії та ОАЕ, як це вже було в минулому. Головне побоювання – блокування Іраном Ормузької протоки, через яку йде світовий експорт нафти.

Економіки країн Затоки можуть обвалитися разом із режимом аятол.

Туреччина грає на два фронти. З одного боку, Анкара занепокоєна, що колапс центральної влади в Тегерані призведе до створення незалежного Курдистану на її кордоні. Риторика МЗС Туреччини відчутно антиізраїльська (мовляв, протести "маніпулюються ззовні"), але водночас Ердоган активно користується слабкістю Ірану, щоб послабити курдів у Сирії.

Китай та Росія – традиційні "адвокати" режиму. Москва засуджує "втручання США" і обіцяє підтримку Тегерану (щоправда, скоріше на словах). Пекін закликає до "поваги суверенітету", але за лаштунками може почати тиснути на Хаменеї, щоб той пішов на мінімальні поступки задля стабілізації ринку нафти.

Видається, що для регіону зараз існують три ключові загрози:

  • Можливі удари у відповідь по американських базах та енергетичних об'єктах.
  • Гуманітарна криза у разі початку повномасштабної громадянської війни в Ірані (країни-сусіди готуються до мільйонів біженців).
  • Енергетичний колапс: ціна на нафту може злетіти вище $150-200 за барель у разі ударів по інфраструктурі.

Джерело: сторінка Ігоря Семиволоса у Facebook

google news Справжнє в GoogleNews Підписуйся, щоб першим читати головні новини Запоріжжя Підписатись
Поділитися